Джерела та історіографія дослідження календарних зимових свят і обрядів. Поява нових назв і свят під впливом різних факторів історичного, соціально-економічного і культурного розвитку українців Буковини. Колядування, різдвяні ряження та ворожіння.
Зимові календарні свята українців Буковини мають давню дохристиянську язичницьку основу з нашаруваннями християнських свят після прийняття і утвердження християнства на українських землях. Разом з тим, на Буковині відмічається багато специфічних елементів обрядодій, які мають певну варіантність у межах рівнинної зони (Прутсько-Дністровське межиріччя), передгірної зони (Серетсько-Прутське межиріччя та Причеремоський район) і гірської зони (Буковинська Гуцульщина). Значною мірою тут дало про себе знати атеїстичне спрямування ідеології в час існування радянського ладу в Україні, а також ворожа по відношенню до народних свят позиція християнської релігії. Не знайшла належного висвітлення до цього часу наукова проблематика зимових календарних свят українців Буковини і в етнологічних дослідженнях. дослідити загальноукраїнські риси та локальні особливості календарних зимових свят українців Буковини;З фонду №1 (Окружне управління Буковини) використано матеріал про вказівки Галицького губернаторства зі Львова щодо заборони таємних організацій на Буковині на початку ХІХ ст. та про підтримку священиків у справі навернення до християнської церкви мешканців гірської місцевості Буковини, які не відвідували церкви і святкували календарні свята “за поганським звичаєм”. З фонду №29 (Австрійська військова адміністрація на Буковині) з метою показу перманентності наступу християнства на дохристиянські вірування і обряди використано матеріал, в якому йдеться про визначення гонорару від військової адміністрації особам, які будуть відвідувати християнські церкви та відмовляться від поганських обрядів та ін. Цінним джерелом з проблеми календарної обрядовості українців є “Велесова книга”, “Повість минулих літ” та інші писемні матеріали, де міститься матеріал про дохристиянську релігію та календарну обрядовість на українських теренах від середини І тис. до н.е. до межі І-ІІ тисячоліть н.е. Від свята Кузьми і Демяна, яке в давні часи було святом пошанування вогню та ковальської справи, і до Різдва повсюдно на Буковині проводились молодіжні вечорниці, де хлопці і дівчата готувались до свят Різдва і Нового року (вивчали колядки та щедрівки, розподіляли ролі вертепних сценок, готували обрядовий одяг тощо). На Буковині в передріздвяний період важлива роль відводилась святу Катерини, яке називали святом “дівочої долі”.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
