Громадянське виховання учнів основної школи в позаурочній діяльності - Автореферат

Це зумовлює необхідність пошуку нових підходів до вирішення проблем виховання молодого покоління, адже утверджувати нові форми життя здатна особистість, яка, соціалізуючись у сучасних умовах, набувала б відповідних рис і якостей, що характеризують її як громадянина. Свідченням цього є той факт, що в учнів, особливо підліткового віку, ще не сформована єдність компонентів правової свідомості, немає достатнього досвіду індивідуального вибору стосовно правових моральних явищ і фактів, що знижує усвідомлення ними сутності прав і обовязків, які покладаються на них законом і сприяють їхній повноцінній діяльності як громадян своєї держави. Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробка в сучасних умовах реформування національної системи освіти, потреби практики обумовили вибір теми дослідження “Громадянське виховання учнів основної школи в позаурочній діяльності”. Дослідження входить до тематичного плану науково-дослідних робіт 2001-2002 рр. Миколаївського державного педагогічного університету “Освітні технології в школі” (номер державної реєстрації 0101U003759). Гіпотеза дослідження: ефективність громадянського виховання учнів 5-9 класів у позаурочній діяльності підвищиться за умов посилення громадянської орієнтації цієї діяльності, упровадження активних форм і методів, спрямованих на формування громадянської позиції кожного учня.У першому розділі - “Теорія і практика громадянського виховання учнів 5-9 класів у позаурочній діяльності” - розкрито основні підходи до визначення сутності громадянського виховання, проаналізовані особливості, провідні напрями та зміст позаурочної виховної діяльності учнів, подано узагальнені результати констатуючого етапу науково-дослідної роботи, спрямованого на вивчення стану досліджуваного явища в практиці загальноосвітньої школи. Теоретичні наробки вчених-педагогів (О.Сухомлинської, М.Боришевського, К.Чорної, І.Тараненко, С.Рябова) знайшли відображення в Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, де громадянська освіта розглядається як комплекс інтегрованих знань, складна динамічна система, що поєднує громадянські знання, на основі яких формуються уявлення щодо форм і способів функціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; громадянські вміння та досвід, участь у соціально-політичному житті суспільства та практичне застосування знань; громадянські чесноти-норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства. До нього були віднесені підлітки (16,8%), які добре орієнтуються в змісті понять, категорій, що мають своїм структурно-утворюючим ядром поняття “громадянськість”, прагнуть до розширення та поглиблення знань (відвідують факультативи, клуби, беруть участь у роботі громадських організацій, виявляють активність в обговоренні громадсько-соціальних питань, постійно добровільно виступають з пропозиціями щодо проблем, які винесені на обговорення, залучають до громадських справ і доручень інших учнів); виявляють стійкий інтерес до широкого кола громадсько-соціальних подій; добре володіють державною мовою, виявляють повагу до історії, культури України, почуття гордості за свою Батьківщину, мужність, рішучість, прагнення готувати себе до захисту Української держави, діяти в імя звеличення Вітчизни, збереження її самобутності, традицій; беруть активну участь у діяльності патріотичних клубів, клубів інтернаціональної дружби, секцій, рухів тощо. До ІІ групи - середній рівень - було віднесено (34,6%) учнів, які орієнтуються у змісті понять, категорій, що мають своїм структурно-утворюючим ядром поняття “громадянськість”. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду, узагальнення результатів констатуючого етапу експериментальної роботи були визначені психолого-педагогічні умови підвищення ефективності громадянського виховання учнів 5-9 класів у позаурочній діяльності: широке використання народної творчості, традицій українського народу; забезпечення позитивного емоційного стану учнів; врахування вікових особливостей школярів; індивідуальний підхід до вихованця, що ґрунтується на єдності індивідуальної та колективної форм буття людини в суспільстві, забезпечення активної позиції учнів у процесі розвязання складних питань суспільного життя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ