Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища. Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, його тектоніка та промислова нафтогазоносність. Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів. Геолого-технічні умови експлуатації пластів.
Зміст Вступ 1. Загальна характеристика родовища 1.1 Географо-економічна характеристика 1.2 Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища 1.2 Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу 1.4 Тектоніка 1.5 Нафтогазоносність 1.6 Гітрогеологічна характеристика розрізу 2. Детальна характеристика продуктивного горизонту 2.1 Фізико-літологічна характеристика розрізу 2.2 Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів 2.3 Термо-баричні умови покладу 2.4 Геолого-технічні умови експлуатації свердловин і пластів 3. Охорона надр і навколишнього середовища Висновок Список використаної літератури Вступ Курсовий проект з курсу “Нафтогазопромислова геологія і геологічна розробка нафтових і газових родовищ”, тема “Детальна геолого промислова характеристика покладів нафти або газу” ставить перед собою мету закріпити наші знання з теоретичного курсу і одержати навики самостійної практичної роботи і узагальнення первинних геолого-промислових матеріалів для детального вивчення геолого промислової характеристики конкретного покладу газу конкретного родовища. В геоморфологічному відношенні даний район охоплює передгір’я Карпат, яке переходить на північний-схід на рівнину. Найбільш крупні населені пункти - міста Богородчани, Надвірна, села Солотвино, Старуня, Жураки, Дзвіняч, Гвізд, Молодків та інші. 1.2 Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища Основою для постановки глибинного пошукового буріння послужили результати сейсморозвідувальних досліджень, проведених у 1959 році на площі Дзвиняч - Делятин Бендерським В.Я. та Ейбергом Ю.Я., а також варіоиетричних досліджень проведених у 1959 році Гоптовим І.З. У з’язку з отриманням припливу газу і конденсату із нижньоменілітових відкладів Гвіздецької складки і виходячи із результатів сейсморозвідувальних і польових геологічних дослідженнях, в 1963-ому році НГВУ склало проект розвідки Гнізд з метою розвідки Гвіздецької і Північно-Гвіздецької складок на Старунському і Битківському блоках. В 1963-ому році нафтогазоносність Гвіздецької складки була підтверджена випробуванням свердловини №55, яка дала фонтанний приплив нафти з середньоменілітової підсвіти з дебітом 142 т/добу на 8 мм штуцері. В 1964 році була доведена нафтогазоносність еоценових відкладів випробуванням свердловини №100. 1.3 Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу В будові родовища Гвізд присутні відклади крейдового, палеогенового і неогенного віку в складі глибинної складки другого структурного ярусу Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Розкрита товща світи коливається від 115 м в Гвіздецькій складці до 477 м на площі Пнів і 261 м на площі Битків. Товщина світи на площі Гвізд складає 21 м. Еоцен - Р2 В еоценовому комплексі північного схилу Карпат Внутрішньої зони добре виділяються три товщі - внизу і вверху дві товщі зеленого ритмічного флішу під назвою манявської і бистрицької світ і розділяючі їх масивні і грубошаруваті пісковики вигодської світи. Бистрицька світа (Р2bs) Відклади Бистрицької світи на площі Гвізд розкриті в 15 свердловинах,причому повністю пройдені в 10 свердловинах. Г.Н. Доленко, Б.І. Ярош та ін. У межах південної частини складки і при первісному підрахунку запасів виділялося два блоки Старунський, що займає центральне положення і Битківський розташований на півдні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
