Структурний аналіз механізму. Кінематичне дослідження механізму: побудування плану положень, швидкостей, прискорень, діаграм для крапки В. Визначення сил і моментів сил, що діють на ланки механізму, миттєвого механічного коефіцієнта корисної дії.
При низкой оригинальности работы "Кінематичний аналіз плоских важільних, кулачкових і зубчастих механізмів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Курсова робота Кінематичний аналіз плоских важільних, важільних, кулачкових і зубчастих механізмів Вступ Ключові слова: механізм; машина; структурна група; кінематична пара; ланка; план швидкостей; план прискорень; сила. Структурний аналіз механізму Число ступенів волі механізму визначаємо по формулі П.Л. Чебишева. де n - число рухливих ланок механізму, p5 - число кінематичних пар пятого класу, p4 - число Кінематичних пар четвертого класу. A 2 Потім відокремлюємо групу другого класу другого виду з ланками 4 і 5. Побудова плану положень механізму виконується в масштабі ml. На траєкторії крапки В повзуна 3 знаходимо її крайні положення. Крапки В0 і В6 будуть крайніми положеннями повзуну 3. За нульове положення механізму приймаємо крайнє ліве положення, а обертання кривошипа - за годинниковою стрілкою. Починаючи від нульового положення кривошипа ділимо траєкторію крапки A на 12 рівних частин і методом зарубок знаходимо всі інші положення ланок механізму. Для кожного положення механізму знаходимо положення центрів мас S2 і S4, зєднавши послідовно крапки S у всіх положеннях ланок плавної кривої, одержимо шатунні криві. VA= w1? lOA= ? lOA VС= w1? lOC= ? lOС де w1 - кутова швидкість початкової ланки ОА; n1 - частота обертання початкової ланки ОА; lOA - довжина ланки ОА, м; w1= VA= VС = Швидкості крапок А и B буде однаковими для всіх положень механізму. Відповідно до першого рівняння, через крапку а на плані швидкостей проводимо пряму, перпендикулярну АВ, а відповідно до другого - через крапку р проводимо пряму, паралельну напрямної X-X. Розглянемо рух крапки D щодо крапки З, а потім стосовно крапки D0, що належить нерухливої напрямної ( ). Причому, вектори, що виходять із полюса P, зображують абсолютні швидкості, а відрізки зєднуючі кінці цих векторів - відносні швидкості крапок. У розглянутому випадку в положенні 1 механізму кутова швидкість спрямована проти годинникової стрілки. Величина цього прискорення На плані прискорень через крапку а проводимо пряму, паралельну ланці АB і відкладаємо на ній у напрямку від крапки B до крапки А вектор , що представляє в масштабі прискорення Через крапку n1 проводимо пряму в напрямку вектора тангенціального прискорення перпендикулярно до ланки АB. Величина реакції: 3.5 Визначення сили, що врівноважує, по методу Н. Жуковського Більше простим методом визначення сили, що врівноважує, є метод Н.Е. Жуковського.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
