Использование ультразвукового скальпеля при выполнении операций на желудке - Автореферат

Перспективним напрямком у рішенні проблеми неспроможності швів анастомозів є застосування фізичних методів дисекції, які реалізують принцип асептичності шва, профілактики інфікування тканин та забезпечення гемостазу (Кошельов В.Н. і співавт.,1997; Власов А.П. і співавт., 2004). Автори відзначають, що при використанні УЗС в біологічних тканинах формується мінімальна зона деструкції, спостерігається сприятливіший перебіг репаративних процесів, ніж при використанні стандартних фізичних методів дисекції (Воробйов Г.І. і співавт., 2001; Matsumoto K.,2006). Аналізуючи публікації із зазначеної проблеми, не виявлено робіт, присвячених використанню УЗС при виконанні операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці. Крім того, у роботах, де вивчається застосування УЗС на інших органах і тканинах, недостатньо вивчені морфологічні зміни в тканинах, приводяться різни терміни загоєння ран, різняться також дані щодо протяжності зон некрозу (Юшкін О.С. і співавт., 2003; Шелигін Ю.О. і співавт., 2003). Мета дослідження - визначити можливість використання ультразвукового скальпеля при виконанні операцій на шлунку для профілактики неспроможності швів гастроентероанастомозу та кукси дванадцятипалої кишки.У I групі тварин (n=35) розтин шлунку виконували за допомогою МЕН; у II групі (n=35) оперативні втручання на шлунку виконували за допомогою УЗС. Методика операції на шлунку полягала у виконанні гастротомії завдовжки 3 см й ушиванні набутої рани шлунка безперервним однорядковим серозно-мязово-підслизовим швом поліпропіленовою ниткою на атравматичній голці. У гострих дослідженнях (по 7 тварин у кожній групі) оцінювали ступінь гемостазу, наявність або відсутність феномену біологічного зварювання тканин, ширину зони некрозу та некробіозу, а також рівень місцевих геодинамічних порушень. У хронічних дослідженнях (по 28 тварин у кожній групі) на 3, 7, 14 і 30 добу з дня операції оцінювали наявність або відсутність рідини в черевній порожнині; наявність і обширність спайкового процесу; ступінь запальних змін, наявність гематом у зоні операції; ступінь герметичності швів. Харків у період 2001-2007 рр. Залежно від типу інструменту, за допомогою якого проводилася мобілізація, розтин просвіту або резекція шлунка, пацієнти були розподілені на дві групи.У дисертаційній роботі представлено експериментально-клінічне обґрунтування й практичне рішення актуальної задачі, повязаної з поліпшенням результатів хірургічного лікування захворювань шлунка, шляхом використання ультразвукового скальпеля на етапах мобілізації й резекції шлунка, який дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень і прискорити реабілітацію хворих. Після ультразвукової дисекції зменшення некротичної зони починається з 3 доби, у той час як при електродисекції, на даний термін дослідження ширина некрозу досягає максимальних значень (165,74±9,04 мкм та 657,07±46,68 мкм відповідно). Експериментально доведено, що в шлунковій рані, виконаній ультразвуковим скальпелем, спостерігається ранній синтез колагенів III і IV типів (3 доба) на відміну від електродисекціі (14 доба). При імуногістохімічному дослідженні встановлено, що розсічення шлункової стінки електроножем викликає в ній інтенсивний запальний процес, який характеризується пролонгуванням нейтрофільної фази запалення до 30 доби, що негативно впливає на синтез колагенів, у той час як при застосуванні ультразвукового скальпеля нейтрофільна фаза змінюється макрофагальною на 14 добу.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі представлено експериментально-клінічне обґрунтування й практичне рішення актуальної задачі, повязаної з поліпшенням результатів хірургічного лікування захворювань шлунка, шляхом використання ультразвукового скальпеля на етапах мобілізації й резекції шлунка, який дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень і прискорити реабілітацію хворих.

Проведені експериментальні дослідження показали, що після ультразвукового розсічення шлункової стінки формується зона некрозу, яка значно менше (125,99 8,86 мкм), чим при електророзсіченні (308,45 34 мкм). Після ультразвукової дисекції зменшення некротичної зони починається з 3 доби, у той час як при електродисекції, на даний термін дослідження ширина некрозу досягає максимальних значень (165,74±9,04 мкм та 657,07±46,68 мкм відповідно).

Експериментально доведено, що в шлунковій рані, виконаній ультразвуковим скальпелем, спостерігається ранній синтез колагенів III і IV типів (3 доба) на відміну від електродисекціі (14 доба). Більш пізній синтез колагенів III-IV типів викликає затримку епітелізації шлункової рани та завершення репарації.

При імуногістохімічному дослідженні встановлено, що розсічення шлункової стінки електроножем викликає в ній інтенсивний запальний процес, який характеризується пролонгуванням нейтрофільної фази запалення до 30 доби, що негативно впливає на синтез колагенів, у той час як при застосуванні ультразвукового скальпеля нейтрофільна фаза змінюється макрофагальною на 14 добу.

Ультразвукова коагуляція характеризується мінімальними некробіотичними змінами в стінці судин та оточуючих тканинах, забезпечує безкровне розсічення та ефект біологічного зварювання шлункової стінки.

Клінічне застосування ультразвукової дисекції та коагуляції при виконанні операцій на шлунку знижає ризик розвитку неспроможності анастомозів на 4,6%, припиняє кровотечу із зони анастомозу та як наслідок зменшує післяопераційний період госпіталізації з 19 2,3 до 14 1,4 доби.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При виконанні операцій на шлунку, з метою зниження кровоточивості тканин на етапі мобілізації, доцільне використання ультразвукового скальпеля з робочою насадкою у вигляді ножиць, яка дозволяє ефективно коагулювати кровоносні судини.

При виборі параметрів роботи ультразвукового генератора слід вибирати мінімальний рівень потужності його роботи, що підвищує коагулюючу здатність апарата разом з мінімальним пошкодженням навколишніх тканин.

Відсутність кровотечі й ефект біологічного зварювання по лінії розсічення шлункової стінки створюють оптимальні умови для прецизійної методики накладення однорядкового шва.

Використання ультразвукового скальпеля, з метою зниження ризику післяопераційних ускладнень, під час операцій на шлунку й дванадцятипалій кишці можна рекомендувати для впровадження в клінічну практику.

Хворостов Е.Д., Цивенко А.И., Томин М.С., Черкова Н.И. Опыт применения ультразвуковой диссекции и коагуляции в абдоминальной хирургии // Харківська хірургічна школа. - 2005. - №1.1 (15). - С.260 - 262.

Хворостов Е.Д., Цивенко А.И., Томин М.С. Использование ультразвуковой коагуляции и диссекции при хирургических заболеваниях органов брюшной полости // Хирургия Украины. - 2005. - №3 (15). - С.129 - 130.

Томин М.С., Горголь Н.И. Сравнительное морфологическое изучение воздействия ультразвукового скальпеля и высокочастотного электрода на стенку желудка в эксперименте // Экспериментальная медицина. - 2006. - № 2. - С.64 - 67.

Хворостов Е.Д., Томин М.С., Сорокина И.В. Использование ультразвукового скальпеля для рассечения желудка в эксперименте // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - № 738 (13). - С.60 - 66.

Цивенко А.И., Томин М.С. Особенности формирования гастроэнтероанастомозов с использованием ультразвукового скальпеля // Клінічна хірургія. - 2007. - № 2-3. - С.137.

Хворостов Е.Д., Томин М.С., Цивенко А.И. Применение ультразвукового скальпеля при хирургических заболеваниях желудка // Світ Медицини та біології. - 2007. - №1. - С.36-39.

Хворостов Е.Д., Томин М.С. Клинико-экспериментальное применение ультразвукового скальпеля при выполнении операций на желудке // Харківська хірургічна школа. - 2007. - №2. - С. 196-198.

Деклараційний патент на корисну модель №17229 Україна. МПК А61В 17/3211. Спосіб формування гастроентероанастомозів /Хворостов Є.Д., Цівенко О.І., Томін М.С. (Україна). Заявлено 27.03.2006; Опубл. 15.09.2006. Бюл. №9.

Томин М.С. Использование ультразвукового скальпеля при формировании анастомозов в абдоминальной хирургии // Матеріали всеукраинської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Від фундаментальних досліджень до медичної практики”, 16 листопада, 2005, м. Харків. - С. 161.

Томин М.С. Сравнительное изучение ультразвукового и электрохирургического воздействий на желудок в эксперименте // Матеріали Х міжнародного конгресу студентів та молодих учених, 11 - 13 травня 2006 року, м. Тернопіль. - С. 64.