Еволюція грошової системи Німеччини. Індекс промислового виробництва, золотовалютні резерви. Зміцнення позицій у світовому господарстві у 90-х роках. Банківська система. Спеціальні фінансово-кредитні інститути. Регулювання грошово-кредитної системи.
В обігу були паперові гроші 21 німецької держави і банкноти 33 емісійних банків. Німеччина у 1871 - 1873 pp. перейшла до золотого монометалізму (1 марка = 0,3584 г чистого золота). На початку Першої світової війни було скасовано золотий стандарт. Грошова реформа 1924 р. полягала в обміні нових рейхсмарок на старі за співвідношенням 1 рейхсмарка = 1 трлн марок. За роки Другої світової війни готівково-грошова маса в обігу збільшилася з 10,4 млрд до 73 млрд рейхсмарок, а депозитно-чекова емісія - більш ніж у 4 рази.Золотовалютні резерви Німецького федерального банку у 1987 р. становили 120,2 млрд марок. Активність платіжного балансу та великі золотовалютні резерви визначили міцні позиції марки на міжнародній арені. ФРН перша із західноєвропейських країн запровадила цілковиту оборотність своєї валюти 29 грудня 1958 р. У Європейській валютній системі марка має провідні позиції. За час існування ЄВС понад 10 разів змінювалися паритети валют і курс марки щоразу збільшувався.Вкладникові в обмін на благородні метали виписували папір, за яким можна було обслуговуватися в інших банках. Після розгрому фашистської Німеччини в радянській зоні було закрито всі відділення Центрального банку, а в кожній землі ФРН створено центральні банки (всього 11). Повноваження Бундесбанку та уряду чітко розмежовані: Бундесбанк відповідає за монетарну політику, а уряд - за фіскальну. Рада центральних банків є найвищим органом, який визначає валютно-кредитну політику, загальні напрямки операцій і діяльності правління банку. Обовязкові резерви забезпечуються кореспондентськими рахунками у центральних банках і частково грошима у сейфах комерційних банків.Основні активні операції ощадних кас зводяться до довгострокових іпотечних та житлових кредитів. Надлишки прибутку ощадних кас надходять у бюджети общин та міста. Вони створюють корпорацію, яка, перебуваючи під контролем держави, опосередковує рух грошей між ощадними касами, що належать до неї, і підтримує платіжний оборот за допомогою взаємозаліку. Акумулюючи надходження вкладників до загального фонду, вони надають вкладникам за планом розподілу коштів кредити на будівництво житлових обєктів і квартир. Починаючи з 60-х років банк видає також кредити підприємствам провідних галузей промисловості та експортує капітал у країни, що розвиваються.Безпосереднім провідником грошово-кредитної політики є Німецький федеральний банк. Закон про кредитну систему у 1962 р. посилив дію облікової політики за допомогою привязування рівня процентних ставок комерційних банків до процента центрального банку. Німецький федеральний банк, купуючи чи продаючи державні боргові зобовязання, впливає на ліквідність кредитних інститутів відповідно до напрямку грошово-кредитної політики. Регулювання норм обовязкових резервів для кредитних закладів впливає безпосередньо на кредитну діяльність комерційних банків, погіршуючи чи поліпшуючи їх ліквідність. Німецький федеральний банк дотримувався зобовязання не допустити зростання грошової маси більш ніж на 8 % за рік.
План
Зміст
1. Еволюція грошової системи
2. Валютне регулювання
3. Банківська система
4. Спеціальні фінансово-кредитні інститути
5. Регулювання грошово-кредитної системи
Список використаної літератури
1. Еволюція грошової системи
Список литературы
1. Антонов Н. Г., Пессель М. А. Денежное обращение, кредит и банки. - М.: Финстатинформ, 1995.
2. Анулова Г. Н. Денежнокредитное регулирование: опыт развивающихся стран. - М.: Финансы и статистика, 1992.
3. Банковское дело: Справ, пособие / Под ред. Ю. А. Бабичева. - М.: Экономика, 2002.
4. Банковское дело: Учеб. пособие / Под ред. В. И. Колесникова, Л. П. Кролевецкой. - СПБ.: Изд-во УЭФ, 2006. - Ч. 1, 2.
5. Буката В. Финансово-кредитный механизм и банковские операции. - М.: Финансы, 2001.
6. Бухвальд Б. Техника банковского дела. - М.: Финансы, 2003.
7. Валовая Т. Европейская валютная система. - М.: Финансы и статистика, 1986.
8. Гальчинський А. С, Єщенко П. С, Палкін Ю. І. Основи економічної теорії. - К.: Вища шк., 2004.
9. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. - К.: ОНБИ "Либра", 2003.
10. Гальчинський А. С. Теорії грошей. - К.: Основи, 2006.
11. Лагутін В. А. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007.
12. Лебедев Е. Денежнокредитная система в период перехода к рыночной экономике. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.
13. Максимова Л. Механизм денежнокредитного регулирования в ФРГ. - М.: Финансы и статистика, 1984.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
