Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку - Автореферат

У рамках реалізації Національної Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії (АГ) в Україні велике значення надається не тільки сучасним методам діагностики і лікування цього захворювання, але і виявленню осіб схильних до нього з метою рекомендації їм певного стилю життя, режиму праці, харчування тощо (Б.И. Проте, названі проби або недостатньо репрезентативні (проба з затримкою дихання), або зумовлюють перевід функціональної системи регуляції кровообігу на новий, більш високий, рівень регуляції з послідуючим залученням рефлекторних та гуморальних механізмів адаптивного реагування (проби з фізичним навантаженням) і не завжди прийнятні та безпечні (орто-і кліностатичні проби), особливо для ослаблених та хворих людей (П.К. Тому, розробка простого, безпечного, фізіологічного, дешевого способу діагностики функціонального стану системи регуляції АТ у здорових осіб та при артеріальній гіпертензії за визначенням індивідуальної реактивності системи регуляції АТ дозволить виявляти певну готовність, схильність до того, чи іншого виду серцево-судинної патології, зокрема до АГ та контролювати ефективність гіпотензивної терапії. Мета дослідження: застосувати в клінічній практиці новий, доступний спосіб діагностики функціонального стану серцево-судинної системи у практично здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію шляхом дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу на передню черевну стінку та дослідити його динаміку в умовах антигіпертензивної терапії. Дослідити вплив дозованого, дискретно зростаючого, компресійного натискування на передню черевну стінку на показники кардіогемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії.Крім практично здорових осіб, обстежено 60 хворих на ГХ (30 чоловіків та 30 жінок), які в залежності від індексу маси тіла (ІМТ), були розподілені на дві групи: І групу - з нормальним ІМТ (ІМТ=25,0-29,9 кг/м) та ІІ групу - з ІМТ = 40 кг/м і більше (ожиріння ІІІ ступеня). Якщо при компресійному впливі на ПЧС відбувались суттєві (більше 5 %) зміни показників КГД у напрямку їх збільшення, то у досліджуваного діагностували гіпертонічний тип реагування системи регуляції АТ. В тому ж випадку, коли у процесі дискретного збільшення компресійного впливу на ПЧС реєстрували виражені (більше 5 %) почергово-різноспрямовані зміни показників КГД, то у досліджуваного діагностували дистонічний тип реагування системи регуляції АТ. Підтип чутливості Критерій визначення - величина компресійного впливу на ПЧС, при якій виникали суттєві (> 5 %), характерні для гіпертонічного, гіпотонічного, або дистонічного типу реагування, зміни показників АТ, РГ, РЕГ високої Виникнення суттєвих (> 5 %) змін показників АТ, РГ, РЕГ при величині компресійного впливу 10; 20 мм рт.ст. середньої Виникнення суттєвих (> 5 %) змін показників АТ, РГ, РЕГ при величині компресійного впливу 40; 60 мм рт.ст. низької Виникнення суттєвих (> 5 %) змін показників АТ, РГ, РЕГ при величині компресійного впливу 80; 100 мм рт.ст. Якщо показники АТ повертались до рівня вихідних (складали менше 5 % від вихідного рівня) через 3 хвилини після декомпресії, діагностували підтип нормальної рухливості системи регуляції АТ.У дисертаційній роботі вирішено конкретне наукове завдання: встановлено основні закономірності змін функціонального стану серцево-судинної системи за даними змін показників артеріального тиску, грудної реограми та реоенцефалограми в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб та у хворих на артеріальну гіпертензію; встановлено взаємозвязок гіпертонічного типу реагування серцево-судинної системи у здорових осіб з обтяженим сімейним анамнезом з артеріальної гіпертензії; виявлені особливості впливу комбінованої антигіпертензивної терапії на функціональний стан серцево-судинної системи у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. За даними змін показників артеріального тиску в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб виявлено чотири типи функціональної реактивності серцево-судинної системи: нормотонічний (88 осіб, 21,7 %), гіпертонічний (155 осіб, 38,3 %), гіпотонічний (124 особи, 30,6 %), дистонічний (38 осіб, 9,4 %). В залежності від основного типу реагування і підтипу чутливості системи регуляції АТ і ступеня обтяженості сімейного анамнезу з артеріальної гіпертензії практично здорові досліджувані розподілені на групи мінімального (у 9 осіб, 2,2 %), низького (у 68 осіб, 16,8 %), помірного (у 104 осіб, 25,75 %), середнього (у 34 осіб, 8,45 %), високого (у 26 осіб, 6,35 %), дуже високого (у 58 осіб, 14,25 %) та максимального (у 106 осіб, 26,2 %) ризику виникнення артеріальної гіпертензії. Динаміка показників грудної реограми в мовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб відповідає змінам показників артеріального тиску: виділено чотири основних типи реагування: нормотонічний (42 осіб, 21,9 %), гіпертонічний (73 осіб, 38 %), гіпотонічний (59 осіб, 30,7 %), дистонічний (18 осіб, 9,4 %). В умовах компресійно

Основний зміст роботи