Характеристика кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. О. Лобовик як доктор філософських наук, фахівець дослідження буденної релігійності. Аналіз монографія Ж.О. Безвершук "Світова та вітчизняна культура".
При низкой оригинальности работы "Кафедра культурології НПУ імені М. П. Драгоманова в історичному контексті України: постаті, події, факти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У різні часи її викладачі доносили до студентства університету знання з культурології, історії культури, релігієзнавства, етики та естетики, формуючи, разом з іншими кафедрами соціогуманітарного профілю, у майбутніх педагогів необхідні світоглядні орієнтири й аксіологічні установки. Поява кафедри наукового атеїзму (а саме таку назву мала кафедра у 1964 році) у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Адже саме на цей час припадає усвідомлення правлячим режимом невідворотності довготривалого співіснування матеріалістичного світогляду та системи інститутів радянського суспільства і держави, з одного боку, та релігії і церкви, з іншого. До цієї роботи залучалися як старі “богоборницькі” кадри, так і вчені, які усвідомлювали усю складність гармонізації життя суспільства, в якому релігія і церква були винесені на марґінеси й вважалися позасистемними елементами соціалістичної ідеології і тогочасного суспільства. Тому, поруч із тогочасними реалістичними дослідженнями, що мали, без сумніву, теоретичну й практичну цінність (“Конфесійно-соціологічні дослідження характерних рис сучасного віруючого”, “Гносеологічні та соціально-психологічні особливості релігійної свідомості”, “Практикум з етики та естетики” тощо), на кафедрі розроблялися і суто ідеологізовані теми, наприклад: “Критика апологетики християнської моралі”, “Науковий атеїзм і суспільний прогрес”, “Актуальні проблеми атеїстичного, морально-естетичного виховання в школі” та інші, що були даниною часу, коли розвиток тогочасного суспільства намагалися примирити з мертвонародженими ідеологемами комуністів, що в самій своїй основі суперечать природі людини та суспільства, оскільки з часом із них вихолостили саму суть соціологічної ідеї - рівність людей, субсидіарність суспільства, перерозподіл суспільних благ, спільне благо тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
