Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок 14.01.03 - хірургія БРУНЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ Київ - 2006 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мамчич Володимир Іванович, завідувач кафедри хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Слонецький Борис Іванович, професор кафедри медицини невідкладних станів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України доктор медичних наук, професор Тутченко Микола Іванович, завідувач кафедри загальної хірургії стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України Провідна установа Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) і надалі залишаються одними з найбільш розповсюджених гастроентерологічних захворювань та займають особливе місце по тривалості протікання і частоті госпіталізації. В Україні більш ніж у 4 млн. хворих діагностовано гастродуоденальні виразки, з них близько 30 тис. щорічно оперують (В.І. Лупальцов, 2002). За період з 1990 по 1999 роки захворюваність на виразкову хворобу шлунка та ДПК на Україні зросла на 40%, за період з 1996 по 2001 роки розповсюдженість виразкової хвороби зросла з 1772 до 2044 випадків на 100 тис. населення (В.Ф. Саєнко і співавт., 2003). Натхненні успіхами лікування виразкової хвороби шлунка та ДПК сучасними антисекреторними препаратами в поєднанні з ерадикаційною терапією гелікобактерної інфекції, численні гастроентерологи почали настійливо застосовувати цей тип лікування навіть при багаторазових рецидивах і ускладненнях даних захворювань та продовжувати його до виникнення небезпечних для життя ускладнень. На даний час в літературі зустрічаються огляди про присутність персистуючої інфекції Нр в пацієнтів, що перенесли хірургічне лікування з приводу виразкової хвороби, часто багато років тому. Отже, ерадикація інфекції Нр, можливо, залежить частково від дистальної резекції шлунка, що усуває звичайне місце колонізації мікроорганізмами слизової оболонки шлунка (СОШ), частково від бактерицидних властивостей пролонгованого рефлюксу жовчевих кислот в шлунок (Karat D. et al., 1998). Метою даного дослідження є покращення результатів лікування, індивідуалізація підходу до хірургічного лікування пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і ДПК з огляду на присутність і тривалу персистенцію інфекції Нр в шлунку і можливість в зв’язку з цим виникнення та прогресування дисрегенераторних змін в слизовій оболонці шлунка (СОШ) в цієї категорії хворих. Враховуючи отримані результати, що пов’язані з впливом Нр на СОШ, вперше визначені покази до консервативного лікування та органозберігаючих операцій при виразковій хворобі шлунка і ДПК. Інфікування гелікобактером СОШ впливає на її структуру, тому вважається небезпідставним вивчення морфологічного стану шлункового епітелію при хронічному гастриті, виразковій хворобі шлунка і ДПК, раку шлунка (Т.М. Никоненко і співавт., 2004).