Гуморальні та клітинні механізми адаптації до фізичного навантаження при гіпертонічній хворобі - Автореферат

У 2000 році в Україні офіційно зареєстровано понад 7,6 мільйона хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), спостерігають стійке зростання цього показника на 40 % порівняно з 1997 і на 18 % порівняно з 1999 роком (Сіренко Ю.М.,2001). На ранніх стадіях формування АГ у хворих не було показано взаємозвязку та взаємовпливу нейрогормонів, кортизолу, інсуліну та показників гуморального та клітинного імунітету в умовах модельованого стресу, Звязок роботи з науковими програмами. Дослідити особливості клітинного та гуморального імунітету (концентрацію імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, кількість В-та Т-лімфоцитів та їх субпопуляції) у хворих на артеріальну гіпертензію в умовах модельованого стресу. Визначені взаємозвязки змін концентрації нейромедіаторів та гормонів у хворих на АГ з особливостями імунного статусу , що приймають участь у механізмах формування адаптаційного синдрому в умовах дозованого фізичного навантаження, дозволяють удосконалити методи прогнозування розвитку та перебігу АГ. артеріальний гіпертензія гуморальний Тісний взаємозвязок змін показників клітинного та гуморального імунітету, катехоламінів і кортизолу та інсуліну виявлений у осіб з артеріальною гіпертензією в умовах дозованого фізичного навантаження, що доводить необхідність проведення функціональних навантажувальних проб у пацієнтів при диспансерному обстеженні.1.На підставі вивчення ролі адаптаційних механізмів у хворих на гіпертонічну хворобу в умовах модельованого стресу встановлений звязок показників клітинного та гуморального імунітету з пресорною спрямованістю зрушень показників симпатоадреналової системи, концентрацією кортизолу та інсуліну, що свідчить про участь імунних механізмів в ініціації та розвитку артеріальної гіпертензії вже на ранніх стадіях захворювання. Після велоергометричної проби у хворих на мяку артеріальну гіпертензію встановлено зменшення приросту норадреналіну в порівнянні з групою ПАГ при його достовірному підвищенні відносно групи контролю, що розцінюється, як прояв зриву адаптаційних механізмів у цих хворих при моделюванні короткочасної стресової ситуації і є результатом виснаження можливостей адренергічної системи. Статистично достовірне зменшення “індексу приросту” при нижчому рівні виконаної роботи у хворих на МАГ, у порівнянні з групою ПАГ розцінюється, як напруження адаптаційних механізмів на фоні зниження функціональної активності симпатоадреналової системи. Істотне зростання рівня інсуліну у осіб з ПАГ після фізичного навантаження, а у осіб з МАГ і в базальних умовах, з одного боку має на мету врівноваження гіперглікемічного ефекту підвищених концентрацій глюкокортикоїдів та катехоламінів, з іншого - свідчить про розвиток інсулінорезистентності. Хворим на АГ молодого віку, а також особам у яких виявлені транзиторні підйоми АТ, доцільно проводити визначення імуноглобулінів основних класів, катехоламінів та гормонів, що може бути використане у якості додаткового діагностичного критерію ступеня важкості захворювання і дозволить підвищити якість діагностики та сприяти призначенню адекватного лікування з урахуванням індивідуальних особливостей кожного пацієнта.

1.На підставі вивчення ролі адаптаційних механізмів у хворих на гіпертонічну хворобу в умовах модельованого стресу встановлений звязок показників клітинного та гуморального імунітету з пресорною спрямованістю зрушень показників симпатоадреналової системи, концентрацією кортизолу та інсуліну, що свідчить про участь імунних механізмів в ініціації та розвитку артеріальної гіпертензії вже на ранніх стадіях захворювання.

2. Після велоергометричної проби у хворих на мяку артеріальну гіпертензію встановлено зменшення приросту норадреналіну в порівнянні з групою ПАГ при його достовірному підвищенні відносно групи контролю, що розцінюється, як прояв зриву адаптаційних механізмів у цих хворих при моделюванні короткочасної стресової ситуації і є результатом виснаження можливостей адренергічної системи. Навантаження не впливає на гормональний компонент САС, про це свідчать відсутність статистично достовірних змін рівня адреналіну в умовах моделі контрольованого стресу.

3. Достовірно більший “індекс приросту” у групі хворих на ПАГ при однаковому рівні виконаної роботи відносно контрольних показників розцінюється, як адаптаційна реакція, що полягає у використанні резервів адренергічної системи. Статистично достовірне зменшення “індексу приросту” при нижчому рівні виконаної роботи у хворих на МАГ, у порівнянні з групою ПАГ розцінюється, як напруження адаптаційних механізмів на фоні зниження функціональної активності симпатоадреналової системи.

4. Істотне зростання рівня інсуліну у осіб з ПАГ після фізичного навантаження, а у осіб з МАГ і в базальних умовах, з одного боку має на мету врівноваження гіперглікемічного ефекту підвищених концентрацій глюкокортикоїдів та катехоламінів, з іншого - свідчить про розвиток інсулінорезистентності. Гіперкортизолемія у цих груп хворих обумовлює стійкість організму до інсуліну і порушує толерантність до глюкози і може бути віднесена до розряду регуляторних порушень, що формуються або закріплюються і обмежують адаптаційний потенціал організму.

5. На підставі проведеного комплексного дослідження доведено , що в умовах ВЕМ-тесту виявляються приховані зміни імунного стану у осіб з артеріальною гіпертензією, які не реєструються в базальних умовах. Гіперімуноглбулінемія А, Е та G у осіб з ПАГ в умовах фізичного навантаження свідчить про напруження та можливі порушення адаптації імунної системи. Підвищення кількості ЦІК у крові хворих на ПАГ при недостовірному підвищенні рівня імуноглобулінів різних класів є показником імуннокомплексних порушень вже на цій стадії хвороби, що також може впливати на виникнення судинних уражень, тромбоутворенню, сприяти розвитку атеросклеротичного процесу, прогресуванню АГ.

6. При дослідженні стану клітинної ланки імунітету в умовах модельованого стресу у осіб з МАГ реєструвалося достовірне зниження обох субпопуляції Т-лімфоцитів порівняно з контролем, при відносній стабільності показників В-клітин. При порівнянні цієї групи хворих з групою ПАГ теж відмічалось статистично достовірне зниження показників субпопуляційного складу, окрім відсоткового показника Т-супресорів. Імунорегуляторний індекс був достовірно нижчій за норму, що вказує на порушення кооперації імуннокомпетентних клітин та характеризує зрив адаптаційних механізмів в імунній ланці адаптогенезу.

7. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити, що невеликі на перший погляд зміни фізіологічних параметрів супроводжуються глибокою функціональною перебудовою багатьох ланок життєдіяльності організму, включаючи показники активності симпатоадреналової системи, кортизолу та інсуліну, гуморального та клітинного імунітету. Це проявляється ускладненням кореляційних звязків та ступенем організованості системи.

Практичні рекомендації. 1. Показаний тісний взаємозвязок змін показників клітинного та гуморального імунітету, катехоламінів, кортизолу та інсуліну у осіб з мякою артеріальною гіпертензією в умовах дозованого фізичного навантаження, який визначає необхідність проведення функціональних навантажувальних проб у цих пацієнтів при диспансерному обстеженні.

2. Для практичного застосування в роботі загальнотерапевтичних та кардіологічних відділень розроблено та рекомендовано спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби на підставі визначення відношення приросту рівня НА у крові до витраченої при ВЕМ - пробі роботи вираховують індекс приросту (ІП) та на основі цього параметру оцінюють ступінь зміни активності симпатоадреналової системи у відповідь на фізичне навантаження При значенні ІП, який дорівнює або більше 0,023 -0,009мкг/л/КДЖ прогнозують високий ризик розвитку артеріальної гіпертензії. Це дає можливість розпочати ранню диференційовану корекцію порушень.

3. Хворим на АГ молодого віку, а також особам у яких виявлені транзиторні підйоми АТ, доцільно проводити визначення імуноглобулінів основних класів, катехоламінів та гормонів, що може бути використане у якості додаткового діагностичного критерію ступеня важкості захворювання і дозволить підвищити якість діагностики та сприяти призначенню адекватного лікування з урахуванням індивідуальних особливостей кожного пацієнта.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Смирнова В.И., Сидоров Д.Ю. Изменение активности симпатической нервной системы и реакция гемодинамики при велоэргометрии в начальных стадиях гипертонической болезни.// Сборник научных трудов.- Харьков 1996.- С. 68 - 71. Автором виконано добір хворих, проводилась велоергометрія, підготовлений матеріал та проведено визначення рівня катехоламінів в крові.

2. Амбросова Т.Н., Смирнова В.И. Гемодинамические реакции на нагрузочный тест у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Медицина сегодня и завтра: Сб.научн.трудов ХГМУ.-Харьков, 1996.-С.54-56. Автором проводилась велоергометрія, аналізувалися отримані данні, проведено статистичну обробку та оформлення статті.

3. Амбросова Т.Н., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Реакция гемодинамики на дозированную физическую нагрузку у лиц с повышенным артериальным давлением.// Врачебная практика 1997.-№2.- С.15 - 17. Автором проводив відбір пацієнтів, велоергометрію осіб контрольної групи, статистичну обробку даних.

4. Ковалева О.Н.,Смирнова В.И., Сидоров Д.Ю., Амбросова Т.Н. Критерии выявления гипертензивной реакции у лиц призывного возраста во время проведения велоэргометрии.// УКЖ 1999.-№2(ІІ).- С.62-64. Автор провела велоергометрію досліджених, та статистичну обробку даних, оформила роботу

5. Ковалева О.Н., Щеголева Т.Ю., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Колесников В.Г., Лепеева Е.А. Молекулярные механизмы реализации стресса у больных артериальной гипертензией.// Врачебная практика 1999. - №4. - С. 7-10. автором виконвався відбір хворих, набір матеріалу для проведення аналізів, літературне оформлення роботи.

6. Ковалева О.Н., ЩЕГОЛЕВАТ.Ю., Колесников В.Г.,Смирнова В.И., Сидоров Д.Ю. Молекулярные аспекты адаптации к физической нагрузке у больных с мягкой артериальной гипертензией.// УКЖ 2001.-№1.-С.62-64. Автор здійснила підбір хворих для проведення дослідження, приймала участь у створенні методології дослідження, проводила статистичну обробку.

7. СЕРГІЄНКОМ.Г., Ковальова О.М., Сафаргаліна Н.А., Пітецька Н.І., Смирнова В.І., Сидоров Д.Ю., Амбросова Т.М. Предиктори гіпертонічної хвороби. Матеріали V конгресу кардіологів України. // УКЖ 1996. - додаток до № 3. - С. 13-14. Здобувачем проведено аналіз імунограм, зроблено висновки.

8. Амбросова Т.М., Смирнова В.І. Активність тромбоцитів та факторів гуморального імунітету при артеріальній гіпертензії. // Український науково медичний молодіжний журнал. 2001. - N 2. - С. 11-14. Дисертантом проведено добір груп хворих, аналіз показників гуморального імунітету, узагальнено висновки, проведений статистичний аналіз.

9. Ковалева О.Н., СИДОРОВД.Ю., Смирнова В.И., Амбросова Т.Н., Щеголева Т.Ю., Колесников В.Г. Влияние иммунных факторов и активности адренорецепторного комплекса на функциональную активность тромбоцитов у пациентов с гипертонической болезнью. Материалы VI конгресса кардиологов Украины. К. 2000.- С. 63. Дисертантом проведено дослідження рівня імуноглобулінів, обговорено патогенетичні механізми захворювання, зроблено висновки.

10. Смирнова В.И. Динамика показателей гуморального и клеточного иммунитета при физической нагрузке у больных с мягкой артериальной гипертензией. Материалы І национального Конгресса кардиологов России. М. 2000. С.275.

11. O.Kovaljova, V. Smirnova, T. Ambrosova. Platelet activity and immune factors interaction in hypertension.// European Heart Journal 1999. Vol 20 Abstract Supplement - Р.80. Здобувачем самостійно виконано клінічне обстеження хворих, проведено аналіз показників імунного стану, статистична обробка матеріалу, дано оцінку отриманих даних.

12. O.Kovaljova, D. Sidorov, V. Smirnova, V.Sirova Research of a functional status adrenoreceptor complexes platelet of the hypertensive patients in the physical stress modeling. Fourthd international Kharkov symposium “VSMW "2001” . Kharkov.2001. - Vol. 2. - P. 935-936. Дисертантом проведено підбір хворих, обговорено адаптаційні механізми, зроблено висновки.

13. Деклараційний патент України №24765А, МПК А61В5/02.Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби КОВАЛЬОВАО.М., СМИРНОВАВ.І., Сидоров Д.Ю.Опубл.06.10.98. Дисертантом на основі отриманих даних запропоновано новий спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби та проведено патентно-пошукові дослідження