Картографічне геоінформаційне забезпечення створення регіональних ландшафтних парків (на прикладі РЛП "Голосіїв") - Автореферат

На таких територіях запроваджується спеціальний режим природокористування: повне чи часткове, постійне чи тимчасове обмеження людської діяльності, а в окремих випадках - проведення відновлювальних заходів. Актуальність практичного застосування картографічного методу у створенні природоохоронних територій підсилюється можливістю використання у цій справі спеціалізованих ГІС, що показано на прикладі регіонального ландшафтного парку «Голосіїв». Тема дисертації повязана з ”Проектом організації території регіонального ландшафтного парку „Голосіїв” (замовник - Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА), договір №29 Від 26.11.2004 р.), у якому здобувач приймав безпосередню участь. Відповідно до мети дослідження, вирішувались наступні завдання: - дослідження сучасного стану заповідної справи в Україні та аналіз відповідного міжнародного досвіду; Для досягнення мети дослідження в дисертації використані методи: описовий та історичного порівняння при аналізі стану заповідної справи в Україні та за її межами й вивченні досвіду природоохоронного картографування; системного підходу, аналізу та синтезу при розробці базових принципів положення про проектування при організації обєктів природно-заповідного фонду та використання при цьому картографічного методу; ландшафтно-екологічний та класифікації при вивченні особливостей території майбутнього регіонального ландшафтного парку „Голосіїв”; системного підходу та класифікації при визначенні основних груп карт та вимог до них, необхідних в проектуванні; геоінформаційного моделювання при створенні необхідних картографічних матеріалів.У першому розділі «Природоохоронні території як обєкт досліджень» розглядаються теоретичні основи заповідання, історія розвитку та сучасний стан заповідної справи в Україні, основні принципи створення природоохоронних обєктів, світовий досвід природоохоронної діяльності та досвід застосування в даній проблематиці геоінформаційних технологій, наведено короткий огляд та порівняльний аналіз існуючих природоохоронних геоінформаційних систем різних типів. Серед найбільш розповсюджених є обєкти ІІ та V категорій, що носять в різних країнах різні назви та відповідають вітчизняним національним природним паркам і регіональним ландшафтним паркам. На сьогоднішній день в Україні заповідні території займають близько 4,5% території, розроблена національна стратегія розвитку природоохоронної діяльності, видано законодавчі акти, що регулюють дане питання. Найбільших успіхів в цій галузі досягли країни - світові лідери у цій сфері (США, Канада, Франція, Швеція тощо), проте і в Україні міцнішає тенденція до ширшого впровадження геоінформаційних технологій в екологічну та природоохоронну діяльність. У третьому розділі „Геоінформаційне картографічне забезпечення створення РЛП „Голосіїв” описано процес обґрунтування надання статусу природоохоронного обєкта (а саме, регіонального ландшафтного парку) території в межах міста, обґрунтовано особливе значення подібних природоохоронних територій для урбанізованих зон, наведено методику картографічного забезпечення процесу створення обєкта природно-заповідного фонду, запропоновано типову модель географічної бази даних для такого обєкта та методику автоматизації процесу функціонального зонування природоохоронних територій.В дисертаційній роботі здійснено розробку теоретико-методичних засад картографічного геоінформаційного забезпеченя створення обєктів природно-заповідного фонду на прикладі РЛП «Голосіїв». Серед найбільш розповсюджених є обєкти ІІ та V категорій, що носять в різних країнах різні назви та відповідають вітчизняним національним природним паркам і регіональним ландшафтним паркам. На сучасному етапі національними пріоритетами є створення обєктів ПЗФ з використанням геоінформаційних технологій, що забезпечують єдину систему зберігання та обробки інформації, картографічного забезпечення діяльності природоохоронної території та підтримку прийняття управлінських рішень. Проте особливості заповідання території, що знаходиться у тісному взаємозвязку з міською інфраструктурою досі детально не описані. Такі території вимагають особливого підходу до охорони та збереження цінних видів та екосистем, але в той же час, важливим є і забезпечення рекреаційного попиту населення міста.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В дисертаційній роботі здійснено розробку теоретико-методичних засад картографічного геоінформаційного забезпеченя створення обєктів природно-заповідного фонду на прикладі РЛП «Голосіїв». Результати дослідження дали змогу сформулювати висновки теоретичного та методичного змісту: 1. З часу виникнення заповідної справи у сучасному її розумінні сформувалось кілька ідеологічних підходів до проблеми заповідання. Серед них домінуючим нині є підхід, заснований на розумінні класичного заповідання. Відповідна ідеологія передбачає використання природоохоронних територій в рівній мірі для збереження окремих видів чи угруповань (тваринних або рослинних) та для задоволення рекреаційного попиту. Міжнародною спільнотою визначено основні категорії обєктів заповідання, які відрізняються між собою за режимом охорони, напрямом діяльності та природоохоронними заходами. Серед найбільш розповсюджених є обєкти ІІ та V категорій, що носять в різних країнах різні назви та відповідають вітчизняним національним природним паркам і регіональним ландшафтним паркам. Ці категорії є відносно новими, хоч загалом заповідна справа в Україні має давні традиції. На сучасному етапі національними пріоритетами є створення обєктів ПЗФ з використанням геоінформаційних технологій, що забезпечують єдину систему зберігання та обробки інформації, картографічного забезпечення діяльності природоохоронної території та підтримку прийняття управлінських рішень.

2. Взаємний вплив урбанізованих територій на природне середовища і зелених зон на мікроклімат та екологію міста достатньо вивчений. Проте особливості заповідання території, що знаходиться у тісному взаємозвязку з міською інфраструктурою досі детально не описані. Такі території вимагають особливого підходу до охорони та збереження цінних видів та екосистем, але в той же час, важливим є і забезпечення рекреаційного попиту населення міста. Найбільше на роль таких універсальних обєктів ПЗФ підходять регіональні ландшафтні та, в меншій мірі, національні природні парки. Таким чином, створення природоохоронних обєктів в межах міста є унікальним досвідом для України.

3. Картографічний метод використовується в природоохоронній справі практично від часів створення перших заповідних територій, коли постало питання відмежування їх від промислових територій та мисливських угідь. З цією метою складались описові карти та абриси, пізніше - детальні плани. Разом із виникненням сучасної екології виникли і нові напрями в тематичному картографуванні, з яких згодом виокремилось еколого-природоохоронне картографування. За час існування цього напряму на територію України було видано чимало картографічних творів (окремих карт, серій карт, атласів, електронних атласів).

4. Сучасне еколого-природоохоронне картографування базується на новітніх технологіях та активно впроваджує нові методи та розробки у процес створення карт. Зокрема, чи не головним інструментом цього напряму є геоінформаційні технології. Їх використання є доцільним на кожному з етапів створення природоохоронного обєкта при застосуванні картографічного методу, від створення схеми його розміщення, погодження меж із землекористувачами, збору наявних картографічних матеріалів на територію обєкта і до проведення функціонального зонування та створення серії карт для його подальшого функціонування.

5. При проектуванні обєктів ПЗФ велике значення надається картографічним матеріалам. Наявність деяких з них є обовязковою і закріплена на законодавчому рівні. Результатом проектних робіт є схема функціонального зонування території. Функціональне зонування (ФЗ) виконується з метою встановлення на різних ділянках відповідного охоронного режиму та розробки природоохоронних заходів. Для укладання схеми ФЗ необхідна серія тематичних карт. Серед них карти: видового рослинного та тваринного різноманіття; рідкісних та червонокнижних видів; ландшафтна; історико-культурних та архітектурних памяток; природно-заповідних обєктів; сучасного використання земель тощо. Ці карти створюються на основі описових, статистичних та картографічних матеріалів та польових досліджень. Важливим елементом попереднього етапу проектування є оцінка якості джерел картографування. Особливе значення мають визначення достовірності інформації та сумісності різних джерел (часової, математичної, інформаційної).

6. Характерною ознакою еколого-природоохоронного картографування, як одного з наймолодших напрямів є використання новітніх технологій. Зокрема, останнім часом намітилась тенденція до інтенсифікації використання геоінформаційних та інтернет-технологій. Роль геоінформаційних систем у процесі картографічного забезпечення природоохоронних завдань не обмежується лише використанням їх в якості середовища та засобу створення відповідних тематичних карт. Завдяки геоінформаційним технологіям здійсненюється моніторинг змін природного середовища, видового та популяційного складу в межах окремих природоохоронних територій. Крім того, можливе створення цифрових моделей обєкту та прогнозних карт. Досвід застосування ГІС в різноманітних еколого-інформаційних проектах доводить переваги такого методу та його перспективність.

7. Картографічне геоінформаційне забезпечення створення та функціонування обєктів ПЗФ логічно повязане із необхідністю створення бази географічних даних (БГД). Така БГД має містити в собі просторову і непросторову інформацію про обєкти картографування різних рівнів (від найменших, наприклад, виділів лісогосподарств, до територіальних складових обєкту природно-заповідного фонду). Доцільним є створення внутрішньої структури БГД таким чином, щоб забезпечити користувачеві зручний перехід до картографічної інформації та введення статистичних даних моніторингу. Особливістю БГД у даному разі є використання її не лише в якості середовища зберігання інформації, а і як середовища роботи із даними та створення карт. Перспективним також вбачається створення в таких БГД складніших аналітичних структур.

8. На основі досвіду картографічного геоінформаційного забезпечення створення та організації регіонального ландшафтного парку «Голосіїв», та на основі апробації цього досвіду в інших еколого-інформаційних проектах, можна зробити висновок про доцільність автоматизації процесу функціонального зонування (ФЗ) природоохоронної території. Подібне технологічне рішення може універсалізувати, спростити та пришвидшити процес ФЗ, дозволить створення оперативних та прогнозних карт, надасть широкі можливості моделювання різноманітних ситуацій та прийняття оптимальних рішень при управлінні ресурсами території. Автоматизація ФЗ є логічним кроком до створення повноцінної багатофункціональної ГІС природоохоронного обєкту.

Монографії

1. Картографічна інтерпретація деяких особливостей м. Києва / [Шевченко В.О., Шевченко Р.Ю., Філозоф Р.С., Полякова Н.О.]. - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - 156 с. (Особистий внесок автора - розділ 4, присвячений досвіду створення регіонального ландшафтного парку «Голосіїв», створенню серії відповідних тематичних карт, застосуванню геоінформаційних технологій та моделюванню геоінформаційної бази даних).

Статті у фахових наукових виданнях

2. Філозоф Р.С. Використання ГІС при створенні регіональних ландшафтних парків (на прикладі РЛП «Голосіїв») / Р.С. Філозоф // Картографія та вища школа : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2006. - вип. 11. - С. 104-109.

3. Філозоф Р.С. Досвід інтеграції різнорідних даних в геоінформаційних еколого-природоохоронних проектах / Р.С. Філозоф // Ученые записки ТНУ. Серия: География, - Симферополь. : Информационно-издательский отдел ТНУ, 2009. - том 22 (61). - №1. - С. 142-147.

4. Філозоф Р.С. Інтерактивні карти природоохоронних територій. Сучасний стан і перспективи / Р.С. Філозоф // Картографія та вища школа : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2008. - вип. 13. - С. 87-89.

5. Філозоф Р.С. Картографічні матеріали, необхідні для створення природоохоронних обєктів / Р.С. Філозоф // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2009. - вип. 10. - С. 220-224.

6. Філозоф Р.С. Підходи до автоматизації процесу функціонального зонування при проектуванні природоохоронних територій високого рангу / Р.С. Філозоф // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. зб. - К.: Обрії, 2009. - том 17. - С. 207-211.

7. Філозоф Р.С. Структура геоінформаційної бази даних для організації та управління регіональним ландшафтним парком «Голосіїв» / Р.С. Філозоф // Картографія та вища школа : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2009. - вип. 14. - С. 46-50.

Статті в наукових виданнях і тези доповідей на наукових і науково-практичних конференціях

8. Філозоф Р.С. ГІС у створенні та управлінні природоохоронними територіями / Р.С. Філозоф // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції «ГІС-Форум 2006», К.: КНУБА, 2006. - С. 178-181.

9. Філозоф Р. С. Значення Інтернет-картографії для підвищення активності громадян у вирішенні екологічних питань / Р.С. Філозоф // Географія в інформаційному суспільстві : зб. наук. праць. у 4 тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - Т.IV. - С. 108-110.

10. Філозоф Р.С. Використання геоінформаційних технологій при розробці Проекту організації території регіонального ландшафтного парку (на прикладі РЛП «Голосіїв») / Р.С. Філозоф, О.О. Година, С.О. Демяненко, Н.А. Чумак // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики : зб. наук. праць. - К.: ЦММ, 2006. - C. 312-316. (Особистий внесок автора - описання геоінформаційної складової проекту).

Размещено на .ru