Оціночний вияв масової свідомості, що характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій, фактів, проблем. Сутнісні характеристики, функції та способи виміру громадської думки. Фактори впливу на моделі споживчої поведінки, роль громадської думки.
Тема Громадська думка та поведінка споживачів ЗМІСТ ВСТУП 1. Громадська думка: сутність, об’єкти, суб’єкти, функції 2. Вплив громадської думки на моделі споживчої поведінки ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП В традиційному суспільстві поведінка споживачів була чітко детермінована соціальним статусом індивіда, якому був характерний низький рівень стилізації життя, відсутність різноманіття споживчих практик, незначна кількість відмінних моделей споживчої поведінки. В сучасних умовах інформаційного суспільства відбулась суттєва трансформація споживання, що призвело до зміни структури, мотивів споживчої поведінки. Новий плюралістичний соціокультурний простір, на перший погляд, здається мало структурованим, хаотичним, однак нові форми та моделі споживання, що більшою мірою базуються на індивідуальних мотиваційних чинниках, все ж залишаються залежними від зовнішніх соціальних умов (громадської думки, соціально-економічних, культурних, політичних чинників), які домінують у певному суспільстві. Так, у США і Західній Європі інтерес виробників до психології поведінки споживачів, їх методам оцінки товару і процедурам вибору виник в період загострення конкуренції, насичення ринків однотипними товарами внаслідок широкого використання масового маркетингу. В Україні вивчення поведінки споживачів не супроводжується, на жаль, широкомасштабними прикладними дослідженнями, що пояснюється відсутністю усвідомлення необхідності фінансування такого роду процесів вітчизняними підприємствами, на відміну від їх західних конкурентів; нерозумінням можливостей, які дає використання механізмів поведінки споживачів для активного впливу на процес прийняття споживачами рішення щодо купівлі тих чи інших товарів чи послуг. 1. Громадська думка: сутність, об’єкти, суб’єкти функції Термін «громадська думка» (англ. pablik opinion) вперше застосував у другій половині XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Громадська думка - специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя [4, с. Як соціальний феномен, громадська думка має такі сутнісні характеристики: - вона є не арифметичною сумою думок окремих індивідів щодо певного питання, а інтегративним утворенням, яке має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції; - формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю інтересів, цілісністю; - постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, ситуацій; - її характеризують інтенсивність поширення, стабільність, вагомість, компетентність, соціальна спрямованість; - може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці; - часто є конфліктною. Тому вона є сукупним оцінним судженням певної групи людей щодо подій, явищ соціальної дійсності; - як важлива соціальна інституція суспільства - у демократичному суспільстві вона є одним з елементів прийняття рішень на всіх рівнях управління (державному, регіональному, муніципальному тощо). Як і всі соціальні інституції, громадська думка перетворює невпорядковані, випадкові, стихійні соціальні взаємодії між населенням та політичними, управлінськими структурами на впорядковані, тривалі, контрольовані, тобто окультурює цю взаємодію, оснащує її механізмами та усталеними правилами. Соціальні процеси, відносини. Так, для полстерів ( особи, які регулярно проводять опитування громадської думки) субєктами громадської думки є респонденти, які становлять більшість у межах вибірки або певної соціальної категорії громадян, які потрапили до неї.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
