Кільцева гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України - Автореферат

Особливу небезпеку спричиняє кільцева гниль (Corynebacterium sepedonicum Sp. et. Тому вивчення розповсюдження і шкодочинності кільцевої гнилі картоплі, біологічних особливостей збудника, взаємовідносин рослини-господаря із збудником кільцевої гнилі та взаємовідносин збудника кільцевої гнилі з хворобами іншого таксономічного походження, а також удосконалення заходів захисту від кільцевої гнилі бульб картоплі, спрямованих на обмеження розвитку захворювання в даній зоні є надзвичайно актуальним. оцінити внесені в Реєстр сортів рослин України сорти картоплі на стійкість до кільцевої гнилі; удосконалити заходи захисту картоплі від кільцевої гнилі. Лабораторні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками для визначення інфекції, біологічних особливостей збудника кільцевої гнилі, взаємовідносин рослини-господаря із збудником кільцевої гнилі та з хворобами іншого таксономічного походження.На основі узагальнених даних літератури висвітлено питання щодо розповсюдження і шкодочинності кільцевої гнилі картоплі, деяких особливостей біології збудника та патогенезу хвороби, а також фактичний стан захисту картоплі від кільцевої гнилі. Ареал хвороби - всі регіони країни, де вирощується картопля, але в ряді регіонів, і зокрема в зоні Українського Полісся, кільцева гниль є недостатньо вивченим захворюванням. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що до цього часу існують суперечливі погляди стосовно ареалу і шкодочинності кільцевої гнилі картоплі в зоні Полісся України, біологічних особливостей штамів збудника, взаємовідносин рослини-господаря із збудником кільцевої гнилі, впливу інших хвороб картоплі при сумісних інфекціях на розвиток кільцевої гнилі. Проникнення збудника кільцевої гнилі крізь покривні тканини бульб картоплі, а також вплив кільцевої гнилі на біохімічні показники вивчали на основі методик А.В. Вплив удобрення на резистентність районованих і перспективних сортів картоплі до кільцевої гнилі, а також оцінку сортів і гібридів картоплі на стійкість до цієї хвороби проводили за методиками Д.В.В дисертації узагальнено та наведено вирішення важливого наукового завдання, яке полягає у визначенні ареалу кільцевої гнилі картоплі, вивченні біологічних особливостей збудника, добору відносностійких сортів та удосконаленні заходів захисту картоплі від кільцевої гнилі в умовах Полісся України. Кільцева гниль проявляється щорічно, а ураженість рослин досягає 45% при ступені розвитку хвороби від 1,2 до 18,3%. Найбільший ареал кільцевої гнилі за результатами фітопатологічного моніторингу відмічено в Малинському районі - 11,4%, Олевському районі - 12,2% Житомирської області, в Козелецькому - 15,5% районі Чернігівської області. Збудники фузаріозного вянення (Fusarium oxysporum) і парші звичайної (Streptomices scabies) проявляють себе як синергіти ураження картоплі кільцевою гниллю у сортів: Дніпрянка, Кобза, Луговська, Пролісок. Стійкість до кільцевої гнилі виявили сорти і гібриди картоплі: Адретта, Бородянська рожева, гібрид 1015, гібрид 38, Зов, Іскра, Либідь, Нікіта, Островська, Студентська, Українська рожева, Форум, Явір, які доцільно використовувати для подальшої селекційної роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації узагальнено та наведено вирішення важливого наукового завдання, яке полягає у визначенні ареалу кільцевої гнилі картоплі, вивченні біологічних особливостей збудника, добору відносностійких сортів та удосконаленні заходів захисту картоплі від кільцевої гнилі в умовах Полісся України.

1. Підтверджено, що збудником кільцевої гнилі є бактерії Corynebacterium sepedonicum (Sp. et. K).

2. Кільцева гниль проявляється щорічно, а ураженість рослин досягає 45% при ступені розвитку хвороби від 1,2 до 18,3%.

3. На території Житомирської області, кільцева гниль викликає 40% захворювань на посадках картоплі. Найбільший ареал кільцевої гнилі за результатами фітопатологічного моніторингу відмічено в Малинському районі - 11,4%, Олевському районі - 12,2% Житомирської області, в Козелецькому - 15,5% районі Чернігівської області. Мінімальне поширення хвороби зареєстровано в Костопольському районі - 3,4% Рівненської області, Овруцькому районі - 7,2% Житомирської області, Чернігівському і Добрянському - 5,7% районах Чернігівської області.

4. Максимальну патогенність на бульбах сорту Пролісок виявили штами 13а, 38ЛП, 55 і 68. Їх доцільно використовувати в селекції картоплі на стійкість до кільцевої гнилі.

5. Збудники фузаріозного вянення (Fusarium oxysporum) і парші звичайної (Streptomices scabies) проявляють себе як синергіти ураження картоплі кільцевою гниллю у сортів: Дніпрянка, Кобза, Луговська, Пролісок.

6. Парша звичайна і парша порошиста, уражуючи перидерму створюють сприятливі умови для проникнення кільцевої гнилі в середину бульб картоплі при контакті.

7. Стійкість до кільцевої гнилі виявили сорти і гібриди картоплі: Адретта, Бородянська рожева, гібрид 1015, гібрид 38, Зов, Іскра, Либідь, Нікіта, Островська, Студентська, Українська рожева, Форум, Явір, які доцільно використовувати для подальшої селекційної роботи.

8. Розчин борної кислоти в концентрації 0,1%, витяжки золи клену гостролистого (1,5%), розчин мідного купоросу (0,5%) гальмують поширення інфекції кільцевої гнилі від хворих бульб до здорових.

9. Передсадивне озеленення бульб і прогрівання посадкового матеріалу при 13 - 14ОС протягом 2-3 тижнів знижує зараження кільцевою гниллю в 1,5-2 рази.

10. Внесення перепрілого гною 60 т/га одночасно з N60P60K120 кг. д. р./га підвищує стійкість бульб до кільцевої гнилі.

11. Запропоновані заходи захисту картоплі від кільцевої гнилі, зокрема обробка бульб розчинами борної кислоти (0,1%), мідним купоросом (0,5%), передпосадкове озеленення та висаджування відносностійких сортів, забезпечують приріст врожаю на 8,2 т/га та підвищують рентабельність вирощування картоплі до 20,2%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Науково-дослідним установам для подальшої селекції картоплі на стійкість до кільцевої гнилі слід використовувати сорти і гібриди, що виявили відносну стійкість до цього збудника: Адретта, Білоруська 3, Борка, Бородянська рожева, Водограй, Воловецький, Гатчинський, Гібрид 38, Горлиця, Древлянка, Зов, Ікар, Кобза, Курова, Львівянка, Немішаївська 69, Нестеровська, Обеліск, Обрій, Остора, Повінь, Поліська 96, Поліська рожева, Посвіт, Придеснянська, Пролісок, Ракурс, Саманта, Сафір, Світанок київський, Словянка, Темп, Фантазія, Форум, Циганочка, Чернігівська рання, Явір.

2. Для зменшення шкодочинності кільцевої гнилі картоплі необхідно: обробляти бульби до висаджування в ґрунт розчином борної кислоти (0,1%), з подальшим томленням під щільною тканиною впродовж 24 годин;

витяжкою золи клену гостролистого (1,5%);

мідним купоросом (0,5%);

прогрівати посадковий матеріал перед садінням в ґрунт протягом 2 тижнів при температурі 13 - 14ОС, та проводити озеленення бульб з метою підвищення їх стійкості до кільцевої гнилі. вносити під картоплю в основне удобрення перепрілий гній 60 т/га в поєднанні з N60P60K120.

1. Левченко В.Б. Вивчення кільцевої гнилі на різних за стійкістю сортах картоплі. Вісник ДАУ. Житомир, 2000. - № 1. - С. 247-250.

2. Левченко В.Б. Розповсюдження кільцевої гнилі картоплі в зоні Полісся України. Вісник ДАУ. Житомир, 2000. - №2. - С. 292-298.

3. Литвак І.П., Левченко В.Б. Оцінка патогенності штамів збудника Cl. michiganensis subsp. sepedonicum на районованих та перспективних сортозразках картоплі Полісся України. Вісник ДАУ. Житомир, 2002. - №2. - С. 62-66.

4. Литвак І.П., Левченко В.Б. Анатомо - морфологічна стійкість сортів картоплі на ушкодження кільцевою гниллю. Вісник ДАУ. Житомир, 2003. - №1. - С. 23-27.

5. Литвак І.П., Левченко В.Б. Регіональні особливості збудника кільцевої гнилі бульб картоплі Українського Полісся. Вісник ДАУ. Житомир, 2003. - №2. - С. 95-102.

6. Литвак І.П., Левченко В.Б. Вплив добрив та їх комбінацій на стійкість районованих і перспективних сортів картоплі до кільцевої гнилі в умовах Українського Полісся. Вісник ДАУ. Житомир, 2004. - №2. - С. 71-74.

7. Левченко В.Б. Спосіб підвищення стійкості бульб картоплі до кільцевої гнилі. Державний деклараційний патент на винахід №49252А від 16. 09. 2002.

8. Положенець В. М., Левченко В.Б., Осипчук А.А. Вплив інфекції парші звичайної на ураження бульб картоплі кільцевою гниллю. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми виробництва екологічно-чистої продукції на межі ІІІ-го тисячоліття”. Вісник ДАУ, спеціальний випуск, 2000. Житомир. С. 72-74.

9. Положенець В. М., Левченко В.Б., Немирицька Л.В. Патогенність штамів збудника кільцевої гнилі бульб картоплі в зоні Полісся України. Тези доповідей міжнародного симпозіуму “Біоетика на порозі ІІІ тисячоліття”. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2000. Харків. С. 181-182.

Левченко В.Б. Кільцева гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2007.

Вивчено поширеність і шкодочинність збудника кільцевої гнилі картоплі в господарствах різних форм власності, досліджено біологічні особливості збудника, обґрунтовано і удосконалено захисні заходи проти кільцевої гнилі в зоні Полісся України. Встановлено, що основним збудником хвороби в даній зоні є нерухома бактерія Corynebacterium sepedonicum Sp. et. K. Вивчено взаємозвязки кільцевої гнилі з паршею звичайною та паршею порошистою, проведено оцінку сортів і гібридів картоплі на стійкість до кільцевої гнилі.

Ключові слова: картопля, збудник кільцевої гнилі, поширеність хвороби, розвиток хвороби, шкодочинність, парша звичайна, парша порошиста, покривні тканини, передпосадкове озеленення, обробка мікроелементами, томлення.

Левченко В.Б. Кольцевая гниль картофеля и мероприятия по ограничению ее развития в условиях Полесья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 01. 11 - фитопатология. Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2007.

Изучена распространенность и вредоносность возбудителя кольцевой гнили картофеля в хозяйствах различных форм собственности. В зону незначительного распространения кольцевой гнили клубней картофеля, входят хозяйства Луцкого и Киверцивского районов Волынской области, где распространение заболевания составляет от 4,7 до 5,2%. В хозяйствах Костопольского района Ровенской области заболевание распространено на 3,4% площади. Хозяйства Киево-Святошинского и Броварского районов Киевской области имеют распространение заболевания на 6,2% площади. К зоне умеренного распространения кольцевой гнили картофеля относятся хозяйства Житомирской - 7,2%, Волынской - 5,2-9,5%, Ровенской - 9,4% областей, Черниговской (часть хозяйств Добрянского, Черниговского районов) - 5,7%, а также хозяйства Иванковского и Бородянского районов Киевской области с распространением заболевания в пределах 8,2-8,7%. В зону сильного распространения входят хозяйства различных форм собственности, а также приусадебные участки Коростенского, Олевского, Малинского районов Житомирской области, где распространение кольцевой гнили картофеля составляло в пределах 11,4-13,2%, Млиновского района Ровенской области, со степенью распространения 9,4-11,4%; Городнянского и Козелецкого районов Черниговской области с распространением заболевания в 15,5%, а также Бориспольского и Макаровского районов Киевской области со степенью распространения 8,2-10,7%.

Проведено морфологическую оценку возбудителей болезней бактериального происхождения, выделенных из клубней картофеля пораженных кольцевой гниллю, а именно: Pseudomonas fluorescens, Bacillus niesentericus.

В процессе исследований установлено, что возбудитель фузариоза клубней картофеля (F. oxysporum) усиливает развитие возбудителя кольцевой гнили. Парша обыкновенная (St. scabies) создает благоприятные условия для проникновения инфекции кольцевой гнили в клубни и усиливает ее вредоносность. Максимальную стойкость к кольцевой гнили клубней проявили сорта и гибриды картофеля: Бородянская розовая, Гибрид 1015, Луговская, Адретта, Гатчинская, Украинская розовая.

Для предотвращения развития инфекции кольцевой гнили в пределах куста и участка, клубни за 24 часа до высадки целесообразно обрабатывать 0,1% раствором борной кислоты или замачивать в 1,5% растворе золы клена остролистого (Acer platanodes). Клубни также рекомендуется замачивать в 0,5% растворе медного купороса с последующим томлением под плотной тканью на протяжении 24 часов. Перед высадкой в ґрунт посадочный материал картофеля следует озеленять при температуре 13-14ОС 2-3 неделина косых солнечных лучах. Для дальнейшей селекционной работы на устойчивость к возбудителю кольцевой гнили в условиях зоны Полесья Украины рекомендованы сорта и гибриды картофеля: Адретта, Бородянская розовая, Гибрид 1015, Гибрид 38, Зов, Искра, Лыбидь, Никита, Островская, Полеская розовая, Полонина, Посвит, Провента, Ракурс, Студенческая, Украинская розовая, Форум, Явор.

В процессе внедрения рекомендуемых мероприятий по защите картофеля от возбудителей болезней бактериального и грибного происхождения урожайность клубней повышается до 8,2 т/га.

Ключевые слова: картофель, возбудитель кольцевой гнили, распространенность, развитие, вредоносность, парша обыкновенная, парша порошистая, покровные ткани, предпосадочное озеленение, обработка микроэлементами, томление.

Levchenko V.B. Potato ring rot and measures bor restring its development under the conditions of Ukrainian Polissya. - Manuscript.

Thesis bor a Candidate degree in Agriculture in speciality 06.01.11 - Phytopathology. Kharkiv, 2007. - Manuscript.

The thesis studies biological characteristic of ring rot agent and its spreading on farms with different forms of ownership in Ukrainian Polissya. The selection of cultivars resistant to ring rot has been done and ring rot-brown scab - powdery scab-stem nematode relationship has been studied. The methods of protecting potatoes against ring rot in Ukrainian Polissya have been improved.

It has been established that various potato cultivars do not have identical resistance to ring rot agent. The agents of brown scab and powdery scab are the gates for rot ring penetration into tubers through their ground tissues. Preplanting placing of tubers in the sun and microelement treatment of tubers with the following rotting-out are effective means in developing potato tuber immunity to ring rot. Among zonal and premising potato cultivars and hybrids the following ones are resistant to the ring rot causal organism: Adretta, Borodjnska rozova, Hybrid 1015, Hybrid 38, Zov, Iskra, Lybid, Nikita, Ostrovska, Studentska, Ukrainska rozova, Forum, Yvir.

Key words: potato, ring rot causal organism, distribution, development, harmfulness, corky scab of potato, powdery scab of potato, ground tissues, preplanting of greenery, microelement treatment, withering.

Размещено на .ru