Дослідження істотних ознак кіберпростору як середовища існування процесів функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем. Суть забезпечення кібербезпеки особи, суспільства та держав. Аналіз збирання, оброблення, зберігання та передавання даних.
Як наслідок, термінологічна невпорядкованість щодо поняття “кіберпростір” зумовлює існування проблеми визначення похідних від нього понять таких, як “кіберзлочинність”, “кібертероризм”, “кібервійна”, “кібератака”, “кіберзахист”, “кібербезпека”, “кіберзброя” тощо, які все частіше використовуються в наукових виданнях, нормативно-правових документах держави та міжнародних організацій. Саме складність вирішення проблеми забезпечення безпеки людини та інформації в кібернетичному просторі потребує подальшого дослідження та осмислення відповідних суспільних відносин, реалізованих інформаційних технологій та захисту інформаційних систем та процесів їх функціонування. Тому, поняття “кібернетичний простір” можна розглядати: як сферу соціальної діяльності (складова частина забезпечення національної, інформаційної та кібернетичної безпеки); Так, визначення поняття “кібернетичний простір” у нормативно-правових актах (закони, державні стандарти, постанови, накази тощо) та документах державної політики (доктрини, концепції, стратегії, програми тощо) має носити описовий (формулювання поняття, яке відображає його зміст та окреслені межі - як відповідної сфери соціальної діяльності та правового регулювання суспільних відносин) та пояснювальний (трактування явища кіберпростору шляхом зясування його характерних ознак, особливостей та проявів по відношенню до інших сфер, систем та процесів) характер. Категорію “кібернетичний простір” можна сміливо віднести до кібернетики як науки “про загальні закони одержання, зберігання, передачі і перетворення інформації в складних керуючих системах” [4].Воно дає змогу виділяти функціональні компоненти, звязки між ними, утворювані функціональні системи, системи функціональних систем, здійснювати їх формалізацію, створювати математичні моделі, здійснювати постановку задач аналізу та синтезу, результатом розвязання яких є закони функціонування даних систем, їх складових частин, окремих елементів тощо.
Вывод
На нашу думку, осмислення сутності кіберпростору та його розуміння, запропоноване в даній статті, має концептуальний, методологічний та конструктивний характер. Воно дає змогу виділяти функціональні компоненти, звязки між ними, утворювані функціональні системи, системи функціональних систем, здійснювати їх формалізацію, створювати математичні моделі, здійснювати постановку задач аналізу та синтезу, результатом розвязання яких є закони функціонування даних систем, їх складових частин, окремих елементів тощо.
Перспективні дослідження з окресленої тематики можуть бути спрямовані на застосування методів формалізації та математичного моделювання захищених систем та процесів їх функціонування в кібернетичному просторі, методологічних підходів у застосуванні відповідних методів.
Список литературы
1. Дубов Д.В. Кібербезпека: світові тенденції та виклики для України / Д.В. Дубов, М.А. Ожеван. - К. : НІСД, 2011. - 31 с.
2. Энциклопедия кибернетики. Т.1: А-Л. (Под ред. Глушкова В.М.) - К.: Головна редакция УРЕ, 1973.583 с.
3. Бурячок В.Л. Інформаційна та кібербезпека: соціотехнічний аспект: підручник / [В.Л. Бурячок, В.Б. Толубко, В.О. Хорошко, С.В. Толюпа]; за заг. ред. д-ра техн. наук, професора В.Б. Толубка. - К.: ДУТ, 2015.288 с.
4. Дубов Д.В. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва : монографія / Д.В. Дубов. - К. : НІСД, 2014. - 328 с.
6. Гнатюк С.О. Кібертероризм: історія розвитку, сучасні тенденції та контрзаходи / С.О. Гнатюк // Безпека інформації. - 2013. - Т. 19, № 2. - С. 118 -129.
7. Погорецький М.А. Поняття кіберпростору як середовища вчинення злочину / М.А. Погорецький, В.П. Шеломенцев // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави - № 2 (2), 2009. - С. 80-85.
8. ISO/IEC 27032, Information technology - Security techniques - Guidelines for cybersecurity. 2012. - 50 p.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
