Аналіз і систематизація календарних обрядів і звичаїв болгарського і гагаузького населення Південної України. Емпіричний матеріал, що репрезентує всі відомі в Україні субетнічні групи цих народів. Найбільш архаїчні календарні свята, обряди і звичаї.
Дослідження календарної обрядовості болгар і гагаузів Південної України не тільки заповнює одну з прогалин у вивченні традиційної культури народів нашої країни, а й у кінцевому підсумку сприяє розвязанню теоретичних проблем міжетнічних звязків та етнокультурних контактів, які набули глибокої розробки в українській етнології. Тривалі етнокультурні звязки болгар і гагаузів з українцями й іншими народами цього регіону спричинили численні взаємні запозичання. Ці особливості пояснюються слабким впливом православної церкви на дохристиянську обрядовість болгар і гагаузів протягом 500-річного османського панування в Болгарії, частковою етнічною ізоляцією задунайських переселенців унаслідок їхнього привілейованого колоністського статусу, яким вони користувались до 1871-1875 років, а також їх розселенням у великих майже ендогамних сільських поселеннях, де були сприятливі умови для відтворення традиційної культури. XIX ст. болгари й гагаузи розселились у трьох основних регіонах України: Південній Бессарабії, Буго-Дністровському межиріччі і Північному Приазовї. Багато поодиноких етнографічних даних міститься в публікаціях сільських священиків (С.Зографський, П.Казанаклій, Г. і Ф.Варзопови, С.Кіранов, В.Лобачевський, К.Малай, М.Федоров, І.Козак, Д.Чакир, М.Стойков), у яких автори описують “поганські” календарні обряди та звичаї своїх парафіян - болгар і гагаузів, наполягаючи на необхідності їх викорінення.Народні способи обчислення свят і постів на основі цих систем сприяли плануванню початку й закінчення сільськогосподарських робіт, а також прогнозові кліматичних змін. Третій підрозділ присвячений типологічній систематизації обрядів жертвопринесень (болг., гаг. курбан), які й досі відіграють важливу роль в обрядовості скотарських, храмових, соборних, іменних свят (у дні однойменних святих) і поминальних дат. У другому розділі “Зимові свята, пости та памятні дні” докладно розглянуто обрядовість зимового періоду болгарського та гагаузького календаря, традиційним початком якого вважається день св. У першому підрозділі проаналізовано свята сорокаденного Різдвяного посту: дні св. У другому підрозділі розглядаються літні пости і свята, серед яких слід виділити Трійцю (50 днів після Великодня), день свв.Питание // Очерки истории и этнографии села Кирнички в Бессарабии. С.262-263 (співавтор Шабашов А.В.). Особливості традиційної календарної обрядовості гагаузів України // Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі XXI століття. Тези пятої Міжнародної науково-практичної конференції 22-25 травня 1997 р. Обряд жертвоприношения в традиционной духовной культуре болгар и гагаузов Украины // Україна і Болгарія: Віхи історичної дружби (матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського ярма).
План
2. Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
