Дослідження властивостей гетеротримерних GTP-зв’язуючих білків та обміну фосфатидилінозитидів при активації М-холінергічних рецепторів серця. Сутність механізму передачі гормонального сигналу від мускаринових рецепторів на ефекторні системи організму.
При низкой оригинальности работы "GTP-зв’язуючі білки та фосфатидилінозитидний цикл при М-холінергічній регуляції скоротливості серця", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ УДК: 612.172.015.348.014.2 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук GTP-ЗВ’ЯЗУЮЧІ БІЛКИ ТА ФОСФАТИДИЛІНОЗИТИДНИЙ ЦИКЛ ПРИ М-ХОЛІНЕРГІЧНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ СКОРОТЛИВОСТІ СЕРЦЯ 03.00.04 - Біохімія ШИКУЛА РОКСОЛАНА ГРИГОРІВНА Київ-2001 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України. Науковий керівник: Воробець Зіновій Дмитрович, доктор біологічних наук, професор, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри медичної біології та генетики. Захист відбудеться 26 червня 2001 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 в Інституті геронтології АМН України за адресою: 04114, Київ, вул. Вишгородська, 67. Скоротливість серцевого м’яза модулюється багатьма фізіологічними та фармакологічними сполуками через рецепторні механізми шляхом індукції систем вторинних месенджерів і подальшої регуляції іонної провідності [Курский и др., 1988; Hosey, 1995, 1999; Sharma et al., 1996]. Практично для кожного з відомих гормонів виявлено кілька типів рецепторів, серед яких є завжди хоча б один, зв’язування ліганда з яким призводить до надхoдження Са2 в цитоплазму чи мобілізації Са2 із внутріш- ньоклітинних депо [Capogrossi et al., 1990]. На першому етапі передачі сигналу від рецептора беруть участь GТР-зв’язуючі білки (G-білки), які здійснюють функціональний звязок між рецепторами та ефекторними системами і, тим самим, забезпечують трансмембрaнну сигналізацію [Birnbaumer et al., 1990; Neer, 1995].Далі включаються аденілатциклазна чи фосфатидилінозитидна системи, відбувається синтез вторинних месенджерів, які регулюють активність Са2 -транспортуючих систем сарколеми та саркоплазматичного ретикулуму і, таким чином, впливають на концентрацію іонізованого кальцію в цитоплазмі та клітинну відповідь [Ткачук,1998; Divecha, Irvine, 1995]. Проте участь гетеротримерних GТР-звязуючих білків у передачі гормонального сигналу та їх властивості, а також обмін фосфатидилінозитидів, залишаються значною мірою не зясованими. Об’єкт дослідження - механізм передачі гормонального сигналу від мускаринових холінергічних рецепторів на ефекторні системи. Предмет дослідження - скоротливість серця, GTP-зв’язуючі білки сарколеми міокарда, обмін фосфатидилінозитидів, протеїнкіназа С, фосфорилювання сарколеми. [Jones, 1979]з деякими модифікаціями [Воробец и др., 1988]. Дослідження зв’язування GTP з сарколемою міокарда в дослідах in vitro проводилися за методом [Brandt, 1986], використовуючи [3Н]GTP. GTPазну активність визначали за гідролізом [?-32Р]GTP [Liebman, 1990]. ADP-рибозилювання білків сарколеми проводили згідно з [Koц, 1990], використовуючи [32Р]NAD і кашлюковий токсин.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
