Календарно-обрядовий фольклор Західного Полісся: регіональна специфіка та динаміка побутування - Автореферат

У сучасній науці Західне Полісся окреслюється як регіон уповільненого соціально-економічного та культурного розвитку, для якого характерні багатовіковий бездержавний період, відсутність чіткої етнонаціональної самоідентифікації, російські та польські культурні впливи, а також віддаленість від промислових центрів. Перераховані чинники в різний час істотно сприяли відносній ізольованості регіону від основного етнічного масиву, що загалом і призвело до виокремлення регіону серед інших фольклорно-етнографічних зон, а почасти - формуванню та збереженню реліктових явищ у традиційній культурі в цілому та в календарно-обрядовому фольклорі зокрема. На цій відмінній рисі - законсервованості календарно-обрядового фольклору - неодноразово наголошували збирачі та дослідники народної пісенності Західного Полісся. Зазначені проблеми входять складовою комплексної теми „Українська література: традиції і сучасність” кафедри української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки, а також „Походження та поширення архаїчних явищ українського фольклору”, над якою на момент обрання теми працював Полісько-Волинський народознавчий центр Інституту народознавства НАН України та продовжує цей напрямок студій його наступник - Інститут культурної антропології. на основі історіографічного огляду наукової літератури з обраної теми охарактеризувати стан дослідження календарно-обрядового фольклору Західного Полісся, визначити коло досліджених проблем і тих, які потребують вивчення;Перший розділ дисертації - „Календарно-обрядовий фольклор Західного Полісся в дослідженнях фольклористів” - присвячено огляду джерел та висвітленню історіографії поставленої проблеми. Відтак структура територіальної регіоналізації Полісся та його історичної локалізації виявилась дуже рухливою, лабільною, а часом відзначалася навіть тенденцією до стирання, що в свою чергу спричиняло розмивання місцевої специфіки традиційно-побутової культури та інтегрування її в загальнонаціональний культурний масив уже без врахування окремих регіональних ознак, першочергово - діалектизмів. З іншого боку, в найбільш сталій формі назви „Полісся”, „полєщуки”, „поліщуки”, в які вкладено вже лише етнографічний зміст, збереглися в тому центрі усієї фізико-географічної зони, де вони були найтрадиційнішими і мали глибоке історичне коріння, тобто в басейні Припяті. Утім воно характеризується посиленою увагою до етнографічного студіювання цього ареалу, відтак календарно-обрядовий фольклор Полісся та його західної частини не знаходить належного висвітлення. „Календарно-обрядовий фольклор Західного Полісся в польських дослідженнях ХІХ - початку ХХ ст.” - окреслюються основні аспекти збирання та дослідження календарної обрядовості та пісенності Західного Полісся польськими ученими ХІХ - ХХ ст.Фольклор весняно-літнього циклу на Західному Поліссі до цього часу зберігає чимало специфічних характеристик. З-поміж таких - збереження архаїчного календарного синкретизму весняних та літніх пісень; чітко виражена міжжанрова дифузія текстів (веснянки - постові пісні; постові - петрівчані; веснянки - рогульки - купальські - петрівчані; петрівчані - ягідні та под.); пантеїстичне обожнювання явищ природи (для прикладу, збереження у змісті окремих весняних пісень архаїчного уявлення про Зиму як про хтонічну істоту); відтворення у змісті ранньовесняного комплексу (подібно як і в літньому) елементів офірування; присутність у змісті весняно-літніх обрядодій та фольклорі цього періоду реалій волочебного обряду (хоча назва „волочебні пісні” на Західному Поліссі на даний момент відсутня, схоже, її витіснила новіша - „постові пісні”, основним змістом яких так само, як і волочебних, є тема сирітства та мандрів через Дунай). Попри те, що прихід весни на Західному Поліссі (як і на решті українських земель) супроводжувався виконанням цілого ряду весняних пісень, лише досить обмежена кількість із них охоплює своїм побутуванням усю територію краю (з них найбільш поширена - „Ти Весна наша красна”). Оригінальною та, вочевидь, доволі архаїчною особливістю весняних пісень на Західному Поліссі є поодиноко збережені до сьогодні відомості про приурочування виконання веснянок-закличок до свята Юрія (це знову ж таки при тому, що власне юрївських пісень на Західному Поліссі, як і на решті етнічної української території, майже не знають). Однією з архаїчних особливостей календарно-обрядової пісенності Західного Полісся є її перегуки із сучасними зимовими посівальними віршами, вітально-величальною поезією (колядками та щедрівками), виконання яких давніше припадало не на зимовий період, а на весну.На основі зібраного та проаналізованого матеріалу констатується, що пропоноване дослідження є першим в українській фольклористиці цілісним дослідженням календарно-обрядового фольклору Західного Полісся, у якому наголос зроблено на розкритті двох аспектів - регіональної специфіки та змін, що відбулися у побутуванні календарної пісенності останніми роками. На основі характеристики різних підходів у вирішенні питання ет

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ