Громадянська компетентність як чинник демократизації державної влади - Автореферат

У сучасному українському суспільстві приділяється значна увага вивченню процесу демократизації державної влади, що передбачає розвиток громадянського суспільства, побудову ефективної взаємодії громадян та державної влади, високий рівень обізнаності соціуму щодо політичного життя та усвідомлення електоральної поведінки. Тому для сучасного українського суспільства особливого значення набуває громадянська компетентність як чинник демократизації державної влади. Системний аналіз існуючих джерел показав наявність трьох основних напрямків у вивченні проблеми громадянської компетентності: соціологічного, політичного та правового. Проблеми залучення громадян до активної участі у політичному житті суспільства, політичної соціалізації, соціальної напруженості, ідеологічного самовизначення громадян, їх взаємодії з владою, впливу ідеологічних стереотипів на політичну активність соціуму, формування політичної культури розкрито у науковому доробку В. Контент-аналіз даних дав можливість розробити показники сформованості громадянської компетентності в Україні та визначити рівні сформованості громадянської компетентності.У вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано на звязок роботи з науковими напрямами досліджень Донецького державного університету управління; висвітлено ступінь наукового опрацювання проблеми, вказано звязок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету та завдання дослідження, обєкт, предмет; обґрунтовано методи дослідження, визначено ступінь наукової новизни одержаних результатів, обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, наукове й практичне значення одержаних результатів та особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікацій за темою. У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження громадянської компетентності" аналізуються концептуальні підходи до вивчення взаємодії влади та громадянського суспільства, розкривається соціологічне вивчення процесів формування громадянського суспільства, яке передбачає дослідження, в першу чергу, актуальних сторін його динамічного розвитку. Зазначені підходи окреслюють мотиваційну сторону суспільно-політичної діяльності громадян та зони впливу на їх електоральну поведінку, але вони не пояснюють вплив рівня громадянської компетентності на електоральну поведінку як механізму реалізації демократичних засад в суспільстві. На основі методів та методик вітчизняної та зарубіжної соціології, показано принципи та підходи щодо вивчення громадянських проявів (практична сторона реалізації громадянської компетентності) у суспільстві через електоральні механізми впливу на функціонування та розвиток демократичного суспільства. У другому розділі "Потенціал реалізації громадянської компетентності" удосконалено структуру громадянської компетентності, визначено її основні елементи, риси та вплив на неї типу політичної культури суспільства, а також розкрито зміст рівнів громадянської компетентності; проаналізовано основні концепції електоральної поведінки та чинники, що її зумовлюють; розкрито особливе значення впливу громадської думки на процес демократизації державної влади.Аналіз теоретико-методологічних засад дослідження громадянської компетентності показав, що процеси демократизації в сучасному українському суспільстві супроводжуються засвоєнням нових знань та навичок взаємодії з державною владою, набуттям практичного досвіду електоральної поведінки, активізацією розвитку громадянського суспільства, затвердженням громадянського типу політичної культури. За даних умов особливого значення набуває визначення показників якісних змін у процесі демократизації державної влади. Громадянська компетентність виступає одиницею виміру процесу демократизації державної влади. На когнітивному рівні структури громадянської компетентності проявляється прихильність щодо перебігу суспільно-політичного процесу в суспільстві. Габітуальний рівень компетентності виражає наявність політичної компетентності, яка формується на основі усвідомлення процесу демократизації державної влади як "суспільного блага" для усіх громадян.

Основний зміст роботи

Аналіз теоретико-методологічних засад дослідження громадянської компетентності показав, що процеси демократизації в сучасному українському суспільстві супроводжуються засвоєнням нових знань та навичок взаємодії з державною владою, набуттям практичного досвіду електоральної поведінки, активізацією розвитку громадянського суспільства, затвердженням громадянського типу політичної культури. За даних умов особливого значення набуває визначення показників якісних змін у процесі демократизації державної влади. Громадянська компетентність виступає одиницею виміру процесу демократизації державної влади.

На когнітивному рівні структури громадянської компетентності проявляється прихильність щодо перебігу суспільно-політичного процесу в суспільстві. Цей рівень відповідає за емоційно-оцінні елементи освоєння політичної дійсності. Наявність процедурного рівня компетентності детермінує інтенцію громадян у суспільство та визначає інтенсивність реалізації ними знань та навичок електоральної поведінки. Габітуальний рівень компетентності виражає наявність політичної компетентності, яка формується на основі усвідомлення процесу демократизації державної влади як "суспільного блага" для усіх громадян.

У електоральній поведінці мають значення наступні чинники: соціальні (ідентифікація з соціальною групою, співвідношення інтересів виборця та групи), економічні (розрахунок співвідношення витрат/користі від виборів), політичні (партійна ідентифікація). У виборах приймає участь лише та частина виборців, яка розуміє функціональне призначення депутатів, ознайомлена зі програмними документами кандидатів. Вони керуються усвідомленою необхідністю коригувати політичний курс розвитку країни, шляхом забезпечення активної політичної участі, що сприяє розвитку процесу демократизації. У даному випадку зниження явки виступає необхідною умовою для виділення частини суспільства, яка свідомо направляє свою електоральну поведінку на досягнення високого рівня демократизації та реалізацію повязаних з цим політичних завдань.

Характер ставлення громадян (прихильний/неприхильний) визначається переважно за рівнем емоційного ухвалення дій або позицій тих чи інших політичних діячів, інститутів тощо. Політична забарвленість ставлення, відповідей, вчинків громадян при визначенні рівня довіри/недовіри до органів державної влади заважає відображенню реального, обєктивного їх ставлення щодо перебігу суспільно-політичного процесу. Критерієм визначення рівня довіри/недовіри до органів державної влади має стати аполітичність (незаангажована, нейтральна думка) субєктів політичного процесу.

Контроль громадянського суспільства забезпечується за допомогою виборів, референдумів, врахуванням громадської думки та екзит-полу. Через вибори контроль здійснюється на рівні обрання суспільно-політичної програми та громадяни користуються правом відклику повноважень депутатів за її невиконання. Референдум реалізує контроль шляхом коригування відхилень від заданої мети (в нашому випадку демократизації). Громадська думка методом моніторингу визначає стан задоволеності/незадоволеності перебігом суспільно-політичного процесу, що впливає на подальший його розвиток. Вирішенню проблеми точності отриманих результатів виборів в Україні має сприяти визначення особливого місця методу екзит-пол.

Показниками визначення рівня сформованості громадянської компетентності є: "громадянство" як статусна характеристика громадянина, "громадянськість" як якісна визначеність громадянства та "громадянська компетентність" як якісна характеристика демократичного суспільства, що проявляється у електоральній поведінці громадян, на основі усвідомлення ними ефективності впливу на реалізацію державної влади. Умовно їх можна поділити на три групи: оцінні, пізнавальні, поведінкові.

Серед головних чинників, що впливають на формування такого ставлення до громадянських прав є складність їх розуміння та освоєння на рівні пересічного громадянина, а також небажання знайомитись зі змістом цих положень поглиблено. Смислові конструкції "виконати громадянський обовязок", "аби не використали голос", "прискорення змін у суспільстві на краще", "проголосувати проти всіх" можна застосовувати при дослідженні рівня сформованості громадянської компетентності. З оглядом на зростання частки таких відповідей, можна прогнозувати підвищення рівня громадянської компетентності у сучасному українському суспільстві. Через усвідомлення громадянами необхідності в голосуванні проявляється їх внутрішня готовність реалізації свого громадянського обовязку.

1. Падалка Г.М. Виявлення індикаторів громадянства в демократичному суспільстві / Г.М. Падалка // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2009. - Вип. 78. - С. 211-218.

2. Падалка Г.М. Референдум як форма взаємодії народу та державної влади:український вимір / Г.М. Падалка // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління: зб. наук. праць / ДОНДУУ. - Донецьк: ДОНДУУ, 2009. - Т.Х. - С. 158-162. - (Спеціальні та галузеві соціології; вип. 116).

3. Падалка Г.М. Соціальні закономірності прояву народовладдя у сучасному суспільстві / Г.М. Падалка // Грані. - 2010. - № 1. - С. 161-164.

4. Падалка Г.М. Соціологічний вимір практичної реалізації громадянськості / Г.М. Падалка // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління: зб. наук. праць / ДОНДУУ. - Донецьк: ДОНДУУ, 2010. - Т. ХІ. - С. 324-331. - (Спеціальні та галузеві соціології ; вип. 146).

5. Падалка Г.М. Характер електоральних проявів народовладдя в Україні / Г.М. Падалка // Вісник Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова. - Одеса: Вид-во Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова, 2010. - Т. 15. - С. 60-65. - (Соціологія та політичні науки; вип. 7).

6. Падалка Г.М. Електоральні тенденції у суспільствах другого модерну / Г.М. Падалка // Соціологія другого модерну: проблема перевизначення понять суспільствознавчого дискурсу: зб. наук. праць. / ЛГПУ імені Тараса Шевченка. - Луганськ: ЛГПУ імені Тараса Шевченка, 2009. - С. 81-89.

7. Падалка Г.М. Вплив держави на становлення соціального статусу громадянина в умовах демократизації суспільства / Г.М. Падалка // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей: тези доповідей учасників I Конгресу Соціологічної асоціації України, г. Харків, 15-17 жовтня 2009 р. - Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - С. 234.

8. Падалка Г.М. Рівень вимірюваності сучасних ідей суспільства / Г.М. Падалка // Вестник Донецкого отделения Социологической ассоциации Украины. - Донецк: ТОВ "Цифрова типографія", 2008. - Вип. 6-7. - С. 66-72.

9. Падалка Г.М. Особливості демократичних перетворень пострадянських країн / Г.М. Падалка // Вестник Донецкого отделения Социологической ассоциации Украины. - Донецк: ТОВ "Цифрова типографія", 2009. - Вып. 8-9. - С. 115-120.

Размещено на .ru