Сутність грошей і кредиту, їх функції у суспільстві та в процесі становлення ринкової економіки. Склад кредитної системи та основи побудови банківської системи операцій банків. Проблеми грошового обігу і кредитування в умовах виходу економіки з кризи.
Гроші і кредит - загальнотеоретичний курс, предметом якого є вивчення сутності грошей і кредиту, їхніх функцій у суспільстві, ролі в процесі становлення ринкової економіки в Україні; складу кредитної системи нашої країни і функцій її окремих ланок, основ побудови банківської системи ы операцій банків; а також розгляд актуальних проблем грошового обігу і кредитування в умовах виходу економіки з кризи.
При розгляді ролі грошей у системі економки більш докладно можна виділити їх мікро- і макроекономічну роль.
Мікроекономіка - галузь економічної науки, що вивчає діяльність малих економічних одиниць: фірм, підприємств, урядових закладів. Усі ці господарські одиниці використовують готівку і банківські вклади у своїх щоденних ділових операціях.
Макроекономіка являє собою галузь економічної теорії, що вивчає великомасштабні економічні явища, такі як: інфляція, безробіття та економічний ріст. Тільки «здорова» грошова система є передумовою створення умов для стабільності цін.
Гроші настільки міцно увійшли в наше повсякденне життя, що ми не бачимо в них нічого незвичайного. А тим часом, це один із самих чудових винаходів людини. Адже не представляючи самі по собі скільки-небудь значимої цінності (подумати, якісь прості папірці!), вони, проте, служать мірилом вартості всіх навколишніх нас речей і мають здатність перетворюватися в кожну з них. Чим же пояснюється ця магічна сила грошей? Для чого, коли і ким вони придумані?
Щоб відповісти на ці питання згадаємо про таке немаловажне економічне поняття, як «товар». Отже, товар - це продукт людського труда, призначений як для подальшого використання самим виробником, так і для обміну на інші вироби або для продажу. Здатність товарів задовольняти ті або інші потреби людини, називають споживчою вартістю (наприклад, сіль використовують для приготування їжі, пальто - захищає людину від холоду та інш).
Предмет, що не має споживчої вартості, товаром бути не може: адже ніхто не погодиться придбати марну річ.
Тобто товар - продукт життєво необхідний, він користується більшим або меншим попитом і тому придатний для обміну.
Кількісне співвідношення, при якому один товар може бути виміняний на іншій, виражає його мінову вартість. Як же визначається ця сумірність? Наприклад, як установити вартісне співвідношення між парасолькою і олівцем, кілограмом цукру і друкарською машинкою? Порівнювати корисність кожного з них не має сенсу, оскільки відмітний характер їхній споживчої вартості саме і сприяє тому, щоб ці товари могли бути використані для обміну. Тому необхідно знайти щось загальне, котре з однієї сторони поєднувало б величезну розмаїтість товарних виробів, і в той же час, з іншого боку, дозволяло б розділити них кількісно. Цим загальним і є людський труд. Адже усі без винятку товари - продукти труда, що розрізняються друг від друга лише обсягом фізичної і розумової енергії, витраченої на їхнє виготовлення. Таким чином, якщо один товар обмінюється на десять інших, то це означає, що на його виготовлення було затрачено в десять разів більше зусиль. Виходить, він удесятеро дорожче.
Ринкові угоди є не чим іншим, як обміном одного виду праці на іншій, хоча самі товаровласники і не підозрюють про це, оскільки при оцінці продукту не приймається в увагу обсяг праці кожного окремого виробника. Загальним у всіх товарах є абстрактна людська праця. А здатність речей матеріально уособлювати людський труд називається вартістю.
На ранніх етапах розвитку людського суспільства, коли товарне виробництво носило випадковий характер, визначити вартість декількох предметів, призначених для обміну, не складало якихось зусиль. Удосконалювання знарядь праці й ускладнення її спеціалізації, сприяли розширенню асортименту виробів. Тепер уже кожному окремому товару, що обертається на ринку, протистояли сотні, тисячі інших. Тому і виникла необхідність у появі такого товару, який би мав здатність обмінюватися на будь-який інший і виключив би, наприклад, необхідність у багаторазовому обміні для одержання необхідного товару.
Але в різних країнах як еквівалент використовувалися різні товари, що заважало розвитку торгівлі між регіонами. Розширення міжнародної торгівлі й обумовило поступовий перехід до єдиного для всіх товару, на який можна було б обміняти свою продукцію. У кінцевому рахунку, таким товаром і стали гроші.
Спочатку гроші виглядали трохи інакше, не такими, якими ми з вами звикли їх бачити. гроші кредит економіка
Так, наприклад, римський імператор Гай Цезар Калігула, до межі виснаживши скарбницю й упевнений, що будь-яка його примха - закон для усіх, оголосив грішми звичайні черепашки, зібрані на морському березі. Неможливо передати повний перелік предметів, що у різних народів служили грішми. От деякі з них: риба - Ісландія (15 в.), перлини - Індія, коровячі черепи - острів Борнео, так називані «свинячі гроші», що представляють собою нанизані на шнур ікла і хвостики свиней, зуби собак, скляні бусини і раковини.
Список литературы
1. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-ІІІ.
2. Закон України „Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679/XIV.
3. Закон України „Про цінні папери і фондову біржу”, від 18.06.1991р., № 1201-ХІІ.
4. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, від 16.04.1991 р.
5. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління НБУ 21.01.2004 г., № 22
6. Інструкція „Про порядок відкриття розрахункових, поточних, і бюджетних рахунків”, затв. Постановою Правління НБУ від 27.12.1994 р. // Негоціант. - № 47
7. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. постановою Правління НБУ 15.12.2004 № 637
8. Правила здійснення установами ПІБ України операцій за вкладами населення, затв. рішенням Правління ПІБ від 29.09.2000р. № 619
9. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. - Мінськ: 2001
10. Васильченко З.М., Демешко А.В. Розрахунки платіжними картками в Україні. //Фінанси України, 1998- № 10
11. Волосович С.В. Заощадження населення та інвестиційний потенціал України. //Фінанси України, 1997.- № 8
12. Гроші та кредит: Підручник/ М.І. Савлук та інш. - К.: КНЕУ, 2001
13. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментаріях: Навчальний посібник/ За ред. Б.Л.Луціва. - 2-ге видання, пероб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 225с.
