Громадський контроль над державою: сутність, механізми реалізації та перспективи розвитку - Автореферат

Відсутність ефективно функціонуючих легальних каналів взаємодії між суспільством і органами державної влади підриває легітимність державних інститутів і прийнятих ними рішень. Окремі елементи цього контролю виникли в Україні разом із становленням інститутів демократії і громадянського суспільства. Реалізація мети дослідження зумовила постановку і послідовне вирішення наступних дослідницьких завдань: - прослідити еволюцію ідеї громадського контролю та його змістовне навантаження на різних етапах соціально-політичного розвитку суспільства; Інституційний метод дозволяє досліджувати основну категорію роботи - громадський контроль як інститут, за допомогою якого здійснюється політична діяльність громадянського суспільства, забезпечується його взаимозвязок з державою. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що здійснений комплексний аналіз громадського контролю, механізмів його реалізації і перспектив розвитку, особливостей функціонування в сучасному українському суспільстві.У першому розділі «Теоретичні основи аналізу громадського контролю» досліджено еволюцію ідеї громадського контролю і та її теоретичний зміст на різних етапах соціально-політичного розвитку, суспільства; розкрито сутність громадського контролю, проаналізовано його основні функції і принципи дії. У підрозділі 1.1 «Еволюція ідеї громадського контролю в зарубіжній і вітчизняній політичній науці» відзначено, що сучасні уявлення про громадський контроль склалися в ході тривалої еволюції, що відображала видозміни соціальних стосунків і політичних систем. У підрозділі 1.2 «Громадський контроль: сутність, основні функції, принципи і типологизація» відзначено, що термін «громадський контроль» вживається у політичній науці в двох основних значеннях. У вузькому сенсі - громадський контроль визначається як контроль над діяльністю органів влади, здійснюваний громадянами і інституційними структурами громадянського суспільства з метою виявлення і припинення різних видів зловживання владою. У підрозділі 2.1 «Роль держави в забезпеченні функціонування громадського контролю» зазначено, що становлення і функціонування системи громадського контролю повязане з характером процесу вироблення державної політики, який у свою чергу визначається наступними чинниками: специфікою розподілу владних повноважень між основними політичними інститутами; принципами організації і функціонування основних політичних інститутів; параметрами партійної системи; правилами включення груп інтересів в процеси вироблення державної політики; принципами організації і функціонування бюрократичного апарату.Громадський контроль є однією з ключових функцій громадянського суспільства і виступає як форма соціальної активності громадян, тобто їх безпосередня участь у публічній політиці як сфері комунікації між владою і громадянами. Громадський контроль сприяє стійкому розвитку соціальної системи. Громадський контроль виступає тим механізмом, який здатний запобігати прояву явища ентропії в суспільній системі або своєчасно реагувати на них, удосконалюючи і перетворюючи цю систему, виводячи її на якісно нові рівні і етапи розвитку. Функціонування системи громадського контролю повязане з характером процесу вироблення державної політики, який у свою чергу визначається наступними чинниками: специфікою розподілу владних повноважень між основними політичними інститутами; принципами організації і функціонування основних політичних інститутів; параметрами партійної системи; правилами включення груп інтересів в процеси вироблення державної політики; принципами організації і функціонування бюрократичного аппарату тощо. З іншого боку, ефективна система громадського контролю вимагає зрілості громадянського суспільства, яке в особі неурядових організацій здатне забезпечити доступ різних суспільних груп до формування державних і місцевих рішень, здійснювати моніторинг діяльності політиків і органів влади, перешкоджати неефективному державному управлінню.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У висновках викладаються основні результати дисертаційного дослідження.

Громадський контроль є однією з ключових функцій громадянського суспільства і виступає як форма соціальної активності громадян, тобто їх безпосередня участь у публічній політиці як сфері комунікації між владою і громадянами.

Громадський контроль сприяє стійкому розвитку соціальної системи. Роль держави в соціальній системі полягає в створенні впорядкованості і стійкості. Проте саме ця функція держави і перетворюється на гальмо подальшого розвитку і еволюції цієї системи. Коли розвиток суспільних стосунків вимагає створення нових форм публічної політичної влади і нових правових інститутів, державна машина, будучи спрямованою на стійкість, перешкоджає будь-яким істотним змінам, навіть якщо такі зміни кінець кінцем і повинні привести до більшої стабільності системи. Таким чином, держава блокує і перестає відповідати на сигнали, що поступають з боку громадянського суспільства, і набуває тим самим властивостей закритої системи, приреченої на подальше саморуйнування. Громадський контроль виступає тим механізмом, який здатний запобігати прояву явища ентропії в суспільній системі або своєчасно реагувати на них, удосконалюючи і перетворюючи цю систему, виводячи її на якісно нові рівні і етапи розвитку.

Громадський контроль як система вимагає наявності певних умов. З одного боку, можливості громадського контролю багато в чому визначаються державою. Функціонування системи громадського контролю повязане з характером процесу вироблення державної політики, який у свою чергу визначається наступними чинниками: специфікою розподілу владних повноважень між основними політичними інститутами; принципами організації і функціонування основних політичних інститутів; параметрами партійної системи; правилами включення груп інтересів в процеси вироблення державної політики; принципами організації і функціонування бюрократичного аппарату тощо. З іншого боку, ефективна система громадського контролю вимагає зрілості громадянського суспільства, яке в особі неурядових організацій здатне забезпечити доступ різних суспільних груп до формування державних і місцевих рішень, здійснювати моніторинг діяльності політиків і органів влади, перешкоджати неефективному державному управлінню.

До системи громадського контролю над діяльністю органів державної влади можуть бути віднесені різні механізми впливу громадянського суспільства на державу. Це: багаточисельні способи розміщення і здобуття інформації про діяльність органів державної влади. Первинну роль тут грає медіаконтролъ, тобто контроль над органами влади за допомогою поширення інформації ЗМІ;

багатоскладні процедури спостереження, обліку, оцінки і аналізу діяльності органів державної влади (суспільний моніторинг, громадська експертиза і тому подібне);

діяльність суспільно-консультаційних порад при органах державної влади;

інші способи і форми обміну інформацією і взаємодії влади і суспільства, що забезпечують здобуття зворотного звязку від населення (діяльність неурядових аналітичних центрів, громадське лобіювання і тому подібне).

У сучасному світі громадський контроль здобуває нові можливості з розвитком інфокомунікаційних технологій. Залежно від сфери, в якій реалізується громадський контроль, інфокомунікаційні технології можуть бути використані для забезпечення транспарентності політичного процесу, для збільшення прямого залучення і участі громадян, для поліпшення якості формування громадської думки шляхом створення нового простору інформації та її осмислення.

Стан громадського контролю в сучасній Україні є неоднозначним. З одного боку, в розвитку громадського контролю спостерігаються позитивні тенденції. Вони повязані із зростанням кількості зареєстрованих обєднань громадян і органів самоорганізації населення, зміцненням їх організаційної здатності і удосконаленням нормативно-правової бази. Розширюються сфери діяльності громадських організацій. Вони використовують практично всі відомі механізми впливу на органи державної влади.

В той же час, разом з певними успіхами в розвитку системи громадського контролю, існує і цілий ряд проблем. Такими можна вважати недостатнє інформування громадян про можливості використання організацій громадянського суспільства для захисту своїх інтересів; низький рівень довіри до них громадян і участі в їх діяльності. Реальною проблемою залишається забезпечення високого професійного рівня громадського контролю. Серйозною перешкодою на шляху розвитку громадського контролю є недостатнє розуміння його сутності і необхідності посадовими особами держави.

Вочевидь, що для успішного розвитку громадського контролю в Україні необхідні зусилля, що йдуть як зверху, так і знизу, як з боку держави, так і суспільства. Основними напрямами вдосконалення цих зусиль повинні стати: розширення можливостей для підвищення політичної активності і самореалізації громадян, для здійснення суспільних ініціатив; вдосконалення законодавчого регулювання сфери громадської активності; заохочення нових і вдосконалення наявних форм самоорганізації громадян; подолання дефіциту фінансової, інформаційної, організаційної підтримки громадянського суспільства; забезпечення прозорості і відвертості органів державної влади, розширення доступу до інформації про діяльність і вирішення державних органів; розвиток інституційних механізмів забезпечення участі громадськості у виробленні, прийнятті і реалізації політико-управлінських рішень; розвиток інститутів, що забезпечують стабільний соціальний діалог між владою і різними суспільними групами; дотримання балансу суспільних інтересів в діяльності органів влади і в інститутах, що роблять вплив на державну політику; створення системи моніторингу громадської думки з питань ефективності державної політики на загальнонаціональному і локальному рівнях і забезпечення своєчасного політичного і кадрового реагування на тенденції громадської думки.

Вирішення вказаних завдань, сприяючи розвитку громадського контролю, потенційно несе корисні як для суспільства, так і для держави наслідки: забезпечує додаткову суспільну легітимність органам державної влади і їх рішенням; сприяє зменшенню закритості влади; сприяє поліпшенню якості політичних рішень; сприяє зміцненню структур публічної влади і інститутів громадянського суспільства; забезпечує можливості високої політичної мобілізації суспільства, які можуть бути використані на користь держави і суспільства.

1. Рогатина Л. П. Информационная открытость власти как фактор еффективного функционирования системы гражданского контроля / Л. П. Рогатина // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць /Керівник авт. кол. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. - Одеса: Фенікс, 2010. - Вип. 40. - С. 301-309.

2. Рогатина Л. П. Основные механизмы гражданского контроля над государством / Л. П. Рогатина // Перспективм. - 2011. - № 2 (48). - С. 158-163.

3. Рогатина Л. П. Гражданский контроль над органами власти: основные задачи и принципы / Л. П. Рогатина // Науковий вісник. - Одеса, 2011. - Вип. 20. - С.

4. Рогатина Л. П. Особенности гражданского контроля в условиях политической глобализации /Л. П. Рогатина // Науковій вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія. Зб. наук. праць. Вип. 2. - Одеса: МГУ, 2011. - С. 104-107.