Кістковопластична ампутація гомілки за Біром з використанням компресії аутотрансплантата апаратом для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат
Причини і частота незадовільних результатів кістковопластичних ампутацій і реампутацій гомілки за Біром. Формування кісткового регенерату при кістковопластичній ампутації гомілки в експерименті з використанням різних способів фіксації аутотрансплантата.
При низкой оригинальности работы "Кістковопластична ампутація гомілки за Біром з використанням компресії аутотрансплантата апаратом для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу (клініко-експериментальне дослідження)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За допомогою одержаних результатів вивчено особливості формування регенерату і його іннервацію в зоні обпилу гомілкових кісток при кістковопластичній ампутації гомілки на рівні діафіза гомілкових кісток за класичним способом Біра та в умовах стабільної фіксації аутотрансплантата на живильній ніжці спицями з упорними площадками в апараті для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу. Рентгенологічні спостереження показали, що проміжок між трансплантатом і обпилами гомілкових кісток в дослідній групі не визначався, тоді як в контрольній він склав у двох тварин - 2,0 мм, у 5-2,8 мм, у 8-3,0 мм, у 3-3,5 мм (при розташуванні рентгенівської трубки від плівки на відстані 60 см), що підтверджено макрометрією, виміром макропрепаратів за допомогою лінійки. Вивчення гістологічних препаратів на третю добу після ампутації у тварин обох серій показало, що в просторі між обпилом гомілкових кісток і аутотрансплантантом знаходились згустки крові. У порівнянні з контрольною групою тварин гематома була більш виражена, ніж в дослідній, де трансплантат був притиснутий спицями з упорними площадками, а щілина між кістками була значно меншою. Біля обпилів кісток гомілки і трансплантата в цей строк відмічався інфільтрат, який складався із еозинофілів, макрофагів і лімфоцитів і за площею був менший, ніж у контрольній групі, що свідчить про зниження запальних явищ.Незадовільні результати кістковопластичних ампутацій (реампутацій) гомілки за Біром (сповільнене формування синостозу, а також незрощення між обпилами гомілкових кісток і аутотрансплантатом на живильній ніжці), згідно з даними літератури, свідчать про відсутність щільної фіксації пересадженої кісткової пластинки. Розроблені метод і пристрій для стабільного остеосинтезу аутотрансплантата на живильній ніжці з обпилами гомілкових кісток, а також усунення вальгусного відхилення залишку малогомілкової кістки при кістковопластичній ампутації і реампутації гомілки за Біром за допомогою спиць з упорними площадками в апараті для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу значно поліпшують результати цієї операції, скорочуючи терміни постійного протезування та медико-соціальної реабілітації інвалідів.
Вывод
1. Незадовільні результати кістковопластичних ампутацій (реампутацій) гомілки за Біром (сповільнене формування синостозу, а також незрощення між обпилами гомілкових кісток і аутотрансплантатом на живильній ніжці), згідно з даними літератури, свідчать про відсутність щільної фіксації пересадженої кісткової пластинки.
2. Розроблені метод і пристрій для стабільного остеосинтезу аутотрансплантата на живильній ніжці з обпилами гомілкових кісток, а також усунення вальгусного відхилення залишку малогомілкової кістки при кістковопластичній ампутації і реампутації гомілки за Біром за допомогою спиць з упорними площадками в апараті для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу значно поліпшують результати цієї операції, скорочуючи терміни постійного протезування та медико-соціальної реабілітації інвалідів.
3. Рентгенологічні дослідження кукс гомілки за Біром в класичному варіанті в експерименті показали, що відстань між обпилами гомілкових кісток і трансплантатом склала від 2 до 3,5 мм на відміну від того, коли при використанні міцної фіксації щілини не спостерігалось.
4. Одержані гістологічні і гістохімічні дані про динаміку формування кісткового регенерату підтвердили випереджаючий характер його дозрівання при щільній фіксації аутотрансплантата до обпилів гомілкових кісток, що приводило до зрощення між ними на 30 діб раніше, ніж при класичному способі Біра, що корелювало з результатами рентгенологічних показників.
5. Гістологічне дослідження нервів кісткової мозолі, а також сформованого на 60 добу синостозу, при міцній і щільній фіксації аутотранспланта на живильній ніжці до обпилів гомілкових кісток показало наявність в міжтрабекулярному просторі, центральних та проривних (тобто гаверсових і фолькманівських) каналах судинно-нервових комплексів, характерних для зрілої кісткової тканини, тоді як в контрольній групі вони виникали на 90 добу.
6. Впровадження запропонованої методики фіксації аутотрансплантата на живильній ніжці до обпилів гомілкових кісток за допомогою спиць з упорними площадками в апараті для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу при ампутаціях (реампутаціях) гомілки за Біром в клініку, приводило до формування синостозу на 45-60 добу і сприяло утворенню повноцінних, безболісних і опороспроможних кукс, що підтверджено клінічно і рентгенологічно. Це дало можливість направляти хворих на протезування вже через 1,5-2 місяці після ампутації, в той час як при використанні класичного способу, згідно з даними літератури, цей термін складає від 6 місяців і більше.
Список литературы
1. Аяд Джамаль Ребхи. Иннервация костного регенерата при костнопластической ампутации голени по Биру в условиях применения аппарата внешней фиксации в эксперименте // Вісник морфології. 2000. № 6. С. 44-46.
2. Аяд Джамаль Ребхи, Ковбасенко Л.А. Формирование функционально-выносливой культи при костнопластической ампутации голени по Биру с использованием аппарата внешней фиксации // Украинский медицинский альманах. 2000. Том 3. № 5. С. 61-63.
Здобувач особисто провів аналіз літератури з оперативного лікування хворих, які потребують ампутації гомілки, а також виконав кістковопластичні ампутації за Біром з використанням апарата для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу у 11 пацієнтів.
3. Аяд Джамаль Ребхи, Ковбасенко Л.А. Применение компрессионного остеосинтеза при костнопластической ампутации голени по Биру в эксперименте // Ортопедия, травматология и протезирование. 2000. № 3. С. 85-88.
Здобувач проаналізував літературу з гістології та гістохімії кісткової тканини, виконав експеримент на 36 собаках, а також здійснив дослідження макро-мікроскопічним і гістологічним методом одержаного матеріалу і зробив висновки, які лягли в основу надрукованої статті.
4. Аяд Джамаль Ребхи, Ковбасенко Л.А. Формирование функционально выносливой культи при костнопластической ампутации голени по Биру с использованием аппарата внешней фиксации // Збірник наукових праць по материалам 61-ої підсумкової науково-практичної конференції. Запоріжжя, 2000. С. 6.
Здобувач особисто брав участь в обстеженні й оперативному лікуванні 11 хворих, провів аналіз найближчих і віддалених результатів лікування.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы