Музикант, байкар і педагог Сковорода як видатний представник класичного періоду розвитку української філософії. Життя і діяльність поета в епоху соціально-економічних процесів. Його поезія як одна з визначних сторінок в історії української літератури.
Видатним представником класичного періоду розвитку української філософії є філософ і поет, співак і музикант, байкар і педагог Григорій Савич Сковорода. Імя Сковороди посідає поважне місце в ряду тих видатних діячів минулого, які збагатили філософську думку та художню літературу нашої країни. Він виступив як виразник ідей гуманізму та селянського просвітительства, різко засуджуючи хижацькі інтереси панівних класів феодально-кріпосницького ладу: їх злочинність і аморальність, жорстокість і зажерливість, паразитизм і пихатість.Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині. Після здобуття початкової освіти в сільській школі з 1734 року (Григорію 12) навчався у Києво-Могилянській академії. Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнословянську, польську, німецьку та інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних. Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. Про стиль його життя з харківського періоду його перший біограф пише: сковорода поет філософія літератураСковорода високо цінив кращі зразки античної поезії. Активну поетичну творчість Сковорода розпочав 1753 року після повернення з-за кордону в Переяслав. Є в поета зразки високої громадянсько-патріотичної лірики: /"Про свободу"/, де поет передає свої роздуми над долею покріпаченого народу, повязує волю з боротьбою за національне і соціальне визволення. Характерним в цьому відношенні твором був "Сон", в якому Сковорода переносить читача то в царський палац, то в хороми вельмож, то до знедоленого простого люду. Сковорода відіграв значну роль в розвитку жанру байки в українській літературі.Науку про людину та її щастя Сковорода вважав найважливішою з усіх наук. Міркування щодо цієї проблематики у Сковороди мають релігійно-філософський характер, вони невідривне повязані із зверненнями до Біблії та християнської традиції, а тому спираються на головні християнсько-світоглядні категорії: любов, віру, щастя, смерть та ін. "Скрізь любов та віру людина пізнає себе", - твердить Сковорода. Більше того, мислитель іде ще далі, він розглядає віру і любов не тільки як підґрунтя душі, а й як органічний прояв духовності людини, а причиною цього прояву є, як він вважає, насамперед природні прагнення людини. Таким чином, звертаючись до трактування Сковородою таких категорій, як любов, віра та їхніх антиподів, ми бачимо, що філософ намагається сконструювати життєвий простір людини не тільки за допомогою раціонально визначених філософських понять, а й за допомогою того, з чим повсякденно має справу людина і що одночасно має для неї вирішальне значення.Отже, Сковорода є одним із найвидатніших прогресивних мислителів, які століттями шукали шляхи до щасливого життя у моральній сфері. Сковорода вірив, що шляхом морального вдосконалення та освіти людей можуть бути перебудовані суспільні відносини на основі “сродної” праці. Лише марксизм, відкривши закони суспільного розвитку, вказав шляхи перебудови суспільних відносин і морального вдосконалення людей і, таким чином, поставив розвязання проблеми щастя, проблеми морального вдосконалення на реальний грунт.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Життя та діяльність поета
Розділ 2. Творча спадщина
Розділ 3. Філософські погляди Г.Сковороди
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
Отже, Сковорода є одним із найвидатніших прогресивних мислителів, які століттями шукали шляхи до щасливого життя у моральній сфері. Г.С. Сковорода вірив, що шляхом морального вдосконалення та освіти людей можуть бути перебудовані суспільні відносини на основі “сродної” праці. Це була ідеалістична утопія. Лише марксизм, відкривши закони суспільного розвитку, вказав шляхи перебудови суспільних відносин і морального вдосконалення людей і, таким чином, поставив розвязання проблеми щастя, проблеми морального вдосконалення на реальний грунт.
Філософська позиція Г.С. Сковороди, органічно повязана із його життєвим шляхом, що ґрунтувався на розроблених ним філософських засадах, спричинилась до істотного внеску, здійсненного видатним мислителем в історію філософської думки України. Значення Г.С. Сковороди - вельми широке. Воно охоплює усі сфери духовного життя українського народу, визначає істотний внесок його в розвиток української культури загалом.З огляду на це є підстави говорити про започаткований Г.С.Сковородою особливий тип українського інтелігента, чим, зрештою, й визначається місце його в історії культури українського народу.
Список литературы
1. Білецький П. О. Українське мистецтво другої половини XVII - XVIII століть. - К., 1981.
2. Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода. - К., 1984.
3. Махновець Л. Григорій Сковорода. - К., 1972.
4. Мышанич О. В. Украинская литература // История всемирной литературы. - М., 1988. - Т. 5.
