Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання - Дипломная работа

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання Вступ Формування економічної системи ринкового типу зумовлює перехід до економічних методів управління, важливою складовою яких є різноманітні фінансово-кредитні важелі. Це посилює роль банків у створенні ринкової моделі функціонування економіки України і висуває на перший план необхідність глибоких перетворень у банківській системі й формування цілісного механізму грошово-кредитного регулювання економіки. Актуальність теми зумовлена тим, що в період трансформації економіки та переходу до ринкових методів господарювання грошово-кредитна політика покликана створити важливі передумови для стабілізації економіки та її подальшого розвитку. Від її ефективності безпосередньо залежать подолання залишкових явищ і тенденцій, притаманних командно-плановим методам господарювання, утвердження довіри до економічної політики країни та її національної валюту. Дослідженню проблем державного управління грошовим обігом, фінансам та банківської діяльності присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, зокрема Беседіна В.Ф., Жданова В.І., Гольцберга М.А., Михайличенка С.Ю., Мороза А.М тощо. Тому метою даної дипломної роботи є вивчення теоретичних засад грошово-кредитної політики в Україні, дослідження впливу інструментів грошово-кредитної політики на економічне зростання в України, а також розробка заходів щодо стабілізації грошового та кредитного ринку. При написанні дипломної роботи нами були поставлені та вирішені наступні завдання, а саме: - визначити місце грошово-кредитної політики в загальноекономічній політиці держави на сучасному етапі її розвитку; - розглянути цілі та завдання грошово-кредитної політики центральних банків зарубіжних країн та Національного банку України; - ознайомитися з сучасними концепціями грошово-кредитної політики; - проаналізувати сучасний стан застосування інструментів грошово-кредитної політики; - дослідити вплив фінансових інструментів грошово-кредитної політики на економічне зростання; - оцінити вплив коливань облікової ставки на рівень кредитної активності суб’єктів господарювання; - дослідити, яким чином відбувається регулювання економіки шляхом операцій на відкритому ринку; - провести моделювання поведінки ставок грошового ринку у форматі існуючої операційної структури монетарної політики. Об’єктом дослідження є інструменти грошово-кредитної політики Національного банку України, який є регулюючим органом банківської системи України. Більш повно і точно виражає сутність монетарної політики визначення її як комплексу взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний банк. В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки - Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговельний баланси, рівень зайнятості та ін.). Верховна Рада, крім того, регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні. При політиці грошово-кредитній рестрикції допускається стрімке, не досить зважене скорочення пропозиції грошей, внаслідок чого стрімко «дорожчають», сукупний попит скорочується, провокуючи зниження рівня цін і падіння економічної активності. Наприклад, пожвавлення ринкової кон’юнктури через збільшення сукупного попиту може бути забезпечене двома методами монетарної політики (зниження облікової ставки і збільшення пропозиції грошей) та двома методами фіскальної політики (зростання бюджетних видатків та скорочення податків). Грошово-кредитна політика в економічній літературі частіше всього визначається, як політика центрального банку, що регулює кількість грошей в обігу. Інструменти грошово-кредитної політики - це тісно пов’язані з цільовими орієнтирами грошово-кредитної політики показники, що знаходяться в сфері дії Національного банку як органа грошово-кредитного регулювання, величина яких може бути достатньо швидко скоректована. До адміністративних методів грошово-кредитної політики відносять: - лімітування рівня відсоткових ставок по кредитам; - обмеження об’єму кредитів, що видаються кредитним організаціям; - селективна кредитна політика, що реалізується шляхом: a) встановлення кількісних параметрів на кредити, що направляються в пріоритетні галузі економіки; b) створення спеціалізованих кредитних організацій, що здійснюють кредитування пріоритетних галузей по більш низьким відсотковим ставкам; - портфельні обмеження, що передбачають нав’язування кредитним установам в зобов’язання купівлю державних цінних паперів; - валютні обмеження, що включають: a) продаж