Грошово-кредитне регулювання та його роль у забезпеченні рівноваги доходу та платіжного балансу держави - Автореферат

Фінансові системи країн ЦСЄ та колишнього Радянського Союзу істотно відрізняються обраними режимами грошово-кредитної політики та рівнем монетизації, проте динаміка монетарних показників залишається як універсальним індикатором відхилень від рівноваги доходу і платіжного балансу, так й інструментальним чинником підтримання макроекономічної рівноваги. У ширшому контексті йдеться про дієвість грошово-кредитної політики як чинника гальмування інфляції та створення передумов для економічного зростання, включно з рівновагою платіжного балансу. Проблеми створюють: а) нелінійний характер звязку між пропозицією грошової маси та інфляцією; б) пропаганда переваг експансійної монетарної політики як чинника стимулювання доходу; в) суперечливий взаємозвязок пропозиції грошової маси та рахунків платіжного балансу - поточного і фінансового. Вразливість економіки України до потрясінь на світових фінансових ринках спричиняє суперечливу оцінку грошово-кредитної політики відразу в декількох аспектах: 1) вибір оптимального темпу зростання грошової маси в міру завершення переходу від фінансової стабілізації до стійкого економічного зростання; 2) характер звязку між пропозицією грошової маси та інфляцією (з врахуванням досягнутого рівня монетизації економіки); 3) вибір інструментів грошово-кредитного регулювання; 4) вплив грошової маси на рахунки платіжного балансу. В такому контексті виникає потреба предметного вивчення макроекономічних ефектів грошово-кредитної політики в перехідних фінансових системах загалом та Україні зокрема, з врахуванням очевидного факту, що активна дискусія щодо шляхів продовження грошово-кредитної політики НБУ дедалі більше виходить за межі загального характеру і наближається до аналізу справжніх труднощів та невдач.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади грошово-кредитної політики держави” проаналізовано загальну архітектуру грошово-кредитної політики під час переходу від фінансової стабілізації до стійкого економічного зростання, зроблено аналітичну оцінку її проведення в Україні та розглянуто теоретичні питання грошово-кредитної політики у перехідних економіках. Якщо з початком перехідного процесу заниження обмінного курсу послаблює попит на грошову одиницю і, відповідно, - зменшення показника монетизації, то надалі зміцнення обмінного курсу може свідчити про тенденцію до підвищення рівня монетизації. На наш погляд, еволюцію грошово-кредитної політики зручно відстежувати за допомогою показників монетизації економіки і РОК, які можуть відображати траєкторію досягнення рівноваги доходу і платіжного балансу. Підвищена тривалість фінансової стабілізації в Україні пояснюється як відсутністю радикальних змін у фіскальній сфері та неконтрольованим відпливом капіталу, так і помітним звязком між обмінним курсом та інфляцією в поєднанні з доларизацією економіки та недостатньою довірою до грошово-кредитної політики. У другому розділі “Аналіз впливу грошово-кредитного регулювання на формування доходу та платіжного балансу держави” проаналізовано низку специфічних ознак грошово-кредитної політики під час переходу від фінансової стабілізації до стійкого економічного зростання, таких як обмеженість трансмісійного механізму, необхідність врахування монетарних ефектів платіжного балансу, підвищена залежність від системи обмінного курсу, модифікація функціонального впливу залежно від рівня монетизації економіки, подано теоретичне пояснення відповідних функціональних залежностей за допомогою динамічної моделі з раціональними очікуваннями, оцінено емпірично дієвість грошово-кредитної політики як чинника доходу і платіжного балансу.У дисертаційній роботі запропоновано нове теоретичне пояснення процесу ремонетизації перехідних економік, оцінено емпірично відповідні функціональні звязки та сформульовано практичні пропозиції щодо грошово-кредитного регулювання в Україні. Умови проведення грошово-кредитної політики у перехідних економіках відрізняються залежно від макроекономічного стану (фінансова стабілізація, перехід до стійкого економічного зростання, антициклічне регулювання після досягнення рівноважного рівня доходу). З початком перехідного процесу зниження показника монетизації, передусім у країнах колишнього Радянського Союзу, стало наслідком не лише більшого грошового “навісу”, глибших платіжних дисбалансів, потужніших очікувань інфляції чи вищої доларизації, а передусім заниженого обмінного курсу. Наступна корекція кількості грошей в обігу до рівноважного значення може бути стрімкою, а належний поштовх здатні надати несподіваний відплив капіталу, контрастне погіршення умов торгівлі або обвал ринку одного з активів, наприклад нерухомості. Якщо у країнах Балтії саме падіння цін на нерухомість зумовило корекцію показника монетизації, то в Україні безпосередньою причиною стало раптове призупинення потоків капіталу, що унеможливило подальше зростання цін на ринку нерухомості.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі запропоновано нове теоретичне пояснення процесу ремонетизації перехідних економік, оцінено емпірично відповідні функціональні звязки та сформульовано практичні пропозиції щодо грошово-кредитного регулювання в Україні. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Умови проведення грошово-кредитної політики у перехідних економіках відрізняються залежно від макроекономічного стану (фінансова стабілізація, перехід до стійкого економічного зростання, антициклічне регулювання після досягнення рівноважного рівня доходу). Зміна показників монетизації економіки і РОК є зручним індикатором траєкторії досягнення рівноважного стану. З початком перехідного процесу зниження показника монетизації, передусім у країнах колишнього Радянського Союзу, стало наслідком не лише більшого грошового “навісу”, глибших платіжних дисбалансів, потужніших очікувань інфляції чи вищої доларизації, а передусім заниженого обмінного курсу.

2. Прискорена ремонетизація економіки України в 2001-2009 рр. помилково сприймалася як ознака безпроблемності надмірного темпу зростання пропозиції грошової маси (2001-2003 рр. - 43 %, 2004 р. - 33 %, 2005 р. - 54 %, 2006-2007 рр. - 42 %), що створило передумови для фінансової кризи 2008 р. Значною помилкою є прискорене зниження облікової ставки НБУ з початку 2003 р., яке не враховувало відкладений інфляційний потенціал та вразливість до зовнішніх шоків. Всупереч стандартному поясненню прискореної ремонетизації підвищеним попитом на гроші та особливостями відкритої економіки, які нівелюють звичний звязок між пропозицією грошової маси та інфляцією, це є прикладом нераціональності у поведінці учасників ринку.

3. Відсутність інфляційного впливу на етапі ремонетизації економіки підвищує ймовірність перевищення показника монетизації над рівноважним значенням. Наступна корекція кількості грошей в обігу до рівноважного значення може бути стрімкою, а належний поштовх здатні надати несподіваний відплив капіталу, контрастне погіршення умов торгівлі або обвал ринку одного з активів, наприклад нерухомості. Якщо у країнах Балтії саме падіння цін на нерухомість зумовило корекцію показника монетизації, то в Україні безпосередньою причиною стало раптове призупинення потоків капіталу, що унеможливило подальше зростання цін на ринку нерухомості.

4. Аналіз емпіричних даних підтверджує гіпотезу про вищий інфляційний вплив грошової емісії на етапі фінансової стабілізації, коли звязок є пропорційним, але надалі він зникає. Так само послаблюється обернений звязок між інфляцією та динамікою ВВП. Обидва результати не варто переоцінювати, адже потрібно враховувати обмеження зовнішньої рівноваги, які перетворюють потенціал прихованої інфляції на відкрите підвищення цін, а також можливість виникнення спекулятивної „бульбашки” на ринках окремих активів.

5. У теоретичному контексті динамічної моделі з раціональними очікуваннями поступове збільшення грошового „навісу” та його подальша стрімка ліквідація пояснюються частково нераціональністю, що спричиняє виникнення спекулятивної „бульбашки” на ринку одного з активів, наприклад нерухомості. Така ситуація не є рівноважною, не може тривати достатньо довго і врешті-решт передбачає вилучення з обігу надлишкової грошової маси, яке може відбуватися в контексті кризових явищ на ринках окремих активів. Якщо надлишкову пропозицію грошової маси створено через надмірний приплив капіталу (із супутнім погіршенням сальдо поточного рахунку), природно очікувати на кризу платіжного балансу.

6. Емпірично доведено, що для перехідних економік підвищення рівня монетизації не впливає на динаміку ВВП, але прискорює інфляцію та погіршує сальдо поточного рахунку. Якщо йдеться про Україну, підвищення рівня монетизації знижує рівень ВВП, але не впливає на динаміку цього показника. Збільшення грошової маси підвищує монетизацію економіки, тоді як збільшення доходу знижує цей показник. Сальдо поточного рахунку не впливає на обидва показники - доходу і монетизації, але отримані коефіцієнти є додатними. Доведено, що однією з причин послабленого звязку в Україні між експансійною грошово-кредитною політикою та інфляцією може бути супутній вплив на торговельний баланс. Залежно від обраної моделі в 2005-2009 рр. надлишкова монетизація економіки України становила приблизно 5 % від ВВП.

7. Незалежно від обраної специфікації регресійної моделі монетизація економіки виглядає інерційним процесом, який характеризується тенденцією до підвищення з часом. Підвищенню рівня монетизації економіки сприяють: а) зниження інфляції; б) поліпшення сальдо бюджету; в) ревальвація грошової одиниці; г) підвищення відкритості економіки; д) приплив капіталу. Фіктивні змінні виявили негативний вплив структурних характеристик окремих країн на значення монетизації.

8. Підвищення якості грошово-кредитної політики, як це охарактеризовано індексом Heritage Foundation, позначається гальмуванням інфляції, поліпшенням сальдо фінансового рахунку та зміцненням грошової одиниці. З іншого боку, немає переконливих ознак сприятливої залежності, коли ліберальна грошово-кредитна політика асоціюється з вищим темпом зростання ВВП. Не виявлено впливу якості грошово-кредитної політики на сальдо бюджету і поточного рахунку, а також на показник обсягу інвестицій.

9. Практичні рекомендації для грошово-кредитної політики НБУ є такими: а) підтримання монетизації на рівноважному рівні 45-50 % від ВВП; б) обмеження темпу зростання грошової маси до 20 % на рік; в) практика мікроревальвацій (або мікродевальвацій) гривні. Боротьба з інфляцією та підтримання рівноваги платіжного балансу вимагає активнішого використання традиційних інструментів грошово-кредитного регулювання, передусім облікової ставки НБУ, яка повинна підтримуватися на додатному рівні (з врахуванням інфляції). Підтримання високих вимог резервування та обмежень на зовнішні запозичення додатково сприятиме управлінню грошовою масою та зниженню вразливості до зовнішніх макроекономічних шоків.

У наукових фахових виданнях: 1. Мамедханова З. А. Теоретичні засади монетарної політики: дискусії навколо проблеми / З. А. Мамедханова // Вісник Львівської комерційної академії. - (Серія економічна). - Львів : Видавництво ЛКА, 2004. - Вип. 15. - С. 131-135. - 0,41 д.а.

2. Мамедханова З. А. / Мамедханова З. А., Копич Р. М. Грошова політика, інвестиції, економічне зростання і ринок праці напередодні вступу до ЄС: приклад Польщі // Вісник Хмельницького національного університету. - № 3-2. - Хмельницький : ХМУ. - 2005. - С. 93-97. - 0,72 д.а. (Особистий внесок автора - визначено, що сприятливі монетарні ефекти, а саме: зниження номінальної і реальної процентної ставки, гальмування інфляції - можуть спостерігатися на тлі зниження темпу зростання ВВП і підвищення безробіття - 0,36 д.а.).

3. Атаманчук З. А. Якість монетарної політики і економічне зростання / З. А. Атаманчук // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів : Видавництво ЛКА, 2005. - Вип. 18. - Ч. 2. - С. 299-304. - (Серія економічна). - 0,45 д.а.

4. Атаманчук З. А. Іноземні банки як чинник лібералізації ринку фінансових послуг / З. А. Атаманчук, В. О. Шевчук // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль : Економічна думка, 2005. - Вип. 5-1. - С. 217-223. - 0,64 д.а. (Особистий внесок автора - запропоновано механізми лібералізації ринку фінансових послуг - 0,32 д.а.).

5. Атаманчук З. А. Вплив монетарної політики НБУ на тенденції економічного розвитку / З. А. Атаманчук // Економіка: проблеми теорії та практики : збірник наукових праць; [ гол. ред. д.е.н., проф. А. А. Покотілов]. - Дніпропетровськ : Видавництво ДНУ, 2006. - Вип. 219. - Т. 2. - С. 376-385. - 0,92 д.а.

6. Атаманчук З. А. Монетарні аспекти регіональної “пастки депресивності” / З. А. Атаманчук, В. О. Шевчук // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів : Видавництво ЛКА, 2006. - Вип. 20. - С. 9-15. - (Серія економічна). - 0,54 д.а. (Особистий внесок автора - досліджено залежність динаміки промислового виробництва від монетизації економіки - 0,27 д.а.).

7. Атаманчук З. А. Монетарні ефекти платіжного балансу і ремонетизація української економіки / З. А. Атаманчук, В. О. Шевчук, Н. І. Черкас // Стратегічні пріоритети. - 2007. - № 3 (4). - С. 67-75. - 1,17 д.а. (Особистий внесок автора - обґрунтовано необхідність посилення рестрикційної монетарної політики - 0,4 д.а.).

8. Атаманчук З. А. Вплив політики обмінного курсу на проведення монетарної політики в Україні / З. А. Атаманчук // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів : Видавництво ЛКА, 2007. - Вип. 25. - С. 263-269. - (Серія економічна). - 0,55 д.а.

9. Атаманчук З. А. Монетарні аспекти конкурентоспроможності: український контекст / З. А. Атаманчук, В. О. Шевчук // Теоретичні та прикладні питання економіки : збірник наукових праць / [за заг. ред. проф. Єханурова Ю. І., Шегди А. В.]. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. - Вип. 14. - С. 75-82. - 0,58 д.а. (Особистий внесок автора - досліджено вплив процентної ставки на промислове виробництво та сальдо бюджету - 0,29 д.а.).

10. Атаманчук З. А. Ризики прискореної демонетизації української економіки / З. А. Атаманчук, В. О. Шевчук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансово-економічні системи: трансформація та євроінтеграція : збірник наукових праць / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2007. Вип. 1(63). - С. 76-84. - 0,54 д.а. (Особистий внесок автора - досліджено чинники демонетизації національної економіки - 0,27 д.а.).

11. Атаманчук З. А. Особливості монетизації трансформаційних економік: теоретичні та емпіричні аргументи / З. А. Атаманчук // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів : Видавництво ЛКА, 2009. - Вип. 32. - С. 33-44. - (Серія економічна). - 0,65 д.а.

В інших виданнях: 12. Мамедханова З. А. Тенденції грошово-кредитної політики в Україні / З. А. Мамедханова // Молода економіка : щомісячний економічний часопис. - Київ, 2003. - № 1. - С. 28-33. - 0,68 д.а.

13. Мамедханова З. А. Грошово-кредитна політика в Україні... Чи можливо пройти “по лезу” між двома небезпеками? / З. А. Мамедханова // Фінансово-кредитний механізм в умовах перехідної економіки. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України : матеріали I Всеукр. наук. конф. з фінансового аналізу, 13-15 травня 2002 р. - Львів, 2002. - С. 8-9. - 0,16 д.а.

14. Мамедханова З. А. Грошово-кредитна політика в Україні в контексті світового досвіду / З. А. Мамедханова // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 15 травня 2003 р. - Хмельницький : НВП “Еврика”, 2003. - С. 11-15. - 0,34 д.а.

15. Атаманчук З. А. Значення чинників впливу монетарної політики на економічне зростання / З. А. Атаманчук // Інтеграційні процеси та розвиток фінансової системи України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 29-30 листопада 2006 р. - Харків : ХНЕУ, 2006. - С. 134-137. - 0,30 д.а.

16. Атаманчук З. А. Проблеми монетизації національної економіки / З. А. Атаманчук // Фінансові механізми сталого економічного розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 18 травня 2007 р. - Харків : ХІБМ, 2007. - С. 142-145. - 0,29 д.а.

17. Атаманчук З. А. Перспективні шляхи підвищення якості монетарної політики / З. А. Атаманчук // Особливості інтеграції України у світовий економічний та політико-правовий простір : матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. - Маріуполь : МДГУ, 2010. - С. 114-115. - 0,22 д.а.