Грошовий ринок та взаємозв’язок його окремих сегментів - Курсовая работа

У функціональному розумінні сучасний ринок - поняття більш глибоке, комплексне і представляє систему ринків, серед яких важлива роль належить грошовому ринку. Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляється та перерозподіляються) під впливом попиту та пропозиції з боку різних субєктів економіки. Грошовий (фінансовий) ринок - це ринок, який опосередковує розподіл коштів серед учасників економічних відносин. Процеси реформування власності супроводжуються структурною перебудовою економіки і обумовлюють створення фондового ринку, як складової фінансових відносин, який забезпечує вільний обіг коштів у вигляді цінних паперів. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань: дослідити сутність та еволюцію становлення грошового ринку;Грошовий ринок звичайно називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар. Грошовий ринок як сегмент фінансового ринку, на якому здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції (на термін до 1 року), обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення [2]. У радянській літературі грошовий ринок ототожнювали або з ринком позичкових капіталів, або з ринком короткострокових фінансових активів. Харріс, який ставить знак рівності між грошовим і фінансовим ринками і з цих позицій аналізує класичну та кейнсіанську моделі грошового ринку. Субєктами цього ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей.Виділення окремих сегментів ринку можна здійснити за кількома критеріями: за видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців; За першим критерієм, у грошовому ринку можна виділити три сегменти : ринок позичкових зобовязань, ринок цінних паперів, валютний ринок. Грошові кошти можуть легко переміщатися з одного ринку на інший, одні й ті ж самі субєкти можуть здійснювати операції одночасно чи поперемінно на кожному із них [3,C.112]. За інституційними ознаками грошових потоків можна виділити такі сектори грошового ринку: фондовий ринок; ринок банківських кредитів; ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ. За третім критерієм - економічним призначенням купівлі грошей - грошовий ринок поділяють на два сектори: ринок грошей;Її роль у діяльності грошового ринку є надзвичайно великою, оскільки грошові ринки розвиваються все стрімкішими темпами, тому їм просто необхідне державне втручання, яке повинно контролювати правові основи ринкових відносин, насамперед права власності, встановлювати базові правила економічних стосунків учасників ринку. Тому державі немає потреби безпосередньо втручатися в поведінку окремих економічних субєктів, а свій вплив на економіку вона повинна звести до гарантування їм сприятливих умов діяльності, тобто опосередковано. Особливе місце в економічній політиці займають заходи, що належать до конюнктурної політики, яка реалізується через регулятивний вплив держави на ринкову конюнктуру, на співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках. Через регулювання окремих грошових потоків, маси грошей, рівня процента, швидкості обігу грошей держава має можливість впливати не тільки на зміну попиту, а й на зміну пропозиції на товарних ринках. Подібними регулятивними заходами в грошовому обороті держава має можливість активно впливати на всі процеси в економіці - на виробництво, розподіл, обмін і споживання, що робить конюнктурну політику універсальним, глобальним способом досягнення цілей загальноекономічної політики [11].Під грошовим ринком слід розуміти особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей - у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші - у формі бажання економічних субєктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей - у формі запасу грошей, який економічні субєкти готові передати у тимчасове користування; ціна грошей - у формі процента. В інституційній моделі грошового ринку виокремлюються два сектори з різним характером руху грошей - сектор прямого фінансування і сектор опосередкованого фінансування. Основними з них є: види інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від продавців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; економічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошовий ринок поділяється на такі сегменти: ринок позичкових зобовязань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм - на фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ; за

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШОВОГО РИНКУ

1.1 Сутність та еволюція становлення грошового ринку

1.2 Загальна характеристика структури грошового ринку та специфіка функціонування окремих його елементів

1.3 Специфічні особливості регулювання грошового ринку

Висновки до розділу 1

2. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ РИНКІВ РІЗНИХ КРАЇН

2.1 Аналіз грошового ринку Німеччини

2.2 Аналіз грошового ринку України