Кам’яна пластика Півдня України скіфо–сарматського періоду: характеристика видів і художні особливості - Автореферат

Особливості формо-та образотворення, символіка декору камяної скульптури вимагають дослідження методами системного мистецтвознавчого аналізу. Її видова характеристика, композиційна побудова та особливості художнього вирішення образу, що вперше аналізується в пропонованій дисертації, дають можливість значно розширити уявлення про характер камяної скульптури скіфо-сарматського періоду в історії України та роблять це дослідження актуальним для сучасного українського мистецтвознавства, яке скеровує на комплексний, науково обґрунтований розгляд мистецьких явищ різних історичних епох. Особливо важливим у контексті нашого дослідження є вивчення антропоморфного образу людини-воїна, що складає основу композиційно-змістової побудови камяної скульптури скіфо-сарматського часу та характеризує її видові й художні особливості. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання: - систематизувати літературні джерела та виявити сучасний стан досліджень монументальної скульптури Півдня України скіфо-сарматського періоду; Джерельною базою дослідження є археологічні памятки камяної скульптури скіфо-сарматського періоду, що зберігаються в музеях України: Херсонському, Миколаївському, Запорізькому, Маріупольському, Кіровоградському, Донецькому, Євпаторійському, Феодосійському, Нікопольському краєзнавчих музеях, Національному музеї історії України (Київ), Національному науково-природознавчому музеї (Київ), Музеї народної архітектури України (м.Розглядаючи історіографію камяної пластики скіфо-сарматського періоду від середини XIX ст. до початку ХХІ ст., уперше комплексно охарактеризовано літературні джерела з цієї теми, визначено їхній напрямок і основні проблемні питання. Виокремлено дві групи літературних джерел: дослідження монументальної камяної скульптури скіфо-сарматського періоду XIX - першої половини ХХ ст. та другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Отже, дослідження вчених від середини XIX ст. до початку ХХІ ст. свідчать про те, що комплекс скульптури скіфо-сарматського періоду розглядався лише в межах історико-археологічного процесу й залишився поза сферою наукових зацікавлень мистецтвознавства, не виявлено особливостей цих памяток як творів мистецтва, а це доводить актуальність і наукову новизну нашої дисертації. У другому розділі “Еволюція камяної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду” розглянуто етапи розвитку камяної скульптури VIII ст. до н.е. У цьому контексті простежено умови, в яких розвивалося мистецтво камяної пластики скіфо-сарматського періоду, проаналізовано формування композиційної побудови антропоморфного образу „людини-воїна”, втіленого в скульптурі, визначено технологію її виконання.На підставі проведеного в дисертації мистецтвознавчого аналізу можемо стверджувати, що камяна пластика Півдня України скіфо-сарматського періоду постає своєрідним цілісним мистецьким явищем. Проведене дослідження художніх особливостей камяної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду дозволяє зробити наступні висновки: 1. Розглядаючи історіографію камяної пластики скіфо-сарматського періоду від середини XIX ст. до початку ХХІ ст., комплексно проаналізовано джерела дослідження, визначено їхній напрямок і основні проблеми. Виокремлено дві групи літературних джерел: дослідження монументальної камяної скульптури скіфо-сарматського періоду в XIX - першій половині ХХ ст. та в другій половині ХХ - початку ХХІ ст. Також визначено, що формування головних осередків камяної пластики скіфо-сарматського періоду відбувалося саме на території Півдня України та прилеглої зони Надчорноморя, чим визначилося їхнє важливе місце в історії мистецтва України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На підставі проведеного в дисертації мистецтвознавчого аналізу можемо стверджувати, що камяна пластика Півдня України скіфо-сарматського періоду постає своєрідним цілісним мистецьким явищем. Упродовж VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е. вона розвивалася на території сучасного Півдня України, пройшла певні періоди розвитку, протягом яких, як довело дослідження, відбувалися зміни в її образно-пластичному та декоративному вирішеннях. Скульптура була неодмінною складовою життя племен, що проживали на цих землях, і відображала їхні релігійні світоглядні уявлення.

Проведене дослідження художніх особливостей камяної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду дозволяє зробити наступні висновки: 1. Розглядаючи історіографію камяної пластики скіфо-сарматського періоду від середини XIX ст. до початку ХХІ ст., комплексно проаналізовано джерела дослідження, визначено їхній напрямок і основні проблеми. Виокремлено дві групи літературних джерел: дослідження монументальної камяної скульптури скіфо-сарматського періоду в XIX - першій половині ХХ ст. та в другій половині ХХ - початку ХХІ ст. В результаті встановлено, що комплекс скульптур скіфо-сарматського періоду розглядався лише в межах історико-археологічних дисциплін й залишився поза сферою наукових зацікавлень мистецтвознавства. Ці джерела не виявляють особливостей згаданих памяток як творів мистецтва, що підтверджує актуальність і наукову новизну пропонованої дисертаційної роботи.

2. Дослідження камяної скульптури VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е. у контексті загальних історичних процесів виявило етапи розвитку й внесло уточнення територіальних та хронологічних меж побутування памяток. Простежено умови, в яких розвивалося мистецтво камяної пластики скіфо-сарматського періоду, проаналізовано формування композиційної побудови антропоморфного образу „людини-воїна”, втіленого в скульптурі. У процесі дослідження встановлено, що еволюція формо- та образотворення камяної пластики протягом VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е. відбувалося послідовно, унаслідок поступового накопичення нових знань і технологій.

Також визначено, що формування головних осередків камяної пластики скіфо-сарматського періоду відбувалося саме на території Півдня України та прилеглої зони Надчорноморя, чим визначилося їхнє важливе місце в історії мистецтва України.

3. На основі визначення особливостей образно-пластичної та композиційної побудови антропоморфного образу у камяній пластиці Півдня України скіфо-сарматського періоду розкрито її видові характеристики. Виокремлено сім морфологічних ознак: антропоморфний стовп, плитоподібна антропоморфна скульптура, пласка скульптура, статуарний рельєф, кругла скульптура, плитоподібна стела та культове каміння. Досліджуючи художні риси кожного з них, визначено, що вони мали релігійний характер і розвивалися як на основі власних традицій, так і під впливом інших культур Північного Надчорноморя. Особливе значення тут мають впливи елліністичного мистецтва.

4. Розглядаючи художні особливості камяної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е., визначено, що особливе місце в її композиційно-змістовій побудові посідає скульптурний декор. Аналізуючи його визначальні риси, виявлено художні особливості, характер орнаментики, які відображали самобутність і релігійні уявлення цих племен. Встановлено, що поступовий розвиток образно-пластичних вирішень кіммерійських менгірів призвів до змін їхнього композиційного укладу, які відбувалися протягом VIII ст. до н.е. Композиція декору урізноманітнилася, мала продумане компонування деталей і передбачала зображення символів влади, військового обладунку, деталей верхнього одягу, нашийних прикрас.

Аналізуючи декор антропоморфної скіфської камяної скульптури, до якого належить зброя, атрибути влади, одяг і деталі анатомічної побудови, ми визначаємо, що їхні художні риси відображають у сукупності з формою важливі для тогочасного мистецтва образи. Спостерігається, що в VII - VI ст. до н.е. декор виконаний схематично, що є ознакою канонізації образу. У V - початку IV ст. до н.е. зявляються більш різноманітні вирішення, що було повязано з удосконаленням технологічних прийомів і зміною певних канонів зображення. А наприкінці VI - ІІІ ст. до н.е. форма та зображення певним чином взаємодіяли з елліністичним мистецтвом.

Аналізуючи художні риси декору плитоподібних стел І ст. до н.е. - початку IV ст. н.е., визначено закономірності форми і виокремлено три різновиди плитоподібних стел: стели з контурним оздобленням, „стели-енциклопедії” та стели з рельєфним оздобленням. Також уперше визначені пластичні характеристики та символіка культових каменів, що мали обрядове призначення.

5. Вивчаючи знаки, нанесені на камяну скульптуру сарматського періоду, проведено територіальний, композиційно-пластичний та порівняльний аналіз. Виокремлюючи групи родових тамг царської династії, культових символів та ідеограм-монограм, визначено, що сарматський знак, як схематичне зображення, моделювався на підставі конструктивних аналогів, які містять в собі інформацію сюжетно-змістового характеру, використовуючи образне та композиційно-конструктивне вирішення форми.

6. Проводячи порівняльний аналіз рис обличчя скіфських статуй VII - V ст. до н.е. з групою сарматських знаків І ст. до н.е. - ІІ ст. н.е., визначено, що еволюція зображення у камяній пластиці призвела до трансформації реалістичного образу „людини-воїна” на форму знака-символа, що чітко повторював риси обличчя воїна.

7. Уперше укладено найповніший альбом ілюстрацій камяної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду з мистецтвознавчим аналізом памяток.

Проведене дослідження камяної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду, де розглянуто декор, основні види, композицію та еволюцію формо- та образотворення, виявляє художні особливості цієї камяної пластики та розкриває її як унікальне мистецьке явище художньої історії культури України.

1. Одробінський Ю. В. Каліграфія сарматських тамг Північного Причорноморя / Ю. В. Одробінський // Проблеми теорії та історії архітектури України. - 2004. - № 5. - С. 196-200, іл.

2. Одробінський Ю. В. Художні риси сарматських знаків камяної скульптури Півдня України / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 5. - С. 118-126, іл.

3. Одробінський Ю. В. Орнаментальні мотиви степових менгірів кіммерійського періоду VIII ст. до. н.е. / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 7. - С. 109-116, іл.

4. Одробінський Ю. В. Варіації пластичних форм антропоморфних скіфських статуй VII-ІІІ ст. до н.е. / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 8. - С. 91-109, іл.

5. Одробінський Ю. В. Камяні стели сарматської династії: типологія та пластичні особливості / Ю. В. Одробінський // Мистецтвознавчий автограф. - Львів: ЛНАМ, 2007. - Вип 2. - С. 164-169, іл.

6. Одробінський Ю. В. Видові особливості монументальної скульптури скіфо-сарматського періоду / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 9. - С.91-105, іл.

7. Одробінський Ю. В. Одяг камяних скіфських статуй Півдня України VI - ІІІ ст. до н.е. / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. - Харків: ХДАДМ, 2008. - № 2. - С. 67-71, іл.

8. Одробінський Ю. В. Трансформація образу “людини-воїна” в камяній пластиці скіфо-сарматського періоду у схематичний символ / Ю. В. Одробінський // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: наук. зап. Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. 13. - Рівне: РДГУ, 2008. - С. 109-115, іл.