Аналіз листів-клопотань керівників Ініціативної групи та Ради родичів в"язнів євангельських християн-баптистів до уряду СРСР, адміністративних і правоохоронних органів, міжнародних організацій щодо переслідування віруючих за релігійні переконання.
При низкой оригинальности работы "Каральні заходи радянського тоталітарного режиму проти євангельських християн-баптистів УРСР (друга половина ХХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті проаналізовано листи-клопотання керівників Ініціативної групи та Ради родичів вязнів євангельських християн-баптистів до уряду СРСР, адміністративних і правоохоронних органів, міжнародних організацій щодо переслідування віруючих за релігійні переконання. Адже її вивчення не тільки дасть змогу показати людиноненависницьку та віронетерпиму сутність тоталітарного режиму, несприйняття ним, крім комуно-більшовицьких, будь-яких інших загальнолюдських цінностей, але й довести, що незважаючи на карально-репресивні заходи цієї системи, які відбулися у другій половині ХХ ст. з метою підкорення та знищення цієї конфесії, десятки тисяч послідовників ЄХБ завдяки вірі змогли протистояти їм, сміливо відстоюючи своє конституційне право на свободу совісті та віросповідання. Сміт визначив кредо (визнання) віри, у параграфі 84 якого, зокрема, ішлося: "[Ми послідовно віруємо,] що представники влади не повинні використовувати своє службове становище і втручатися в релігію чи справи совісті, приневолюючи й силуючи людей до тієї чи іншої форми релігії або доктрини; а надати християнській релігії право опікуватися громадянськими правопорушеннями, неадекватними діями людей супроти людей в убивствах, перелюбах, крадіжках і т. д., тому, що тільки Христос є володарем і законодавцем церкви й совісті"1. Гелвіс, у праці "Коротка декларація про таємницю беззаконня" вперше в модерній історії висунув вимоги щодо свободи совісті для всіх людей: "Наш пан король є лише земним королем, і він має королівську владу лише у земних справах, і якщо люди короля є покірними й вірними підлеглими, які виконують всі закони, видані королем стосовно своїх підданих, то наш пан і король не може вже вимагати більшого, тому що релігія людей є справа лише між Богом та ними самими, і король неповинен за це відповідати; король також не може бути суддею поміж Богом та людиною. Із метою детального висвітлення тоталітарної сутності режиму, який послідовно боровся з євангельськими християнами-баптистами, до нашого дослідження залучено, окрім спеціальної літератури з історії конфесії, джерела самвидаву, де публікувалися листи-клопотання членів Ініціативної групи євангельських християн-баптистів до уряду СРСР, адміністративних та правоохоронних органів, міжнародних організацій щодо їх переслідувань за відстоювання принципів свободи совісті.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
