Роль графіки у період ХІХ століття. Творчий розвиток Гюстава Доре та його вклад у книжкову ілюстрацію. Перші роботи майстра, що принесли шалений успіх та їх аналіз: "Гаргантюа й Пантагрюель", "Пустотливі оповідання", "Божественна комедія", "Біблія".
Велике місце в графіці посідає такий жанр як книжкова ілюстрація. В мистецтві минулого велику роль відігравали твори Гомера, Вергілія, Овідія, та інших античних авторів. Жанри, в яких митці виражали їх зміст були найрізноманітніші, але най особливе місце завжди належало книзі. За багато віків історії запамятався цілий ряд художників-ілюстраторів, чиї роботи стали світовою класикою, й часом тий чи інший твір не поривно повязують з ними.Роки реставрації, та Липневої монархії були часом, коли французька графіка посіла особливе важливе місце в історії мистецтва. Це відноситься до оригінального малюнку, адже йому особливу увагу приділяли не тільки Енгр, але й Делакруа, Жеріко, Шассерно. Оригінальний малюнок - камерне явище, він залишається у художника, чи замовника. Відомі художники потягнулися до нового винаходу, адже малюнок літографським олівцем або пером на спеціально обробленому камні давав можливість повністю «зберегти» почерк майстра.Його батько був інженером, й любив читати, що дало юному Доре можливість дивитися й пізнавати ілюстрацію. Гюстав Доре почав малювати в чотири роки і дуже рано почав вражати оточуючих професіональністю й «не дитячістю» своїх робіт. На цей час Гюстав Доре не мав жодної художньої освіти, весь час він віддавався самостійній практиці, праці в бібліотеці, де довго розглядав старі гравюри, або відвідуванню Лувра, де вивчав картини давніх майстрів. Одна з важливих подій в житті митця відбулась, коли був виданий його альбом з літографією «Подвиги Геркулеса», передмова якої гласила «Подвиги Геркулеса задумані й виповнені 15-літнім художником, який навчився малювати без вчителя та класичної штудії» Саме цей художник й зробив вплив на перший «виклик» Доре, який і втілився в його літографії «Подвиги Геркулеса», де Доре зображує головного героя в дуже незвичній для того часу манері.Першими роботами Доре, що принесли йому незвичайний успіх були ілюстрації до твору Фраснуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель». Своїми ілюстраціями, Доре ніби то здійснює мрію письменника й критика Ш. Доре в ілюстраціях до роману дуже вдало передає сатиричну направленість твору, що клеймить середньовічних схоластів, несправедливість феодального суду. Зображуючи невклюжих добродушних королів - велетнів Гаргантюа й Пантагрюеля, художник втілює образи народних казок о велетнях, дивовижним образом поєднуючи сатиру з гротеском. В створенні образів героїв до цього роману, Доре багато звертається до робіт своїх сучасників-романтистів, особливо до гротескного Готьє.Гюстав Доре - достатньо різносторонній й та суперечний художник, створив більше сорока тисяч малюнків і до сих пір вражає незвичайною працездатністю, фантазією, та зоровою памяттю. Хоч Доре і мріяв про славу скульптора або живописця, його назавжди запамятають як ілюстратора. Його смугове оформлення критикувалося за «перебільшеність», але в цьому виражалася тяга до монументалізму в художника. Саме рознесення Доре більш сучасними митцями та критиками, за «неправильність» своєї техніки, можливо, і послужило тому, що художника часто зневажуюсь та рідко згадують у більш сучасних виданнях про мистецтво та графіку.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1
1.1 Роль графіки у період ХІХ століття
1.2 Творчий розвиток Гюстава Доре
Розділ 2. Гюстав Доре, та його вклад в книжкову ілюстрацію
2.1 «Гаргантюа й Пантагрюель»
2.2 «Пустотливі оповідання»
2.3 «Божественна комедія»
2.4 «Біблія»
Використовані ресурси
Вывод
Гюстав Доре - достатньо різносторонній й та суперечний художник, створив більше сорока тисяч малюнків і до сих пір вражає незвичайною працездатністю, фантазією, та зоровою памяттю. Хоч Доре і мріяв про славу скульптора або живописця, його назавжди запамятають як ілюстратора.
Багато критики в адрес Доре прийшло зі зміною законів ксилографії та оформлення книги. Його смугове оформлення критикувалося за «перебільшеність», але в цьому виражалася тяга до монументалізму в художника. Навіть виявлений авторитетними художниками композиційний талант Доре піддався критиці.
У своїй графічній техніці Доре майже не користується плямою, нажимом чи напруженістю штриха. Його гравюри будуються засобом оптичної правдивості, обєм та фактура передається через гру світла і тіні. Деякі вважають, що це демонструє інший вид мистецтва - малюнок пензлем, а першорядність гравюри як такової знищується.
Саме рознесення Доре більш сучасними митцями та критиками, за «неправильність» своєї техніки, можливо, і послужило тому, що художника часто зневажуюсь та рідко згадують у більш сучасних виданнях про мистецтво та графіку.
Але навіть десятки розносливих статей не відміняють художньої цінності того вкладу, що зробив Доре, як для свого часу, так і для мистецтва в цілому
Будучи не раз восхваленим відомими художниками свого часу, такими як Готьє та Делакруа, який ще писав, що у самий період популярності литографіі, кожен письменник бажав собі серію ілюстрацій від Доре.
Багато його ілюстрацій, такі як «Гаргантюа та Пантагрюель» або «Божественная комедія» існують невіддільно від своїх творів.
ВИКОРИСТОВАНІ РЕСУРСИ
1. Стаття Дехтерев Б. «Что такое книжная иллюстрация» -http://lib.rin.ru/doc/i/7271p.htm
2. Калитина Нина Николаевна. Французское изобразительное искусство конца XVIII-XX веков 2010 г., 275с.
3. Коллектив авторов - Графика Гюстава Доре 2010г.
4. Гартлауб Г. Гюстав Доре / Вступ. ст.: Н. Радлов. М., 2009;
5. Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и ренессанса. Художественная литература Москва., 1990г., с.15 537 с.
6. Лев Аркадьевич Дьяков. Гюстав Доре. Москва, 2008 г.
7. Журнал Юный художник 2009 г. №4, статья С. Орлова
8. Кацпржак Е. И. История книги. М., 1964;
9. Варшавский Л. Р. Гюстав Доре. М., 2009;
10. Фридрих Арнольд Брокгауз, Илья Ефрон - Энциклопедический словарь. Санкт-Петербург, 1890-1907 г. Электронная версия - www.vehi.net/brokgauz/index.html
11. Библия в гравюрах Гюстава Доре с библейскими текстами по синодальному переводу. Российское библейное общество. Москва 1995 г. 467 с.
12. Франсуа Рабле «Гаргантюа и Пантагрюэль»
13. Оноре де Бальзак «Озорные рассказы»
14. Данте Алигьери «Божественная комедия»
15. Всеобщая история искусств в шести томах. Том пятый. Искусство 19 века под. общей редакцией Ю.Д. Копинского и Н.В. Яворской. гос. изд. «Искусство» Москва 2009 г. с.66
16. Алексей Алексеевич Сидоров «О мастерах зарубежного, русского и советсткого искусства» - Москва. «Советский художник», 1985 г. - 240 с. ил. (Библиотека искусствоведения) с. 153
17. О. А Гасанова и Е.С Левитин «Очерки по истории и технике гравюры» №9 Москва «Изобразительное искусство» 2007 г.
18. Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство/Гл. Редактор В.М. Полевой. - Москва. «Советская энциклопедия» Книга I А - М. 2011г. 447 c., ил - с 228.
19. http://www.pravenc.ru/text/180225.html
20. Всеукраїнський освітньо-мистецький журнал. АРТ-клас. Посібник, частина 1 (Художня культура європ. Країн) 2009, с. 50
21. http://ru.wikipedia.org/ Романтизм
22. http://www.arteveryday.org/paul-gustave-dore/
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
