Зміст та головні елементи грошово-кредитної системи. Аналіз Міжнародного валютного фонду та Європейського банку реконструкції та розвитку. Особливість форм організації грошового обігу Японії, Німеччини та Франції. Інфраструктура грошової концепції Росії.
До основних елементів грошової системи належать: грошова одиниця, державні грошові знаки, масштаб цін, валютний курс, організація емісії та обігу грошових знаків, організація міжнародних розрахунків, субєкт грошово-кредитного і валютного регулювання (мал. Грошова одиниця - встановлений у законодавчому порядку грошовий знак, який слугує для вимірювання цін товарів та послуг. Грошові знаки, що випускаються державою, обовязкові до приймання на території всієї країни. Розрізняють такі види державних грошових знаків: банківські білети - вид державних грошових знаків, які випускаються в обіг центральним емісійним банком країни; казначейські білети - вид державних грошових знаків, які впроваджуються в обіг при бюджетній емісії спеціально уповноваженим державним органом;Біметалізм існував у трьох вадах: система "паралельних" валют (співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється на ринку стихійно): система "подвійної" валюти (співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється державою в законодавчому порядку); система "кульгаючої" валюти (один із видів монет карбується у закритому порядку). У результаті переговорів були визначені такі принципи функціонування валютної системи: встановлення твердих обмінних курсів валют країн-учасниць до курсу резервної валюти - долара США.; При збереженні в цілому золотодевізного стандарту та кінцевих розрахунків золотом, долар США був визначений світовою резервною валютою і міг обмінюватися на золото центральними банками інших країн за фіксованим курсом. В 1973 р. за результатами міжнародної конференції в Парижі система твердих обмінних курсів валют перестала існувати, що ознаменувало кінець другої валютної системи і обумовило перехід до третьої валютної системи.В цей період зростає кількість розрахунків через банки з використанням кредитних інструментів, водночас у складі готівкового монетного обігу збільшується частка банкнот. їх золоте забезпечення мало значний вплив на становлення й розвиток грошово-кредитної системи США наприкінці XIX - початку XX ст. Два прийнятій законодавчих акти зобовязали банки і фірми продати наявне в них золото федеральним резервним банкам та казначейству за офіційним курсом. Було введено заборону на володіння монетарним золотом і операції з ним для приватних осіб, компаній і банків. До складу Федеральної резервної системи входять Рада керуючих, федеральні резервні банки, Федеральний комітет відкритого ринку і Федеральна консультативна рада. Крім того, існують два банки, створені спеціально для задоволення потреб сільськогосподарських кооперативів, систем електронного і телефонного звязку, водопостачання й каналізації.У західних зонах введена дворівнева банківська система. її особливістю було те, що в кожній із земель Німеччини виникли центральні банки на базі збережених відділень "Рейхсбанку". їхня діяльність координувався Банком німецьких земель (БНЗ), створеним окупаційною штадою західних країн. Рада центральних банків земель - головний орган Німецького федерального банку, до неї входять: президент і віце-президент, інші члени Ради директорів і Правління центральних банків земель. Рада директорів здійснює ділове й адміністративне управління банками. Всі три банки мають розгалужену мережу філій (понад 4000), які охоплюють усю Німеччину. Цей банк заснований на базі двох поштово-ощадних установ і чотирнадцяти поштових жироцентралей німецької федеральної пошти, він розпочав свою діяльність 1990 р.Велика Британія провела грошову реформу: відновлено обмін банкнот на золото за довоєнним паритетом, курс фунта стерлінгів підтримується з допомогою високої облікової ставки, прийнято закон про надання Банку Англії права на фідуціарну (не забезпечену золотом) емісію банкнот у розмірі 260 млн. фунтів стерлінгів, а при домовленості з казначейством - більше за цю суму. За роки Другої світової війни держава для покриття своїх витрат широко використовувала кредити Банку Англії та інших банків, що призвело до збільшення в обігу грошової маси. До 1971 р. банк контролював процес кредитування в країні переважно шляхом зміни дисконтної ставки за позичками комерційним банкам. Банківські ставки за позиками більше не були привязані до дисконтної ставки Банку Англії і визначалися на підставі базової ставки, яка повідомляється кожним банком індивідуально. Фінансові доми є, як правило, дочірніми підприємствами найбільших банків або страхових компаній, які підтримують кредит цих банків своїми коштами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
