Комплексне дослідження життєвого, педагогічного та громадського шляху, одного з найвизначніших українських істориків - Якова Миколайовича Шульгіна. Аналіз історіографічної спадщини вченого та оцінка значення його наукової діяльності для відродження.
При низкой оригинальности работы "Громадська, педагогічна та наукова діяльність історика Я.М. Шульгіна", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На сучасному етапі значно зростає суспільний інтерес до надбань національної історіографії, інтенсивно заповнюються так звані "білі плями" в науці, переосмислюються усталені оцінки, долаються догми та стереотипи, навязані українському суспільству тоталітарним режимом. Сказане повною мірою стосується знань про життя й долю визначних істориків України, серед яких гідне місце посідає Яків Миколайович Шульгін. Актуальність дослідження життєвого і творчого шляху Я.М.Шульгіна, його громадської, педагогічної та наукової спадщини зумовлюється рядом факторів. Історію творить народ, а його провідне ядро складають непересічні особистості, призначення яких своїм інтелектом, ідеями, словами і діями осмислювати історичне минуле й залишати повчальний досвід для майбутніх поколінь. Обєктивне дослідження життєвого шляху цього історика і педагога дозволяє повернути його імя із забуття, глибше осмислити місце в історіографії на тлі загальних закономірностей історіографічного процесу, відновити історичну справедливість.Шульгіна зявилися ще за його життя, але наукове осмислення його творчості розгорнулося після смерті історика. У 1930-1940-х рр., в умовах режиму одноосібної влади, широкого наступу на українську національну історіографію, історія української історичної думки спотворювалася або замовчувалася, а тому не отримала висвітлення й проблема становлення та діяльності передової української інтелігенції другої половини XIX - початку XX ст. Шульгіна, як і багатьох інших українознавців, діяльність яких була повязана з історичним та культурним розвитком українського народу, потрапила під заборону. Шульгіна було віднесено до активних народників-революціонерів 70-х рр. Історіографічне осмислення теми розпочалося не в Україні, а за рубежем, коли в 1969 р., в Парижі і Мюнхені було опубліковано "Збірник на пошану Олександра Шульгіна", в якому були статті і про Я.М.Виявлення та залучення до наукового обігу невідомих та маловідомих архівних документів, а також історіографічних джерел дозволяє спростувати ряд упереджених оцінок особистості історика та його наукової спадщини. Шульгіна, показати формування вченого як визначного українського історика, талановитого педагога 1890-х років, а також довести, що Я.М. Шульгін був активним діячем українського національного руху 70-х років ХІХ ст., учасником Київської та Одеської громад. Шульгіна засвідчив, що він, як і більшість українських істориків другої половини XIX - початку XX ст., стояв на позиціях позитивізму та народницького напряму, зосереджуючи увагу на багатофакторності історичного процесу і ролі народних мас у ньому. Шульгін виявляв до історії національно-визвольної боротьби українського народу на Лівобережжі після 1654 р.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У Висновках викладені підсумкові положення дисертації, які виносяться на захист: 1. На основі критичного аналізу історіографії проблеми та її джерельної бази показано, що життєвий шлях та діяльність Я.М. Шульгіна впродовж тривалого часу залишалися недостатньо вивченими. Виявлення та залучення до наукового обігу невідомих та маловідомих архівних документів, а також історіографічних джерел дозволяє спростувати ряд упереджених оцінок особистості історика та його наукової спадщини.
2. На основі виявлених архівних документів і опублікованих джерел вдалося найбільш повно реконструювати життєвий шлях Я.М. Шульгіна, показати формування вченого як визначного українського історика, талановитого педагога 1890-х років, а також довести, що Я.М. Шульгін був активним діячем українського національного руху 70-х років ХІХ ст., учасником Київської та Одеської громад.
3. Історіографічний аналіз наукових досліджень Я.М. Шульгіна засвідчив, що він, як і більшість українських істориків другої половини XIX - початку XX ст., стояв на позиціях позитивізму та народницького напряму, зосереджуючи увагу на багатофакторності історичного процесу і ролі народних мас у ньому. З усіх періодів історії українського народу найбільшу увагу дослідника викликала козацько-гетьманська доба. Великий інтерес Я.М. Шульгін виявляв до історії національно-визвольної боротьби українського народу на Лівобережжі після 1654 р.
4. На основі аналізу історіографії та джерельної бази досліджуваної теми зясовано, що науковий світогляд Я.М. Шульгіна формувався на основі ідей В.Б. Антоновича, М.П. Драгоманова, М.І. Костомарова та ін. видатних істориків ХІХ ст. Зроблений у дисертації огляд історичних досліджень Я.М. Шульгіна показав, що основним захопленням вченого були свідчення з історії України XVII-XVIII ст., науковим інтересам якої він залишався вірним до кінця життя. Серед історичних досліджень-розвідок ученого центральне місце належить українському народу, його боротьбі за свободу і незалежність.
5. Аналіз наукової спадщини, а також суспільно-політичної та громадської діяльності Я.М. Шульгіна дав підстави стверджувати, що всі його зусилля та творчість були спрямовані на обєктивне висвітлення самобутності української історії, на підвищення самосвідомості українського народу та його боротьбу за національне визволення. Наукова спадщина Я.М. Шульгіна відіграла важливу роль у висвітленні ключових питань історичного розвитку українського народу, а тому посідає гідне місце в скарбниці національної історіографії. Пропонується продовжити пошук автографів Я.М. Шульгіна та перевидати його найцінніші праці.
Список литературы
1. Яків Шульгін - український історик // Українознавство. - 2006. - № 1. - С. 22-26.
2. Я.М. Шульгін як дослідник Коліївщини // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства - 2006 - Т.ХІІ - С. 270-281.
3. Внесок Я.М. Шульгіна в дослідження козацько-гетьманської України // Історіографічні дослідження в Україні. - К.: НАН України. Ін-т історії України, 2007. - Вип. 17. - С. 121-132.
4. Формування Я.М. Шульгіна як ученого - історика // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - № 1(38). - Київ, 2007 - С. 170-175.
5. Діяльність Я.М. Шульгіна у складі Київської громади // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - № 2 (39). - Київ, 2007 - С. 91-96. український історіографічний спадщина
6. Яків Шульгін в історіографії та джерелах // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства - 2007 - Т.XVI - С. 157-166.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
