Громадська та парламентська діяльність Євгена Олесницького (1860 1917 рр.) - Автореферат

Формування громадянського суспільства в Україні посилило зацікавлення широкого загалу українства, перш за все науковців, вітчизняною історією. Глибоке та критичне осмислення подій минулого, увага до народних традицій і культурних надбань, вивчення досвіду господарської діяльності та аналіз результатів політично-державницьких прагнень українців, особливо в період національного відродження другої половини ХІХ - початку ХХ ст., усвідомлюються нині як консолідуючі фактори суспільства. При цьому пріоритетного значення набуває звернення до творчої спадщини знакових постатей української історії, повернення із забуття правди про сподвижників національної ідеї, адже людський вимір є тим критерієм, який визначає духовність, потяг до історичної правди. Серед постатей, що віддано працювали на теренах українського національного відродження Східної Галичини, а згодом замовчувалися або несправедливо не визнавалися владою, виділяється Євген Олесницький. Дослідження його діяльності має чималу наукову цінність, пізнавально-виховне і практичне значення для нинішнього й наступних поколінь.Дослідники діаспори А.Качор, І.Боднарук, І.Сохоцький, Т.Цюцюра, І.Витанович присвятили життєпису та діяльності Є.Олесницького цілу низку праць. Істотним компонентом джерельної бази роботи послужила тогочасна періодика - публікації Є.Олесницького або згадки про нього і різні аспекти його діяльності у “Ділі”, “Часописі правничій”, “Правді”, “Господарській часописі”, “Господарі і Промисловці”, “Економісті”, “Самопомочі”, “Підгірській Раді”, “Стрийському Голосі”, “Літературно-науковому вістнику”, “Зеркалі”, “Новому зеркалі”, “Землі і волі”, “Київській Раді”, “Господарсько-кооперативному часописі”, “Сільському господарі”, “Українському агрономічному вістнику”, “Кооперативному молочарстві”, “Кооперативній Республіці”, “Вістнику Союза визволення України”, “Ілюстрованому календарі товариства “Просвіта”, “Ілюстрованому господарському календарі “Сільський Господар” та у польській періодиці (“Monitor”, “Gazeta Narodowa”). Цінними для дослідження стали матеріали щодо вшанування памяті Є.Олесницького, огляди функціонування “Просвіти” і “Сільського господаря”, звіти про економічні конгреси початку ХХ ст., діяльність української репрезентації у віденському парламенті на прикладі меморандумів австрійській владі, діяльність Загальної Української Ради, дані щодо побудови українського театру, звернення українських студентів до парламентської репрезентації, заходи Є.Олесницького в рамках чергової виборчої кампанії 1908 р., стосунки громадсько-політичного діяча з А.Шептицьким, участь в нарадах УНДП 1907 р. тощо. У третьому розділі “Участь у громадському та економічному житті” охарактеризовано діяльність Є.Олесницького у товариствах “Просвіта”, “Сільський господар” та українських кооперативних інституціях краю. Г.Олесницького, який створив читальню “Просвіти” у Говилові Великому на Теребовлянщині, набувши досвіду діяльності у львівській “Просвіті” завдяки участі у праці її літературної й видавничої комісій, в обговоренні матеріалів календарів, у розробці деяких статутів і нарешті в заснуванні господарсько-промислової комісії та створенні програми діяльності останньої, Є.Олесницький переніс ці знання і досвід на “стрийський грунт”.