Вдосконалення теоретико-методологічних засад розвитку грошово-кредитних відносин, спрямованих на ефективне регулювання потоків в економіці та підвищення дієвості банківської системи України. Сутність і природа економічних категорій гроші та кредит.
Визначальну роль у реалізації цього завдання відіграє банківська система, яка через механізм грошово-кредитних відносин впливає на відтворювальні процеси в реальному секторі економіки. Саме тому проблемі вибору ефективних форм державного регулювання грошово-кредитних відносин, що впливають на структурну перебудову економіки та формування важливих макроекономічних пропорцій, має бути приділена особлива увага. Дослідженню теоретичних засад удосконалення грошово-кредитних відносин, методологічних питань формування й розвитку грошово-кредитної політики (як форми реалізації грошово-кредитних відносин), банківської системи і фінансового ринку (як інституційної основи грошово-кредитних відносин) присвятили свої праці такі вчені, як М. Особистий внесок автора полягає у дослідженні теоретичних і практичних проблем розвитку грошово-кредитних відносин та банківської діяльності в Україні. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють механізми формування й регулювання грошово-кредитних відносин в Україні, та статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, офіційні публікації Світового банку, Базельського комітету регулювання банківської діяльності, Міжнародного валютного фонду, Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій.У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади грошово-кредитних відносин у сучасній економіці України» розкрито сутність і особливості грошей та кредиту; інституційно-організаційну структуру й механізми реалізації грошово-кредитних відносин у сучасних умовах. На підставі запропонованої в дисертації структуризації грошово-кредитних відносин визначена структурно-логічна послідовність, яка дає можливість виокремити три складові їх сутності: 1) субєктно-обєктна (розуміння сутності субєктів та інститутів, що формують обєкт); 2) функціонально-інституційна (функціональне призначення інститутів, які у масштабах всієї економіки формують сукупність взаємозвязків між економічними агентами); 3) змістова складова особливостей взаємозвязків між інститутами та субєктами грошово-кредитних відносин. Авторське трактування сутності банку як соціального інституту дає підстави всіх економічних субєктів, які сформували з банком свої відносини й зацікавлені в його успішній роботі (засновників, кредиторів і позичальників), визнати співвласниками. У розділі 2 «Грошово-кредитна політика України в сучасних умовах» розглянуто економічну сутність та роль грошово-кредитної політики в економічному розвитку; досліджено основні складові та особливості дії механізму монетарної трансмісії в країнах із трансформаційною економікою; проаналізовано етапи формування та розвитку грошово-кредитної політики в Україні; дано оцінку дієвості грошово-кредитної політики НБУ в період світової фінансової кризи. На основі аналізу існуючих наукових підходів визначено, що грошово-кредитна політика є складовою загальноекономічної політики, яку здійснює держава через центральний банк з метою забезпечення економічного зростання, підвищення добробуту населення, стабільності грошової одиниці через вплив на пропозицію та ціну грошей, а також регулювання грошово-кредитних відносин між банками та іншими економічними субєктами.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми - обґрунтування теоретико-методологічних засад функціонування грошово-кредитних відносин в умовах нестабільної економіки та визначення пріоритетних напрямів їх розвитку з метою забезпечення економічного зростання та конкурентоспроможності національної економіки. Вплив на реальну економіку та суспільне відтворення за допомогою грошово-кредитних важелів сприяє активізації діяльності різних субєктів господарювання і створює передумови для ефективного розвитку економіки. Обґрунтовано, що стримування інфляції неповинно бути самоціллю, а метою грошово-кредитної політики має стати відновлення економічного зростання, структурна перебудова економіки, активізація інвестиційно-інноваційних процесів в економіці і саме на цій основі забезпечення економічної стабільності та підвищення добробуту населення. Обґрунтовано, що Уряду і НБУ необхідно розробити довгострокову програму інвестиційно-інноваційного розвитку України, в якій чітко визначити місце і роль фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політик, а також організаційно-концептуальні засади взаємодії НБУ та Уряду в межах загальноекономічної політики держави. Недостатність довгострокових ресурсів на внутрішньому ринку, їх висока вартість спонукали як банки, так і підприємства з достатнім кредитним рейтингом збільшувати обсяги зовнішніх запозичень, що призвело до зростання доларизації економіки та підвищення валютних ризиків.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми - обґрунтування теоретико-методологічних засад функціонування грошово-кредитних відносин в умовах нестабільної економіки та визначення пріоритетних напрямів їх розвитку з метою забезпечення економічного зростання та конкурентоспроможності національної економіки. Висновки теоретико-концептуального, методологічного та науково-прикладного характеру зводяться до такого.
1. У ринковій системі сутність грошово-кредитних відносин обумовлюється тим, що гроші виконують роль високоліквідного ресурсу, який забезпечує рух реальних товарів. За таких умов гроші набувають ознак своєрідного універсального активу, володіння яким дає можливість субєктам економіки отримати інші матеріальні й нематеріальні цінності та блага суспільства. Це і визначає значимість грошово-кредитної сфери в економіці. Вплив на реальну економіку та суспільне відтворення за допомогою грошово-кредитних важелів сприяє активізації діяльності різних субєктів господарювання і створює передумови для ефективного розвитку економіки.
2. Характерною ознакою грошово-кредитних відносин у сучасній вітчизняній економіці є одночасне співіснування ринкових і державних інститутів, які однаково необхідні й мають обєктивні передумови для функціонування. Акценти державного впливу в умовах економічного зростання мають зміщуватися від прямого адміністративного втручання до цілеспрямованого стратегічного регулювання активності субєктів господарювання. Без зміни пріоритетів як у загальноекономічній політиці держави, так і в грошово-кредитній сфері неможливо розвязати проблеми довгострокового розвитку країни. Обґрунтовано, що стримування інфляції неповинно бути самоціллю, а метою грошово-кредитної політики має стати відновлення економічного зростання, структурна перебудова економіки, активізація інвестиційно-інноваційних процесів в економіці і саме на цій основі забезпечення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.
3. Обґрунтовано, що Уряду і НБУ необхідно розробити довгострокову програму інвестиційно-інноваційного розвитку України, в якій чітко визначити місце і роль фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політик, а також організаційно-концептуальні засади взаємодії НБУ та Уряду в межах загальноекономічної політики держави. Для цього слід забезпечити здійснення на постійній основі обміну інформацією щодо потреб та джерел фінансування бюджетного дефіциту, моніторингу фінансових ринків, проведення регулярних консультацій щодо визначення шляхів оптимізації державного боргу. Сукупність цих заходів забезпечить консенсус стосовно орієнтирів та інструментів реалізації фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політик.
4. Обмежувальна грошово-кредитна політика в умовах недостатнього рівня монетизації економіки, слабкого трансформаційного потенціалу фінансових посередників не дала можливості створити в Україні сприятливі умови для структурної перебудови економіки, активізації інвестиційних процесів. Недостатність довгострокових ресурсів на внутрішньому ринку, їх висока вартість спонукали як банки, так і підприємства з достатнім кредитним рейтингом збільшувати обсяги зовнішніх запозичень, що призвело до зростання доларизації економіки та підвищення валютних ризиків. Для розвязання цих проблем розроблені пропозиції щодо вдосконалення емісійного механізму, політики валютного регулювання, порядку рефінансування НБУ банків.
5. На основі дослідження механізмів спрямування додаткової пропозиції грошей в обіг в Україні доведено необхідність внесення зміни в емісійний механізм грошово-кредитної політики НБУ. Оскільки кредитний механізм емісії ґрунтується на принципах цільової спрямованості, платності, поворотності, то саме він може забезпечити відповідність між потребами економічних субєктів у грошових ресурсах та їх пропозицією, а також спрямувати грошові потоки в пріоритетні сектори економіки. З цих позицій визначено, що додатковий емісійний ресурс повинен надходити в оборот переважно через кредитний канал, тоді як валютний канал має використовуватися для підтримки курсу гривні на визначеному рівні.
6. Необхідно вдосконалити політику рефінансування НБУ через надання цьому процесу цільової спрямованості. Пріоритетний доступ до кредитів рефінансування НБУ повинні мати ті банки, які значну частину ресурсів спрямують на кредитування проектів у пріоритетних секторах економіки, таких як сільське господарство, машинобудування, харчова промисловість та інші. Необхідно збільшити строки рефінансування до 2-3 років для банків, які спрямовують кредитні ресурси на вирішення інноваційних завдань. Одночасно варто запровадити ретельний контроль з боку НБУ за цільовим використанням отриманих кредитів та визначити рівень відповідальності банків за нецільове використання цих коштів.
7. Обґрунтовано, що основна частка внутрішнього кредиту повинна бути спрямована на фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. Кошти, акумульовані центральними органами державного управління, доцільно використовувати переважно для фінансування інфраструктурних проектів. З метою уникнення надмірного накопичення залишків коштів на рахунках Державного казначейства в НБУ необхідно запровадити механізм їх спрямування на кредитування економіки через ділові банки.
8. У країнах з перехідною економікою існування в складі банківської системи інститутів розвитку є обєктивною необхідністю, оскільки це допомагає прискорити процеси структурної перебудови економіки в умовах недостатньо розвинутих фінансових ринків. У звязку з цим запропоновано створити в Україні Банк розвитку, основною метою якого є забезпечення передумов для економічного зростання, структурної перебудови економіки через фінансове забезпечення інвестиційних потреб держави. Виконання цієї місії потребує надання Банку розвитку особливого правового статусу, в якому слід визначити умови його регулювання, ресурсне забезпечення та напрями розміщення акумульованих ресурсів. На формування та поповнення ресурсної бази Банку необхідно спрямовувати кошти державного бюджету, призначені для фінансування державних капіталовкладень, частину емісійного ресурсу НБУ, кошти від приватизації державного майна, довгострокові позики міжнародних фінансово-кредитних установ, кошти від розміщення довгострокових облігацій Банку на внутрішньому та зовнішньому ринках.
9. Аналіз цільового спрямування, динаміки та структури банківських кредитів в Україні свідчить про низьку мотивацію банків щодо інвестиційного кредитування реального сектору. Незважаючи на те, що протягом останніх років в Україні відбувалося поступове нарощування обсягів кредитування інвестиційної діяльності субєктів господарювання, темпи зростання кредитних вкладень в інвестиційну діяльність залишаються недостатніми і не відповідають масштабам та реальним потребам економіки. Для підвищення інвестиційної активності банків, їх впливу на перебіг процесів у реальному секторі економіки доцільно запровадити комплекс заходів, які стимулювали б їх спрямовувати довгострокові ресурси в пріоритетні галузі реального сектору економіки. Зокрема, банкам, які значну частину ресурсів спрямовують на середньо- та довгострокове кредитування пріоритетних підприємств, слід передбачити надання податкових пільг, забезпечити спрощений доступ до кредитів рефінансування.
10. Для ефективної реалізації грошово-кредитних відносин важливе значення має виявлення й усунення протиріч та невідповідностей у нормативно-правовому полі, уніфікація стандартів банківської діяльності та гармонізація національного законодавства щодо законодавства ЄС. Для успішного розвязання завдання досягнення максимальної ефективності законотворчого процесу необхідно покласти в його основу науковий підхід, який передусім передбачає врахування ідей і методів сучасної світової правової науки та обєктивних засад грошово-кредитних відносин. У процесі розроблення проектів нормативно-правових актів слід прогнозувати можливі соціально-економічні наслідки реалізації закладених у них норм.
11. Однією з причин існування тіньової економіки є недосконалість грошово-кредитних відносин та неузгодженість правових норм в Україні. До появи тіньової економіки в Україні спонукали деформації в економічних відносинах, значний рівень інфляції, високий рівень корупції, зокрема в судовій гілці влади, а також безпрецедентно високий рівень фіскального тиску. Зменшення частки тіньової економіки можливе через зміну механізму державного управління (підвищення рівня персональної відповідальності керівників державних органів), спрощення регуляторного середовища, зокрема через зменшення рівня податкового навантаження. Дієвість заходів держави щодо згортання тіньового сектору підвищиться за умови збільшення прозорості та гласності, а для цього необхідна виваженість, незаангажованість політиків.
12. Обґрунтовано, що валютне регулювання в період структурної перебудови економіки має залишатися дієвим інструментом монетарної політики НБУ. З цією метою необхідно оперативно запроваджувати певні валютні обмеження. Запропоновано надати Національному банку України право встановлення нормативів обовязкового продажу резидентами валютної виручки, зокрема запровадження 100 % обовязкового продажу терміном на три роки. Крім того, з метою зменшення валютних дисбалансів необхідно повернутися до норми, за якої виручка резидентів має підлягати зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90-та календарних днів з дати оформлення ВМД на продукцію, що експортується, замість 180-ти календарних днів, яка діє нині. Зменшення строку повернення виручки дасть змогу цим грошам працювати в Україні, а не осідати на рахунках у закордонних банках. Зазначені заходи допоможуть забезпечити стабільність курсу національної валюти, а також збалансувати попит і пропозицію на внутрішньому валютному ринку.
13. Умовою забезпечення дієвості впливу грошово-кредитних відносин на стан реальної економіки й економічне зростання є підтримання належного рівня забезпеченості економіки грошима відповідно до реальних потреб економічних субєктів як у короткострокових, так і в довгострокових грошових ресурсах. Це визначає доцільність формування цілісну систему монетарних індикаторів аналізу й оцінювання грошово-кредитної сфери як самостійного блоку аналітичних досліджень грошово-кредитних відносин. Систему монетарних індикаторів запропоновано розглядати за такими напрямами: 1) показники формування та розміщення грошової маси; 2) показники насиченості монетарного середовища платіжними засобами; 3) показники функціонально-інституціональної дієвості банківської системи, що характеризують рівень передачі монетарних імпульсів від одних економічних субєктів до інших; 4) показники, що характеризують глибину інвестиційної участі банків в забезпечені економічного зростання. Запровадження системи цих монетарних індикаторів дозволить оптимізувати обсяг грошової маси, яка має перебувати в обороті в певний період часу.
14. На обсяг та структуру заощаджень населення впливають заходи як ділових банків, так і держави. Інструменти державного впливу мають суто непрямий характер і реалізуються через регулювання заробітної плати, цін і тарифів на товари та послуги. Інструменти ділових банків мають заохочувальний характер і впливають безпосередньо на схильність населення до заощаджень. Позитивний ефект від реалізації цих заходів може бути досягнутий за умов їх узгодженого застосування. Зокрема, підвищення рівня оплати праці не дасть бажаного приросту заощаджень, якщо держава підвищить рівень оподаткування й не буде регулювати ціни на товари, що формують індекс споживчих цін. Навіть застосування соціальних пільг і виплат за умови зростання інфляції не призведе до приросту заощаджень. Потребує реорганізації система оплати праці, дотримання пропорційних співвідношень між показниками, що формують систему грошових винагород за працю, соціальна політика має стати системою «створення можливостей» та мати адресно-цільовий характер.
15. Важливим чинником нарощування обсягу заощаджень у банківській системі є формування системи довіри вкладників до банків. За умов нестабільності макроекономічної ситуації, негативних сподівань інвесторів і високого рівня ризику інвестування в Україні встановлення не існує еластичності взаємозвязку процесів формування заощаджень населення та їх трансформації в інвестиційний ресурс. Для подолання цих проблем запропоновано комплекс заходів, спрямованих на забезпечення фінансової стабільності банківської системи країни та підвищення рівня захисту найбільш уразливих верств населення від втрати ними своїх грошових заощаджень. Це дозволить принципово змінити роль, функції та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у фінансовій системі держави, збільшити суму гарантованого відшкодування вкладів фізичних осіб, фінансову спроможність Фонду здійснювати компенсаційні виплати вкладникам банків, котрі ліквідовуються. Запропоновано зміни до Закону України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб», які сприятимуть залученню готівкових коштів у банківську систему, зменшенню грошових коштів, що перебувають у «тіньовому» секторі, а також допоможуть збільшити обсяг кредитування банками субєктів господарської діяльності, сприятимуть адаптації вітчизняного банківського законодавства до законодавства Європейського Союзу і, зокрема, до положень Директиви 94/19/ЕЕС Європейського Парламенту і Ради щодо схем гарантування депозитів.
Список литературы
Монографія: 1. Аржевітін С.М. Трансформація грошово-кредитних відносин у сучасній економіці України : [монографія] / С.М. Аржевітін. - К. : Майстерня книги, 2010. - 384 с. - (25,3 друк. арк.). у наукових фахових виданнях: 2. Аржевітін С.М. Роль банків у формуванні фінансового ринку України / С.М. Аржевітін // Економічний часопис. - 1999. - № 4. - С. 8-11. - (0,4 друк. арк.).
4. Аржевітін С.М. У переддень десятирічного ювілею. Штрихи до історії розвитку вітчизняної банківської системи за роки державної незалежності України / С.М. Аржевітін // Вісник НБУ. - 2000. - № 2. - С. 41-45. - (0,37 друк. арк.).
5. Аржевітін С.М. Формування банківського менеджменту в Україні / С.М. Аржевітін // Вісник НБУ. - 2001. - № 5(63). - С. 24-27. - (0,5 друк. арк.).
6. Аржевітін С.М. Роль держави в структурній перебудові економіки / С.М. Аржевітін // Вісник НБУ. - 2008. - № 8(150). - С. 3-9. - (0,51 друк. арк.).
7. Аржевітін С.М. Побудова системи нагляду за фінансовою сферою / С.М. Аржевітін // Вісник НБУ. - 2009. - № 1(155). - С. 46-49. - (0,5 друк.).
8. Аржевітін С.М. Підходи до визначення сутності грошей / С.М. Аржевітін // Формування ринкової економіки в Україні, фінансово-економічні проблеми розвитку економіки України : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; вип. 19. - 2009. - С. 140-146. - (0,41 друк. арк.).
9. Аржевітін С.М. Канали монетарної трансмісії / С.М. Аржевітін // Фінанси, облік і аудит : наук. зб. ; вип. 13 / відп. ред. А.М. Мороз. - К. : КНЕУ, 2009. - С. 7-13. - (0,41 друк. арк.).
10. Аржевітін С.М. Монетарна політика в умовах фінансової кризи / С.М. Аржевітін // Фінанси, облік і аудит : наук. зб. ; вип. 14 / відп. ред. А.М. Мороз. - КНЕУ. - 2009. - С. 7-14. - (0,43 друк. арк.).
11. Аржевітін С.М. Таргетування інфляції - оптимальний режим монетарної політики для України / С.М. Аржевітін // Вісник : наук. журн. Донец. нац. ун-ту економіки і торгівлі ім. М. Тугана-Барановського. -2009. - № 3(43). - С. 4-10. - (0,41 друк. арк.).
12. Аржевітін С.М. Необхідність орієнтації реформ на детінізацію економіки / С.М. Аржевітін // Вісник Української академії банківської справи. - 2009. - № 1(26). - С. 14-19. - (0,49 друк. арк.).
13. Аржевітін С.М. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми та перспективи / Аржевітін С.М. // Моделювання національної економіки : зб. наук. праць : Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника. - 2009. - № 1(13). - С. 254-265. - (0,51 друк. арк.).
14. Аржевітін С.М. Відплив капіталу: причини та шляхи подолання / С.М. Аржевітін // Вісник НБУ. - 2010. - № 1(167). - С. 3-7. - (0,43 друк. арк.).
15. Аржевітін С.М. Легалізація або амністія тіньових доходів, як спосіб повернення коштів у легальну економіку / С.М. Аржевітін // Економіст : наук. та громад.-політ. журн. - 2010. - № 7(285). - С. 66-68. - 0,41 друк.
16. Аржевітін С.М. Сутність та роль кредиту в сучасних умовах / С.М. Аржевітін // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів ; вип. 23 / відп. за вип. В.С. Савчук. - К. : КНЕУ, 2010. - С. 224-233. - (0,53 друк. арк.).
17. Аржевітін С.М. Деякі питання фінансового моніторингу в Україні / С.М. Аржевітін // Економіст. - 2010. - № 8(286). - С. 47-50. - (0,43 др. арк.).
18. Аржевітін С.М. Валютно-курсова політика в Україні: цілі, особливості, перспективи / С.М. Аржевітін // Європейський вектор економічного розвитку : зб. наук. праць. - Дніпропетров. ун-т економіки та права ім. Альфреда Нобеля. - 2010. - Вип. 2(9). - С. 13-18. - (0,47 друк. арк.).
19. Аржевітін С.М. Чому Україна потребує переходу до нової монетарної політики / С.М. Аржевітін // Фінанси, облік і аудит : наук. зб. ; вип. 16. - К. : КНЕУ, 2010. - С. 7-16. - (0,52 друк. арк.).
20. Аржевітін С.М. Фактори впливу на формування та розміщення грошової маси / С.М. Аржевітін // Моделювання національної економіки : зб. наук. праць. Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника. - 2010. - № 2(16). - С. 180-191. - (0,40 друк. арк.).
21. Аржевітін С.М. Сукупні заощадження населення в умовах державного регулювання ресурсного потенціалу банків України / С.М. Аржевітін // Економіст. - 2010. - № 10(288). - С. 20-22. - (0,36 друк. арк.).
22. Аржевітін С.М. Іноземний капітал та його вплив на банківську систему України / Аржевітін С.М. // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць КНЕУ ; вип. 24. - 2010. - С. 443-453. - (0,6 друк. арк.).
23. Аржевітін С.М. Чому і як слід реформувати систему гарантування вкладів / С.М. Аржевітін // Вісник НБУ. - 2010. - № 11(177). - С. 3-7. - (0,49 друк. арк.). в інших виданнях: 24. Аржевітін С.М. Концентрація виробництва і малий бізнес в харчовій промисловості / Аржевітін С.М., Кірпот О.І., Лебединська О.Ю / за ред. д-ра екон. наук Ю.П. Лебединського. - К. : ГРОТ, 1999. - 108 с. - (6,75 друк. арк., з яких особисто автору належать 3,1 друк. арк., у т.ч. с. 19-107).
25. Аржевітін С.М. Ми обрали політику незалежного менеджменту / С.М. Аржевітін // Український промисловець. - 1999. - № 8. - С. 21-23. - (0,3 друк. арк.).
26. Аржевітін С.М. Кредитні спілки - цеглинка у підвалинах відродження підприємництва в Україні / С.М. Аржевітін // Вісник кредитних спілок. - 1999-2000. - С. 11. - (0,2 друк. арк.).
27. Аржевітін С.М. Почему отечественные банки не проявляют интереса к инвестированию в алкогольно-табачную промышленность? / С.М. Аржевитин // Алкоголь і тютюн України. - 2000. - № 1(1). - С. 28. - (0,2 друк. арк.).
28. Аржевітін С.М. Перші десять років банківської справи на Україні / С.М. Аржевітін // Діалог Пресс. - 2000. - 121 с. - (5,4 друк. арк.).
29. Аржевитин С.М. Из истории банковского дела / С.М. Аржевитин // Мир денег. - 2000. - № 2. - С. 36-39. - (0,4 друк. арк.).
35. Аржевітін С.М. Інвестиційні можливості банківської системи / С.М. Аржевітін // Економічний часопис. - 2001. - № 11-12. - С. 20-22. - (0,3 друк. арк.).
36. Аржевітін С.М. Вплив депозитів громадян на цінову політику банків України / С.М. Аржевітін // Роль грошових заощаджень населення в розбудові економіки України : наук.-практ. конф., 19 лют. 2002 р. : матеріали конф. / за ред. А.М. Мороза. - К. : КНЕУ, 2002. - С. 33-36. - (0,32 друк. арк.).
37. Аржевітін С.М. Виступ на зїзді : [стенограма] / С.М. Аржевітін // Х зїзд Асоціації українських банків, 14 черв. 2002 р. - К. ; Пуща-Озерна, 2002. - (0,3 друк. арк.).
38. Аржевітін С.М. Проблеми у подальшому піднесенні ролі банків у економічному зростанні в економіці / С.М. Аржевітін // Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні : наук.-практ. конф., 18-19 листоп. 2004 р. : матеріали конф. - К. : КНЕУ, 2004. - С. 39-42. - (0,35 друк. арк.).
39. Аржевитин С.М. Независимость Национального банка - главная предпосылка посткризисного восстановления экономики : [выступление] / С.М. Аржевитин // Карт-бланш : информ.-аналит. журн. - 2010. - № 9. - С. 30-33. - (Карточные системы и технологии : Украинский банковский Форум Института Адама Смита, 15-18 нояб. 2010 г., г. Киев). - (0,31 друк. арк.).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
