Грошова політика - Курсовая работа

Вона знаходить свій вияв у формах і методах мобілізації фінансових ресурсів та використанні їх на різні потреби держави, розвиток економіки і соціальний захист населення, у фінансовому законодавстві, практичних діях у галузі фінансів різних державних структур.Командна економіка зложилася в Радянському Союзі на рубежі 20-х - 30-х років і проіснувала шість десятиліть.а) Матеріальною основою командної економіки є державно-бюрократична власність, що дозволяє не стільки управляти, скільки командувати з єдиного центра підприємствами, працівниками, цілими регіонами. Цією власністю розпоряджаються чиновники центральних відомств і високопоставлених партійних функціонерів, які, приймаючи рішення, керуються не стільки державними, скільки своїми особистими й корпоративними інтересами. Прибавочний продукт і значна частина необхідного продукту привласнюється державою й використається з метою розширеного відтворення державно-бюрократичної власності, гіпертрофованого росту ВПК і задоволення особистих потреб панівного класу партійної й господарської номенклатури, верхівки армії, співробітників органів безпеки Нарешті, держава в умовах командної економіки носить тоталітарний, антидемократичний характер б) Командній економіці по визначенню іманентні командно-адміністративні методи керування субєктами господарювання Ці методи припускають доведення зверху «команд» - планових завдань, інструкцій, розпоряджень, обовязкових до виконання нижчестоящими субєктами, за невиконання яких останні несуть адміністративну й кримінальну відповідальність Зазначені методи керування базуються на твердій дисципліні й субординації, в основі яких лежить страх перед покаранням Цей страх змушував директорів підприємств і голів колгоспів виконувати навіть ті вказівки, які на їхній погляд були абсурднимиЦентралізоване планування виробництва й розподілу величезної маси продуктів (у колишньому Союзі кількість найменувань вироблених продуктів досягало 25 млн) саме по собі є винятково складним технічним завданням Завдання ця ускладнювалася рядом обставин По-перше, централізоване планування в сполученні з фондованим розподілом ресурсів не стимулювало й украй обмежувало ініціативу керівників підприємств в області виявлення справжніх запитів споживачів Власне кажучи зворотний звязок між виробниками й споживачами не працювала По-друге, включення в загальний обсяг виробництва продукції тих підприємств, виробничі потужності яких повинні були бути уведені в лад у плановому періоді (але, як правило, не вводилися), що одержала широке поширення практика приписок, що спотворювала реальний обсяг товарної маси, а також надлишок безготівкових грошей у підприємств, що породжував надмірний попит на засоби виробництва, вели до перекручування тієї інформації, який розташовували центральні планові органи Більше того, планування, основним завданням якого була підтримка народногосподарських пропорцій, постійно породжувало диспропорції між галузями, регіонами, виробництвом і споживанням. По-друге, підприємства приховували свої резерви - виробничих потужностей, робочої чинності, росту продуктивності праці для того, щоб забезпечити собі гарантоване виконання плану Спроби змусити підприємства розкрити свої резерви й прийняти «напружений» (або «зустрічний») план скінчився невдачею Не знаючи справжніх можливостей підприємств, центральні органи, як правило, щорічно механічно збільшували планове завдання, виходячи з «досягнутого рівня», думаючи, що підприємства як-небудь це завдання виконають По-третє, така практика поряд з відсутністю конкуренції зробила економіку несприйнятливої до нової техніки Дійсно, перехід на випуск нової, більше складної продукції й, особливо, масове відновлення встаткування неминуче означало тимчасову зупинку основних цехів, а отже, невиконання плану по обсязі виробництва й продуктивності праці, що вело до позбавлення премій за основні результати роботи Правда, наприкінці 50-х років була уведена спеціальна система преміювання за нову техніку Однак вона охоплювала вузьке коло працівників, а по величині премії за нову техніку були непорівнянні із преміями за основні результати роботи. По-пяте, характерною рисою роботи більшості підприємств була неритмічність гнітюча частина продукції провадилася в третій декаді, авральним методом, особливо наприкінці кварталу або року, коли треба було будь-що-будь «закрити план».В умовах командної економіки реальні товарно-грошові відносини складаються тільки в сфері купівлі-продажу робочої чинності (виплати зарплати) і реалізації споживчих товарів і послуг.

ПЛАН

ВСТУП

1. ОСНОВНІ РИСИ АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1 Власність і держава. Методи керування економікою

1.2 Директивне планування

1.3 Фондування

1.4 Грошовий обіг. Регулювання грошової маси

1.5 Соціальна орієнтація

1.6 Усвідомлення необхідності переходу до ринку (історичний нарис)

2. ТИПИ Й МОДЕЛІ РИНКОВИХ РЕФОРМ

2.1 Типи ринкових реформ

3. ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА. СУТНІСТЬ І МЕХАНІЗМ

3.1 Мети фіскальної політики

3.2 Механізм здійснення фіскальної політики

3.3 Проблеми дефіциту державного бюджету

3.4 Принципи оподатковування, види податків

4. ВПЛИВ ГРОШОВОЇ Й ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЕКОНОМІЧНУ СИСТЕМУ

4.1 Реальні й фінансові величини

4.2 Порівняння мультиплікатора Кейнса й кількісної теорії грошей Фішера

5. МАСА ГРОШЕЙ В ОБІГУ. ГРОШОВІ АГРЕГАТИ

5.1 Особливості побудови показників грошової маси в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ