Громадські простори в архітектурі сучасного Лівану - Автореферат

Громадські простори є найважливішими складовими міського організму й, фактично, представляють місто в суспільній свідомості, будучи водночас одним з найбільш дієвих механізмів організації й розвитку міського життя. Практична актуальність теми полягає в необхідності активізації проектних й організаційних зусиль, спрямованих на модернізацію складного комплексу громадських просторів у населених місцях Лівану, у першу чергу в столиці й найбільших містах - Сайді, Тірі й Тріполі. Методологічні й організаційні аспекти теми повязані із пріоритетною тематикою наукових розробок кафедр Основ архітектури й Дизайну архітектурного середовища ХДТУБА, де роботу була виконано у відповідності до державної програми «Дослідження пластичної мови та громадських просторів у сучасній архітектурі Близького Сходу (на прикладі Лівану та країн Перської затоки)» УДК 72.017.9 РК, № гос. реєстрації 0109U008744. виявити специфіку соціального функціонування й композиційної будови громадських просторів в архітектурі сучасного Лівану, зокрема простежити зміни й втрати у функціонуванні громадських просторів у роки громадянської війни 1975-91 рр., а також основні тенденції їхньої післявоєнної реконструкції; виявити особливості розвитку громадських просторів й організації діяльності з їхнього формування в Лівані на поч. У звязку з винятковою роллю, яку громадські простори грають у житті полікультурного й багатоконфесійного Ліванського суспільства, задачам дослідження процесів їх розвитку найбільшою мірою відповідає сполучення методів структурно-функціонального й композиційного архітектурного дослідження громадських просторів з елементами історико-культурного й соціологічного аналізу.У коло розгляду включено різні простори, які можуть використовуватися як місця, де широкий діапазон користувачів може взаємодіяти з іншими, й у які вони можуть включатися в сферу громадської й приватної діяльності - для збору, взаємодії й формування груп, створення спільнот, утворення соціального організму. "Звязкові" простори - вулиці й площі, бульвари, тротуари й т.д., що повязують у єдину систему окремі просторові одиниці; громадське життя зосереджене не в локальних замкнутих обємах окремих обєктів, але протікає на вулицях, у відкритих вуличних кафе, у храмах, на площах і базарах, у вузьких вуличках і невеликих подвірях усередині старих кварталів; громадські простори східного міста являють собою безперервний просторовий континуум, що звязує місто воєдино (даунтаун - пішохідна зона в центрі Бейрута, куди заборонено вїзд автомобілів, зате дозволено влаштування кафе прямо на тротуарі); базари й виставки під відкритим небом (виставка Аль Баргу, недільний базар Сук Аль-Ахад, пятничний базар Сук Аль-Джумаа (Набатійя), старий ринок (сук) у Сайді; набережні, громадські пляжі - Манара й Дбайе (Бейрут), Аль-Міна (Тріполі); міські сади, парки й сквери (Римські лазні - археологічний парк і публічний сад навколо них, який має стати частиною проекту продовження зелених зон Бейрута); сади Сіуфі та Ассанайя у Бейруті, громадський сад у Тріполі й багато інших. В архітектурному вимірі категорія "громадські простори" мислиться як континуум, що поєднує такі різні функціонально-морфологічні типи, як міські сади, парки, сквери, виставочні комплекси, набережні, бульвари, тротуари, громадські пляжі та ін.; крім того, всі риси громадських просторів притаманні низці типів будівель - мечетям та соборам, театрам, торговельним та виставковим моллам і деяким іншім. У соціальному вимірі громадські простори є результатом волі суспільства до спільного життя й одночасно місцем, де істотною мірою формуються структури цього соціального життя. У цьому вимірі найбільш важливими виглядають простори для безпосередньої людської взаємодії й спілкування, обміну ідеями, цінностями, думками, точками зору.Багатовікову історичну традицію Ліванської архітектури значною мірою формують всесвітньо відомі приклади громадських просторів, що знаходяться на території країни. Для розвитку архітектури сучасних громадських просторів у Лівані як специфічної сфери діяльності найбільший інтерес представляють наступні проектні підходи, розроблені діячами сучасної архітектури: - творче проектне освоєння "іншого порядку", тобто традиційної архітектури Близького Сходу (Е. і П. Простежено втрати й зміни у функціонуванні громадських просторів, що відбулися в Лівані в період громадянської війни; виявлено політичну й конфесіональну диференціацію громадських просторів, яка з часів війни поглибилася або зявилася вперше (напр. парки Ассанайя й Сіуфі); виявлено тенденції післявоєнної реконструкції, наймасштабніше втілені у проекті Солідер. Визначено особливості організації діяльності з формування громадських просторів у містах Лівану; її підставовою структурою є історично сформована система державного управління проектуванням у поєднанні з нормативно-методичним контролем з боку Союзу інженерів й архітекторів. Аналіз змін у характері проектних підходів і художніх засобів, застосовуваних в архітектурі грома

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ