Аналіз відносин Київського губернського жандармського управління та охоронного відділення під час розслідування політичних злочинів. Причини конфліктів між керівником управління В. Новицьким та начальником охоронного відділення О. Спіридовичем.
При низкой оригинальности работы "Губернське жандармське управління та охоронне відділення в Києві в 1902-1903 роках: налагоджена співпраця чи прихована конкуренція", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Такі питання, як розуміння внутрішньополітичної ситуації на початку ХХ ст. керівниками органів політичного розшуку, усвідомлення ними проблем політичної поліції, їхньої співпраці з іншими органами, на які було покладено подібні функції, внутрішні конфлікти у структурах політичного розшуку, потребують глибокого вивчення. У дослідженні визначених завдань залучено нормативні акти, внутрішня документація органів політичної поліції та джерела особистого походження: «Положення про районні охоронні відділення», «Положення про охоронні відділення» [5, с. На момент його створення вже діяло Київське губернське жандармське управління (далі - КГЖУ) на чолі з генерал-лейтенантом Окремого корпусу жандармів Василем Новицьким, який уже 24 роки поспіль, починаючи з 24 червня 1878 року, обіймав цю посаду, а до цього пять років був начальником такого ж управління у Тамбові [3, с. У грудні 1902 р. на посаду начальника Київського охоронного відділення було призначено ротмістра ОКЖ Олександра Спіридовича, який на той момент уже мав досвід роботи в найефективнішому в ті часи Московському охоронному відділенні під керівництвом Сергія Зубатова і декілька місяців служби начальником Таврійської охоронки [11, арк. Спіридович мав ще протекцію з боку директора Департаменту поліції Олексія Лопухіна, чий рідний дядько, Сергій Лопухін, був прокурором судової палати в Києві, та генерала Дмитра Трепова, брат якого, генерал Федір Трепов, був тоді київським губернатором [8, с.
Список литературы
1. Агентурная работа политической полиции Российской империи. Сб. документов. 1880-1917 гг. / Сост. Щербакова Е. Н. СПБ.: Дмитрий Буланин, 2006. 352 с.
2. Державний архів Дніпропетровської області, ф. 32, оп. 1, спр. 8.
3. Новицкий В. Д. Из воспоминаний жандарма / В. Д. Новицкий. М.: Изд-во МГУ, 1991. 143 с.
4. Опилкин А. Основные проблемы политической полиции Российской империи в начале XX века глазами служащих Департамента полиции и Отдельного корпуса жандармов / А. С. Опилкин // Государственное управление. Электронный вестник. № 31. 2012 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу: ЬПР://е-]оигпа1. spa.msu.ru/up1oads/vestnik/2012/vipusk 31._арге1_2012_g./iz_istoгii_upгav1eпija_/opi1кіп.pdf.
5. Перегудова З. И. Политический сыск России: 1880-1917 / З. И. Перегудова. М.: РОССПЭН, 2000. 430 с.
6. Письмо помощника московского генерал-губернатора А. Г. Булыгина № 841 министру внутренних дел В. К. Плеве о мерах борьбы с терроризмом. [Електронний ресурс]. Режим доступу: node/14.
7. Путятин В. Из исторического опыта реформирования полиции Российской империи (по материалам Особой междуведомственной комиссии по преобразованию полиции в империи сенатора А. А. Макарова, 1906- 1912 гг.) / В. Н. Путятин, Е. А. Кузнецова // История государства и права. 2009. № 6. С. 45. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .
8. Спиридович А. Записки жандарма / А. И. Спиридович. Харьков: изд. Пролетарий, 1928. 205 с.
9. Фомичев А. Ю. Проекты реформы российской полиции в конце ХІХ - начале ХХ века: автореф. дис. канд. юр. наук / А. Ю. Фомичев. М., 1999. 33 с.
10. Центральний державний історичний архів України, м.Київ (далі - ЦДІАК України), ф. 275, оп. 1, спр. 27.
11. ЦДІАК України, ф. 275, оп. 1, спр. 29.
12. ЦДІАК України, ф. 275, оп. 2, спр. 61.
13. ЦДІАК України, ф. 275, оп. 1, спр. 53.
14. ЦДІАК України, ф. 274, оп. 2, спр. 205.
15. ЦДІАК України, ф. 275, оп. 2, спр. 103.
16. ЦДІАК України, ф. 275, оп. 1, спр. 123.
17. ЦДІАК України, ф. 275, оп. 1, спр. 89.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
