Аналіз обрядових явищ, зафіксованих у ході польового обстеження населених пунктів Рівненського Полісся. Система суспільно-історичних, природно-географічних передумов і факторів, які спричинили територіальні відмінності традиційної календарної обрядовості.
При низкой оригинальности работы "Календарні звичаї та обряди Рівненського Полісся: локальна специфіка та трансформації (ХХ – початок ХХІ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Важливою у цьому контексті постає проблема етнореґіонального дослідження та збереження багатовікових надбань народної культури, зокрема календарних звичаїв і обрядів. Це, зокрема, стосується Рівненського Полісся, етнографічна особливість якого значною мірою зумовлена належністю до перехідної етнокультурної зони між Західним і Середнім (Центральним) Поліссям, давніми активними міжетнічними, у тому числі порубіжними українсько-білоруськими, контактами. Дисертаційне дослідження календарної обрядовості Рівненського Полісся виконувалося відповідно до наукових тем „Етнокультурні фактори національної ідентифікації населення українського порубіжжя”, „Етнічна та етнокультурна історія України” Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі спільних рис, локальних і вузьколокальних відмінностей традиційних звичаїв та обрядів річного календарного циклу Рівненського Полісся у контексті аналогічних явищ усього Українського Полісся та на загальноукраїнському тлі, зясуванні чинників сучасних тенденцій розвитку календарно-обрядової сфери досліджуваного субреґіону. Обрана дисертантом територія - Рівненське Полісся - є складовою частиною історико-етнографічного реґіону України - Українського Полісся - і простягається на північ від умовної лінії Рівне - Гоща - Корець (північніше від кордону сучасного Рівненського адміністративного району), а із заходу і сходу обмежена адміністративними кордонами Рівненської області.Цілеспрямовані польові дослідження з метою фіксації обрядів, звичаїв та обрядового пісенного фольклору здійснив З. Брикчинський та ін., у працях яких дотично чи безпосередньо характеризуються окремі календарні звичаї та обряди на Поліссі. У пункті 2.1.1 „Весняно-літній цикл” аналізуються звичаї та обряди, приурочені до основних календарних дат і періодів: “Стрітення”, сезонного поминання померлих, “Масляниці”, “Власа”, періоду скресання криги, “Євдокії”, „Сороки” (Сорока севастійських мучеників), “Благовіщення”, перших днів оранки, вигону худоби на пасовище та виходу до бджіл, Пасхального циклу, „Юрія” (Вмч. На півночі Рівненського Полісся розповсюджений маловідомий в Україні обряд „проводи (вигнання) зими”, який має різну календарну приуроченість: у Рокитнівському р-ні - до “Євдокії”, у Дубровицькому - до періоду скресання криги, у Зарічненському - до “Проводів”. У контексті звичаєвості „Проводів”, традиційно відзначуваних у вівторок Фоминого тижня, в межах Рокитнівського р-ну фіксується звичай “пошановування пастухів”, а в центральній частині досліджуваного субреґіону (Дуб., Сар. р-ни) до цього дня приурочували обряд „проводи Пасхи” (ритуальна чистота, святкова трапеза, подекуди - качання крашанками по землі на знак проводів свята).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
