Дослідження структури людського досвіду як філософського джерела формування вчення Д. Юма про феномен людської природи, аналіз його гуманістичної сутності. Співставлення вчення Юма із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі, постмодернізмі.
При низкой оригинальности работы "Гуманістичні засади розуміння людської природи у філософії Д. Юма та їх сучасні інтерпретації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Загальне завдання історико-філософського дослідження полягає у висвітленні відкриттів - нових результатів дослідження тої чи іншої філософії по відношенню до вже зроблених висновків та узагальнень у дослідницькій літературі. В історії філософії завжди постає питання про причини, витоки тієї чи іншої філософії (генетичний метод в інтерпретації причин сутності філософського вчення, за В. Історія філософії має за мету створити сучасне адекватне уявлення про філософа минулого, якщо підвищується індекс його цитувань, посилань на нього, збагачується палітра інтерпретацій його філософії. Поставали питання про сутність людини, людської природи, людини як особистості, індивідуальності, гармонійного співіснування індивіда і суспільства. Розглядаються проблеми інтерпретації Юма у філософії сучасного лібералізму, постмодернізму, у деяких джерелах сучасної історіографії філософії.Вперше (в історії західної філософії) згадки про природу (та, власне, і майже всі твори досократиків мали назву “Про природу”) зустрічаються у мілетській школі давньогрецької філософії. Але дослідження людської природи привело Юма до ствердження як несубстанційних характеристик природи людини, так і до апеляції відносно людської природи як субстанції, лише її можливості, адже вона не може бути встановлена - так як людині дається лише наявне сприйняття. Тобто людина, за словами Юма, лише „потік” сприйняттів (однак, Юм заперечує розумове встановлення неперервності у сприйняттях - вони дискретні і повязуються людиною завдяки звичці), а точніше, людина це пучок сприйняттів (юмове граничне обґрунтування). Юм полягає у тому, що ця наука охоплює усі сфери (наприклад, вивчення людської природи відбувається через дослідження наявного досвіду, а все, що робить людина не може відбуватись поза межами людського досвіду, значить дослідження чогось, що зявляється у досвіді буде залежати від спостережень та висновків щодо людського досвіду (науки про людську природу)). Зокрема йдеться про почуття симпатії, теорію справедливості, концепцію свободи, теорію природної необхідності, обмеження дії розуму у процесі людського пізнання, необхідність довіри до відчуттів, намагання виявити найбільш корисне, найбільш приємне для людини й водночас не шкідливе для оточуючих; пошук загального блага, блага для всього суспільства, гармонії у функціонуванні держави та суспільства, оптимальної поведінки індивіда у межах правової держави, можливості гармонійної взаємодії людини і суспільства, можливості приємного та корисного життя для людини, що живе у державі.У висновках підсумовуються отримані у дисертаційній роботі результати щодо вирішення проблеми гуманістичних засад розуміння людської природи Д.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У висновках підсумовуються отримані у дисертаційній роботі результати щодо вирішення проблеми гуманістичних засад розуміння людської природи Д. Юмом та варіантів тлумачення його філософської позиції сучасною філософською думкою. Узагальнюються і зводяться до концептуальної єдності висновки зроблені у кожному окремому підрозділі. Результати дисертаційного дослідження конкретизуються у наступних положеннях: - доведено наявність специфічно-гуманістистичної позиції Юма щодо розуміння феномену людини через інтерпретацію людської природи, що наділена симпатією, справедливістю, свободою;
- виявлено, що чуттєве споглядання, яке формує засади гуманізму у філософії Юма може доповнюватись скептичною (скептицизм відносно розуму) частиною вчення шотландця;
- сучасний лібералізм або ґрунтується на філософських засадах вчення шотландського філософа, або критикує його, що в основному повязане з розглядом кантової і юмової систем філософії моралі як протилежних;
- постмодерністські інтерпретації філософії Юма засновані на критиці проекту Просвітництва, а також повязані з поняттям історико-філософського експерименту (реконструкція на базі застосування принципу „різоми”);
- в історико-філософській коментуючій літературі існує тенденція розглядати філософію Юма як скептицизм, що межує з агностицизмом, однак беззаперечне існування обєктивного світу спростовується шотландським філософом через сумнів в існуванні обєктів поза їх чуттєвим сприйняттям;
- у вітчизняних та зарубіжних історико-філософських дослідженнях надається більшої ваги вченню Юма про пізнання, дослідження в інших галузях філософії вважається несуттєвими, вони перегукуються з поглядами попередників Юма, однак сумнів щодо достовірності висновків розуму надає можливість обґрунтування положень, які засновані на чуттєвій впевненості.
Список литературы
1. Кириченко М.С. Історико-філософська ретроспектива проблеми людської природи у філософії Д. Юма. - Вісник КУ. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 38-41. - К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2002. - С. 168-172. (0,5 др. а.).
2. Кириченко М.С. Природа людини у філософії Д. Юма: епістемно-науковий зріз та морально-ціннісний зміст. - Вісник КУ. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 49-51. - К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2003 - С. 73-77. (0,5 др. а.).
3. Кириченко М.С. Інтерпретація філософії людини Д. Юма у філософських парадигмах сучасності. - Вісник КУ. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 58. - К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2003. - С. 67-71. (0,5 др. а.).
4. Кириченко М.С. Своєрідність скептичної позиції Д.Юма стосовно означення природи людини. - Вісник КУ. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 32. - К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2000. - С. 59-60. (0,2 др. а.).
5. Кириченко М.С. Перспективи дослідження людської природи у філософії Д. Юма. - Вісник КУ. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 36. - К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2001. - С. 56-57. (0,2 др. а.).
6. Кириченко М.С. Моральнісно-гуманістичні параметри свободи людини у філософії Юма. - Вісник КУ. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 42-45. - К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2002. - С. 69-70. (0,2 др. а.).
7. Кириченко М.С. Справедливість як „загальне правило”: тлумачення теорії справедливості Д. Юма Ж. Дельозом. - Вісник КУ. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 54-55 - К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2003. - С. 105. (0,2 др. а.).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
