Вивчення кадрової політики сталінського режиму в роки Голодомору – геноциду 1932-1933 рр. на Поділлі. Характеристика злочинної діяльності на території краю емісарів більшовицького імперського центру, які були організаторами вбивства людей голодом.
При низкой оригинальности работы "Кадрова політика сталінського режиму в роки Голодомору 1932-1933 рр. на Поділлі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Наголошено, що організація штучного голоду і смерть сотень тисяч подолян стала можливою завдяки злочинній діяльності на території краю емісарів більшовицького імперського центру, які були практичними організаторами вбивства людей голодом. Відомий історик стверджує, що політика більшовиків щодо України мала імперський характер, а росіяни-більшовики, незважаючи на інтернаціоналізм, відчували себе титульною нацією з усіма негативними для українців наслідками [6, с. Також звертається увага на велику кількість переведення керівників більш високого рівня (район, область) в інші місця та їх часті звільнення [7, с. Ця традиція, що прикривалася «принципом пролетарського інтернаціоналізму», продовжувалась і в наступні роки: усі керівники компартії України призначались із Москви та проводили політику лише в її інтересах. Здійснення масштабного злочину, наслідком якого стало вбивства голодом мільйонів українців, вимагало величезних зусиль тисяч керівників різного рівня, які, у свою чергу, повинні були мати відповідні переконаннями та володіти певними моральними якостями, що і дозволило їм виконати вказівки Москви щодо знищення українського села.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
