Аналіз камерно-інструментального ансамблю України 1960-1980-х років, індивідуальних композиторських стилів і виконавства. Дослідження особливостей творчості як фактору розвитку жанру, тенденцій українських квартетів, тріо ансамблів нетрадиційних складів.
При низкой оригинальности работы "Камерно-інструментальний ансамбль в Україні. Творчість і виконавство (1960-1980 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Саме в означений період мистецькі пошуки в Україні стали частиною загально-світового процесу. Композитори і виконавці здійснили “пролом” у залізній куртині, накресливши основні напрямки музичної культури України кінця ХХ ст. Однак у музикознавчій літературі камерно-інструментальні твори та ансамблеве виконавство зазначеного періоду як окремо взяте творчо-виконавське явище комплексно ще не розглядались, що обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження. На початку шістдесятих, коли відчутним стало прагнення подолати стереотипи масових форм, камерний ансамбль сприймався альтернативою до “престижних” монументально-офіціозних жанрів, значна частина яких створювалася на державні замовлення і усвідомлювалася митцями як конформістська. Головна мета дослідження полягає у виявленні закономірностей еволюції української камерно-інструментальної ансамблевої творчості і виконавства впродовж тридцятилітнього періоду, що значною мірою визначили умови та специфіку його сучасного побутування, особливостей функціонування жанру у різних регіональних центрах та часових відтинках; взаємообумовленості творчості і виконавства як складових єдиного процесу розвитку камерно-інструментальної культури.У Вступі обгрунтовується актуальність теми, окреслюються основні проблеми і методологічні засади роботи, дається огляд основних історико-теоретичних праць та спеціальних досліджень, періодики, присвячених камерно-інструментальній творчості та виконавству в Україні. Інтенсивний розвиток камерно-інструментальної творчості призвів до появи численних високохудожніх творів різностильової орієнтації, що активізувало діяльність камерно-інструментальних колективів, сприяло їх переорієнтації в репертуарній політиці, стимулювало формування власної неповторної манери виконання, пошуку оригінальних форм спілкування з аудиторією, впровадження нових засобів виражальності. Становлення виконавського стилю концертних колективів включає осмислення обєктивних художньо-естетичних вимог твору, його художньо-образного задуму та чуттєво-емоційне особистісне сприйняття кожного музиканта, приведене до спільного знаменника, що в сумі і визначає характер інтерпретації композиторського тексту. Квартет започаткував грандіозні мистецькі акції, що не мали аналогів в історії українського камерного виконавства: “Творчість Д. Колектив став першовиконавцем численних творів вітчизняних композиторів досліджуваного жанру - впродовж тридцятирічної діяльності його репертуар нараховував понад шістдесят камерно-інструментальних творів українських авторів - і активно сприяв розвитку камерно-інструментальної творчості композиторів-шістдесятників.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
