Напрями кількісної теорії грошей що виникали у процесі розвитку економічної думки. Аспекти "трансакційного варіанта" І. Фішера. Зближення концепцій монетаристів і неокейнсіанців у їхніх рекомендаціях щодо грошово-кредитної політики в сучасних умовах.
У процесі розвитку економічної думки виникали такі напрями кількісної теорії грошей: металістична (ототожнення грошового обігу з товарним обміном і стверджування, що золото та срібло вже за природою є грішми; гроші - це простий елемент обміну, а резервна функція металевих грошей має фундаментальне значення); номіналістична (полягає в запереченні товарної природи грошей і визначенні їх як умовних знаків, позбавлених внутрішньої вартості; гроші виникли як продукт погодженості між людьми з метою полегшення обміну або як наслідок законодавчих актів уряду, а вартість грошей не залежить від їх монетарного змісту і визначається лише найменуванням); кількісна (полягає у визначенні співвідношення між наявною грошовою масою та номінальною величиною ринку товарів і послуг). Кількісна теорія одержала підтримку представників класичної буржуазної політичної економії, котрі виявили чітке розуміння походження грошей з товарів і наголошували на звязку теорії грошей з трудовою теорією вартості. Фішера: у "рівнянні обміну" розглядається динаміка грошових потоків на макрорівні; гроші виступають як засіб обігу та платежу; акцент на обєктивні засади обігу грошей; у концепції йдеться лише про пропозицію грошей (Ms). Основні аспекти "кембриджського варіанта": зосереджена увага на мотивах накопичення грошей конкретними субєктами ринкової економіки (мікрорівень); гроші - не лише засіб обігу, а й збереження та накопичення; береться до уваги психологічна реакція субєктів господарювання стосовно використання готівки; центральна проблема - це проблема попиту на гроші. У традиціях кембриджської школи Кейнс надавав важливого значення аналізу мотивів накопичення грошей: Трансакційний - мотив зберігання грошей, що випливає зі зручності їх використання як засобу платежу.
