Коротка біографія письменника Г. Косинки, аналіз його новелістичних дебютів (1920-1922 рр.). Освіта письменника, погляд на відтворювальну дійсність. Аналіз художньої констатації (ранніх етюдів). Набуття його творами форми реалістичної "чистоти".
Косинку на лаву підсудних, став його талант, який не дозволяв йому стати слухняним ілюстратором вигаданих владою й критикою перемог революційних ідей у пожовтневій Україні, а змушував обєктивно писати про дуже суперечливе насильницьке їх втілення у життя. Новели цього періоду дають змогу простежити, як письменник долав початківський період й прилучався до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. У деяких новелах помітне захоплення автора імпресіоністичною стилістикою (ліричні надсади, розірвані фрази, спроби ритмізувати прозовий текст у «Менті» й «Троєкутному бою»); зрідка продуктивним було звертання до «чистого» романтизму (принцип бінарного протиставлення зображеного, погляд на нього «з патетичної висоти» в новелі «На золотих богів»), а в оповіданні «Заквітчаний сон» (видане окремою книжечкою в 1923) неважко добачити сліди символізму (недомовки й натяки, туга за втраченими ілюзіями, що спливають лише в снах, тощо). Та від новели до новели письменник поставав дедалі у своїй майстерності реаліста, розповідаючи про страдницьку долю народу, якого втягнуто у вир революції та громадянської війни («В хаті Штурми»), який стає жертвою завойовницьких погромів, розперезаних хижацьких інтересів («За земельку»). У 1924 р. йому відмовили в її публікації, що стало предметом серйозного занепокоєння і самого автора, і літературної громадськості Харкова.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
