Гуманітарна освіта: сутність та особливості прояву (соціально-філософський аналіз) - Автореферат

Актуальність теми визначається необхідністю соціально-філософського дослідження особливостей сучасного етапу розвитку освіти взагалі і національної системи освіти зокрема, що дає змогу визначитися з теоретичними і практичними завданнями та чинниками модернізації освіти, коли остання окреслюється у якості однієї із основ сталого розвитку України в ХХІ столітті. Теоретичний аспект цієї проблеми перетворюється у практичний вимір, а саме у необхідність пошуку шляхів подолання непрофесійного ставлення до гуманітарної освіти, відношення до неї як до невиробничої й витратної сфери суспільної діяльності й утвердження нових критеріїв щодо її оцінки як соціального капіталу, що є основою відтворення й примноження могутності нації. У подальшому дослідження сутності освіти, її соціальних цінностей і цілей репрезентовано у середньовічній теології і філософії Августином, Томою Аквінським. Завдяки філософії Нового Часу і Просвітництва формується ідеал раціональності щодо освіти та соціальної практики, зокрема, Ф. Ця філософія аргументує положення, що характерною рисою людини у процесі отримання освіти є те, що вона пориває з власною безпосередністю і природністю, формуючи обовязки стосовно самої себе.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження гуманітарно-освітнього процесу” що містить два підрозділи, здійснюється аналіз стану дослідження наукової проблеми, простежено етапи становлення поняття “освіта” та “гуманітарна освіта”; а також розглядається взаємозвязок цих понять з обґрунтуванням їхнього соціально-філософського змісту. Людина, яка навчається, здобуває освіту долучається до наукового і соціокультурного досвіду через суспільство, тексти та інші історичні артефакти, шляхом розуміння і переживання тих знань, які вона вивчає і засвоює. Освіта не може існувати поза суспільством, так як, вона слугує зєднувальною ланкою між поколіннями і несе знання, передусім, про людину і для людини. Гуманізм епохи Відродження проголошував вільнодумство та свободу особистості в освіті і житті, на відміну від середньовіччя, де освіта підтримувала догматизм, виховання покірності та стриманості, при цьому, стимулюючи консервацію суспільного розвитку. При цьому виявляється, що освіта в одному із своїх головних аспектів існування є не тільки соціальною необхідністю і цінністю, відмова від якої або недооцінка її унеможливлює подальше збереження, відтворення й розвиток соціальності, а й те, що прогрес суспільства його зростання ведуть до підвищення соціального статусу освіти.В дисертаційному дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз гуманітарної освіти, а також виявленні її особливості, що дозволяє зробити наступні висновки. У сучасній соціально-філософській і науковій літературі гуманітарна освіта постає в образі провідного і визначального початку соціалізації, головним інструментом духовної та культурної спадкоємності поколінь, це процес і результат цілепокладання, педагогічно організованої і планомірної соціалізації людини, здійснюваної в інтересах як окремої особистості, так і суспільства в цілому до якого вона належить. Гуманітарна освіта - це важливий елемент сучасної освіти, суспільного процесу, вона є реалізацією обєктивної тенденції розвитку людства шляхом духовного та культурного піднесення, визначає гуманістичний вимір соціального прогресу. Недостатньо чітка визначеність гуманітарної освіти в минулому, недооцінка її соціальної ролі зумовила наукову полеміку щодо її сутності та ролі у модернізаційних перетвореннях. Слід зазначити, що не тільки універсальні тенденції інтеграції науки і освіти є беззаперечним явищем, але і та обставина, що їх реалізація відбувається оригінально в кожному регіональному просторі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В дисертаційному дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз гуманітарної освіти, а також виявленні її особливості, що дозволяє зробити наступні висновки.

У сучасній соціально-філософській і науковій літературі гуманітарна освіта постає в образі провідного і визначального початку соціалізації, головним інструментом духовної та культурної спадкоємності поколінь, це процес і результат цілепокладання, педагогічно організованої і планомірної соціалізації людини, здійснюваної в інтересах як окремої особистості, так і суспільства в цілому до якого вона належить. Гуманітарна освіта - це важливий елемент сучасної освіти, суспільного процесу, вона є реалізацією обєктивної тенденції розвитку людства шляхом духовного та культурного піднесення, визначає гуманістичний вимір соціального прогресу.

Недостатньо чітка визначеність гуманітарної освіти в минулому, недооцінка її соціальної ролі зумовила наукову полеміку щодо її сутності та ролі у модернізаційних перетвореннях. Тому окреслення основних відмінностей гуманітарної освіти від природничої та технологічної, а також самої структури гуманітарної освіти було надзвичайно важливим.

Слід зазначити, що не тільки універсальні тенденції інтеграції науки і освіти є беззаперечним явищем, але і та обставина, що їх реалізація відбувається оригінально в кожному регіональному просторі. А регіональний контекст має специфіку в своєму історичному минулому, традиціях, культурі, етнічних і релігійних компонентах. У різних країнах своєрідно формувався людський ресурс науки, освіти, складалася і розроблялася культурна, наукова і освітня парадигма. В звязку з цим аксіоматичною є вимога формування регіонального гуманітарного простору, в якому відбувається розвиток науки і освіти, і повинна формуватися творча і освічена людина, що належить до інформаційної цивілізації.

Наука обєктивно залишається найважливішим стратегічним ресурсом як всього світу так і України. Без неї модернізація соціуму неможлива. Особливо зростає, в даному звязку, роль і значення гуманітарного знання, що ні в якому разі не означає зменшення значущості всіх інших галузей науки. У суспільстві, що зазнає сутнісну соціальну трансформацію, політичні структури повинні проявляти особливе відношення до інтелектуальної власності, інноваційного потенціалу та соціального капіталу. Для досягнення фундаментального цивілізаційного прориву і формування Homo creator наука повинна відчувати соціальну підтримку та бути спрямованою на вирішення актуальних потреб суспільства.

Прогнозуючи перспективи формування і розвитку сучасної України, необхідно враховувати, що побудова нинішніх соціальних відносин має специфічну залежність від глобальних світових процесів, розхитування звичних підвалин, стереотипів, механізмів прийняття рішень на всіх рівнях, що призводить до суперечливих результатів у різних сферах життя. Саме консолідація суспільства є необхідною передумовою розвитку України, а оптимізація процесу її адаптації до складних світових явищ глобального характеру вимагає освітньої підтримки. Гуманітарна освіта у цьому плані, відіграє ключову роль для успішної інтеграції України у світове співтовариство на паритетних засадах.

1. Грицаєнко П.М. Сутність та особливості взаємозвязку гуманітарних та соціальних наук / П.М. Грицаєнко // Альманах “Філософські проблеми гуманітарних наук”, КНУ ім. Тараса Шевченка. К.: 2007. № 12-13. С. 129-133.

2. Грицаєнко П.М. Гуманітарне пізнання: суть та особливість поняття / П.М. Грицаєнко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Філософія. Політологія. К.: 2007. випуски 84-86. С. 121-125.

3. Грицаєнко П.М. Філософське осмислення соціального змісту освіти / П.М. Грицаєнко // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. Наукових праць. Вип. 78. К., 2009. С. 238-248.

4. Грицаєнко П.М. Теоретико-пізнавальні особливості гуманітарних наук / П.М. Грицаєнко // Альманах “Філософські проблеми гуманітарних наук”, КНУ ім. Тараса Шевченка. К.: 2009. № 14-15. С. 196-203.

5. Освіта і освіченість як предмет соціально-філософського аналізу: збірник наукових праць за матеріалами міжнародної конференції [“Другі Російсько-українські філософські читання”, (Москва, 16-17 травня 2008р.) / К.: ВПЦ “Київський університет”, Московський державний університет імені М.В. Ломоносова, філософський факультет. “Гуманітарні студії”. 2008. впуск № 4. 288с.

6. Освіченість як загальнолюдська цінність: матеріали 7-ї міжнародної конференції молодих вчених [“Шевченківська весна 2009”] (Київ, 23-26 березня 2009р.) / К.: ВЦ “Принт-центр”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. 192 с.

7. Гуманітарна освіта як: особливості соціальної капіталізації: матеріали доповідей та виступів міжнародної наукової конференції [“Дні науки філософського факультету - 2009”] (21-22 квітня 2009 року) / К.: ВПЦ “Київський університет”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. Ч. Х. 203 c.