Аналіз динаміки календарної та когортної тривалості життя в Україні в історичній ретроспективі, динаміка життя населення за віком і статтю. Відмінності у тривалості життя між Україною та розвиненими країнами. Реконструкція демографічної динаміки України.
При низкой оригинальности работы "Календарна й когортна тривалість життя в Україні: особливості динаміки у довготривалій ретроспективі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дослідження довготривалих динамічних рядів параметрів дожиття населення виявило, що на відміну від розвинених країн тривалість життя реальних поколінь в Україні суттєво відстає від тривалості життя умовних поколінь та існує дивергенція у трендах показників чоловіків і жінок. На противагу жінкам, у чоловіків тривалість життя для майже 70 реальних поколінь перебувала на однаково низькому рівні: в середньому близько 30 років. Доведено, що стагнація та відсутність прогресу у показниках дожиття чоловіків повязана зі значними втратами років життя, насамперед у віці 15-49 років, через низку послідовних соціальних катастроф, що відбулися в Україні у першій половині ХХ століття. Когортні таблиці смертності й тривалості життя в Україні розраховані для поколінь 1850-1923 рр. народження за однорічними віковими групами, при цьому для когорт 1850-1913 рр. народження тривалість життя обчислена повністю за наявними даними, оскільки її представники вже досягли віку 100 років. Тоді час Україна відставала від Швеції за показниками тривалості життя в середньому на 15 років у чоловіків та 19 років у жінок.Порівняльний аналіз трендів у календарній та когортній тривалості життя в Україні, виконанийний на основі довготривалих динамічних рядів смертності населення, дав змогу встановити суттєвий розрив у рівні тривалості життя умовних і реальних поколінь та дивергенцію календарних і когортних показників чоловіків та жінок. У розвинутих країнах із вираженим висхідним трендом тривалість життя реальних поколінь для обох статей є вищою за тривалість життя умовних поколінь, тоді як в Україні перевищення когортних показників над календарними спостерігалося лише для жінок. Зокрема, розрив у показниках когортної тривалості життя чоловіків між Україною та Швецією для поколінь 1850-го року народження становив 15,2 року; для поколінь 1900-го року народження - 27 років, а для тих, хто народився в 1917 р.
Вывод
Порівняльний аналіз трендів у календарній та когортній тривалості життя в Україні, виконанийний на основі довготривалих динамічних рядів смертності населення, дав змогу встановити суттєвий розрив у рівні тривалості життя умовних і реальних поколінь та дивергенцію календарних і когортних показників чоловіків та жінок.
У розвинутих країнах із вираженим висхідним трендом тривалість життя реальних поколінь для обох статей є вищою за тривалість життя умовних поколінь, тоді як в Україні перевищення когортних показників над календарними спостерігалося лише для жінок. Траєкторії параметрів дожиття населення нашої країни виразно демонструють, наскільки складною і трагічною виявилась історія дожиття багатьох поколінь української людності. Соціальні катастрофи першої половини ХХ століття різко спотворили природну еволюційну динаміку демографічного розвитку нашої країни. Як наслідок, вона відстає від розвинених країн за рівнем не лише календарної, а й когортної тривалості життя, при цьому відставання реальних поколінь за тривалістю життя є суттєвішим. Зокрема, розрив у показниках когортної тривалості життя чоловіків між Україною та Швецією для поколінь 1850-го року народження становив 15,2 року; для поколінь 1900-го року народження - 27 років, а для тих, хто народився в 1917 р. - 47 років. Відставання за відповідними показниками календарної тривалості життя становило для чоловіків: в 1850 р. - 14,9 року, 1900 - 15 років, 1917 - 33,6 року.
Через втрати, спричинені соціальними катастрофами, тривалість життя майже 70-ти реальних поколінь чоловіків в Україні практично не зростала, а найбільш постраждалі, винищені когорти задали початок демографічних хвиль у вигляді наступних малолюдних поколінь їхніх дітей та онуків.
У цьому контексті особливий інтерес становлять подальші дослідження, повязані із вивченням довгострокових наслідків соціальних катастроф, зокрема особливостей стану здоровя і рівня смертності серед когорт, народжених у роки соціальних катастроф (голоду та воєн).
Список литературы
1. Shkolnikov V.M. Chapter 7. Health Crises and Cohort Mortality. // Mortality and causes of death in 20th-century Ukraine. Demographic Research Monographs / Mesle, F., Vallin, J. (Eds.). - Springer, 2012.- P. 109-117.
2. Wilmoth J.R. On the relationship between period and cohort mortality // Demographic Research. - 2005. - 13, Article 11. - P. 231-280.
3. REHERD.S. Economic and social implications of the demographic transition. // Demographic transition and its consequences . - Supplement to Vol. 37 of Population and Development Review Ronald D. Lee and David S. Reher (Eds.) - 2011. - P. 11-33.
4. Romaniuk A., Gladun O. Demographic trends in Ukraine: past, present and future // Population and Development Review. - 2015. - 41, № 2. - P. 315-337.
5. Rudnytskyi O., N. Levchuk, O. Wolowyna, P. Shevchuk, and A. Kovbasuik Demography of a man-made human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932-1933 // Canadian Studies in Population. - 2015. - 42, № 1-2. - P. 53-81.
6. Вишневский А. Смертность в России: несостоявшаяся вторая эпидемиологическая революция // Демографическое обозрение. - 2014. - № 4. - С. 5-40.
7. Андреев Е.М. О связи реального и гипотетического поколений // Модели демографических связей. - М. : Статистика, 1972. - С. 14-39.
8. Shkolnikov V.M., Jdanov D.A., Andreev E.M., Vaupel J.W. Steep increase in best-practice cohort life expectancy // Population and Development Review. - 2011. - № 37 (3). - P. 419-434.
1. Shkolnikov, V.M. (2012). Chapter 7. Health Crises and Cohort Mortality. Mortality and causes of death in 20th-century Ukraine. Demographic Research Monographs. Mesle, F., Vallin, J. (Ed.);. Springer.
2. Wilmoth, J.R. (2005). On the relationship between period and cohort mortality. Demographic Research, Vol. 13, 11, 231-280 [in English].
3. Reher, D.S. (2011). Economic and social implications of the demographic transition. Demographic transition and its consequences. Ronald, D. Lee, David, S. Reher (Ed.). Vol. 37, 11-33 [in English].
4. Romaniuk, A., Gladun, O. (2015). Demographic trends in Ukraine: past, present and future. Population and Development Review, Vol. 41, 2, 315-337 [in English].
5. Rudnytskyi, O., Levchuk, N., Wolowyna, O., Shevchuk, P, & Kovbasuik, A. (2015). Demography of a man-made human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932-1933. Canadian Studies in Population, Vol. 42, 1-2, 53-81 [in English].
6. Vishvevsky, A.G. (2014). Smertnost v Rossii : nesostoyavshayasia vtoraya epidemiologicheskaia revolutsia [Mortality in Russia : the second epidemiologic revolution that never was]. Demohrafycheskoe obozre- nye - Demographic Review, 4, 5-40 [in Russian].
7. Andreev, E.M. (1972). O svyasi realnogo i gipoteticheskogo pokolenii [On the link between real and synthetic cohorts]. Modeli demographicheskikh svyasei - Models demographic relations. (р. 14-39). М. : Statistika [in Russian].
8. Shkolnikov, V.M., Jdanov, D.A., Andreev, E.M., & Vaupel, J.W (2011) Steep increase in best-practice cohort life expectancy. Population and Development Review, 37 (3), 419-434 [in English].
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
