Аналіз відносин Київського губернського жандармського управління та охоронного відділення під час розслідування політичних злочинів. Причини конфліктів між керівником управління В. Новицьким та начальником охоронного відділення О. Спіридовичем.
Аннотация к работе
Такі питання, як розуміння внутрішньополітичної ситуації на початку ХХ ст. керівниками органів політичного розшуку, усвідомлення ними проблем політичної поліції, їхньої співпраці з іншими органами, на які було покладено подібні функції, внутрішні конфлікти у структурах політичного розшуку, потребують глибокого вивчення. У дослідженні визначених завдань залучено нормативні акти, внутрішня документація органів політичної поліції та джерела особистого походження: «Положення про районні охоронні відділення», «Положення про охоронні відділення» [5, с. На момент його створення вже діяло Київське губернське жандармське управління (далі - КГЖУ) на чолі з генерал-лейтенантом Окремого корпусу жандармів Василем Новицьким, який уже 24 роки поспіль, починаючи з 24 червня 1878 року, обіймав цю посаду, а до цього пять років був начальником такого ж управління у Тамбові [3, с. У грудні 1902 р. на посаду начальника Київського охоронного відділення було призначено ротмістра ОКЖ Олександра Спіридовича, який на той момент уже мав досвід роботи в найефективнішому в ті часи Московському охоронному відділенні під керівництвом Сергія Зубатова і декілька місяців служби начальником Таврійської охоронки [11, арк. Спіридович мав ще протекцію з боку директора Департаменту поліції Олексія Лопухіна, чий рідний дядько, Сергій Лопухін, був прокурором судової палати в Києві, та генерала Дмитра Трепова, брат якого, генерал Федір Трепов, був тоді київським губернатором [8, с.
Список литературы
1. Агентурная работа политической полиции Российской империи. Сб. документов. 1880-1917 гг. / Сост. Щербакова Е. Н. СПБ.: Дмитрий Буланин, 2006. 352 с.
2. Державний архів Дніпропетровської області, ф. 32, оп. 1, спр. 8.
3. Новицкий В. Д. Из воспоминаний жандарма / В. Д. Новицкий. М.: Изд-во МГУ, 1991. 143 с.
4. Опилкин А. Основные проблемы политической полиции Российской империи в начале XX века глазами служащих Департамента полиции и Отдельного корпуса жандармов / А. С. Опилкин // Государственное управление. Электронный вестник. № 31. 2012 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу: ЬПР://е-]оигпа1. spa.msu.ru/up1oads/vestnik/2012/vipusk 31._арге1_2012_g./iz_istoгii_upгav1eпija_/opi1кіп.pdf.
5. Перегудова З. И. Политический сыск России: 1880-1917 / З. И. Перегудова. М.: РОССПЭН, 2000. 430 с.
6. Письмо помощника московского генерал-губернатора А. Г. Булыгина № 841 министру внутренних дел В. К. Плеве о мерах борьбы с терроризмом. [Електронний ресурс]. Режим доступу: node/14.
7. Путятин В. Из исторического опыта реформирования полиции Российской империи (по материалам Особой междуведомственной комиссии по преобразованию полиции в империи сенатора А. А. Макарова, 1906- 1912 гг.) / В. Н. Путятин, Е. А. Кузнецова // История государства и права. 2009. № 6. С. 45. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .
8. Спиридович А. Записки жандарма / А. И. Спиридович. Харьков: изд. Пролетарий, 1928. 205 с.
9. Фомичев А. Ю. Проекты реформы российской полиции в конце ХІХ - начале ХХ века: автореф. дис. канд. юр. наук / А. Ю. Фомичев. М., 1999. 33 с.
10. Центральний державний історичний архів України, м.Київ (далі - ЦДІАК України), ф. 275, оп. 1, спр. 27.