Аналіз наукового збірника історії доби національного відродження. Розгляд спогадів, щоденникових записів, листування, а також документів доби, що засвідчують історію українського громадівського руху. Розкриття аспектів функціонування українських Громад.
При низкой оригинальности работы "Громадівський рух другої половини ХІХ століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Загалом, упродовж 19271930 рр. вийшло друком шість книг «За сто літ», що увібрали у себе «матеріали з громадського й літературного життя України упродовж ХІХ - поч. Грушевського за 1917-1918 рр. під редакторською назвою «Повороту не буде!» наводить цитату з його праці «На порозі нової України»: «Україна ХІХ в. була відірвана від Заходу, від Європи і обернена лицем на Північ, ткнута носом в глухий кут великоруської культури й життя. Через десять років у вступній статті до першого випуску часопису «За сто літ» редактор цього наукового видавничого проекту так оцінив потенціал ХІХ століття для українського державотворення: «Сто літ», поставлені на титулі сього збірника, відділяють нинішні соціяльні, національні й політичні досягнення Українського народу від перших скромних завязків нових течій: початків культу народніх селянських мас, як носіїв українського національного типу, перших проявів національного романтизму, ідеалізації української минувшини, козаччини, державницьких традицій, - що виявило себе в ріжних заходах і творах другого й третього десятиліття ХІХ в.» . І тепер, коли діло, що його розпочали ті покоління в сих неясних мріях і нерішучих починах, остаточно зробилося, викристалізувалось і сконкретизувалося в нових формах національного життя і соціялістичного будівництва, - завершення сього діла ставить свої завдання і обовязки перед сучасними поколіннями дослідників, яким історія нашого народу дала бачити й використовувати завершні форми сього столітнього, рідкого в історії людства процесу. Шамрай дає йому наступну характеристику: «Русов був Українцем, брав участь в українських гуртках, проводив думку про заведення навчання в земських школах українською мовою (в Херсонському і Чернігівському земствах), а тому уряд вважав його за подвійно небезпечного».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
