Вивчення видового складу грибів відділу Ascomycota s.l. Нижньодніпровських арен. Виявлення особливостей таксономічної та екологічної структури. Вивчення консортивних зв"язків грибів відділу з судинними рослинами, в тому числі з ендемічними, рідкісними.
Згідно поглядів сучасної систематики цей відділ включає біля 32 тис. видів аскоміцетів, а також велику групу мітоспорових грибів, яка нараховує близько 15 тис. видів (Hawksworth et al., 1995). Своєрідні природні умови цієї території, висока флористична різноманітність судинних рослин та специфічний фітоценотичний склад рослинності створюють передумови для розвитку такої ж оригінальної видової різноманітності грибів, зокрема представників відділу Ascomycota s.l. Мета роботи - вивчити видову різноманітність грибів відділу Ascomycota s.l. наземних екосистем Нижньодніпровських арен, виявити їх особливості на таксономічному та екологічному рівнях, встановити закономірності формування їх видового складу в рослинних угрупованнях Нижньодніпровських арен. Холодного НАНУ (KW) для Нижньодніпровських арен встановлений видовий склад грибів відділу Ascomycota, що нараховує 237 видів з 112 родів 46 родин 20 порядків. Значно менше видів налічують порядки Diaporthales (13 видів, 5.4%), Leotiales (11, 4.6%), Pezizales (9, 3.7%), Hypocreales (6, 2.5%), Hyphomycetales та Xylariales (по 5 видів, 2.0%), інші одинадцять порядків представлені 1-3 видами.Новими для території досліджень виявилися 147 видів, з них 79 вперше наводяться для Лівобережного Злакового Степу, 39 - для Степової зони України. Нижньодніпровських арен має риси подібності до цієї складової мікобіоти пустельних регіонів Казахстану, Туркменії та Узбекистану, і водночас характеризується значною видовою специфічністю, зумовленою наявністю на Нижньодніпровських аренах лісостепових ландшафтів. Нижньодніпровських арен належать до трофічних груп сапротрофів (167 видів) та фітопатогенів (70) і розподіляються на 7 екологічних груп: сапротрофних ксилотрофів (92), гербосапротрофів (63), біотрофів (52), гемібіотрофів (18), гумусових сапротрофів (7), підстилочних сапротрофів (2) та копротрофів (1). Більше половини видів рослин-живителів (59%) належить до 5 родин - Asteraceae (42 види), Fabaceae (15), Poaceae (14), Rosaceae (9) та Lamiaceae (8). 6.Аналіз розподілу грибів відділу Ascomycota за екологічними типами живильних рослин виявив, що по відношенню до режиму зволоження значну кількість видів зареєстровано на рослинах-ксеромезофітах (106 видів), мезофітах (80) та мезоксерофітах (68), по відношенню до режиму освітлення - на геліофітах (204).
Вывод
гриб екологічний рослина таксономічний
1.Видова різноманітність грибів відділу Ascomycota s.l. Нижньодніпровських арен представлена 237 видами з 112 родів 45 родин 20 порядків. Новими для території досліджень виявилися 147 видів, з них 79 вперше наводяться для Лівобережного Злакового Степу, 39 - для Степової зони України. Вперше для мікобіоти України наведені Didymosphaeria larsenii Munk, Peziza domiciliana Cooke, Trichophaea woolhopeia (Cooke & Phillips) Boud., описаний новий для науки вид Sporormiella tomilinii Korolyova. Новим для України є рід Trichophaea Boud.
2.Характерною особливістю таксономічного складу грибів відділу Ascomycota s.l. Нижньодніпровських арен є превалювання представників порядків Sphaeropsidales (72 види), Dothideales (49) та Erysiphales (45). Серед родин провідне місце за кількістю видів належить Sphaerioidaceae (70), Erysiphaceae (45), Leptosphaeriaceae (13), Valsaceae (10) та Pleosporaceae (8), серед родів - Camarosporium (13), Erysiphe, Phoma (по 12), Golovinomyces (10), Diplodia, Leptosphaeria (по 9), Sphaerotheca (8), Pleospora (6).
3.Таксономічнна структура грибів відділу Ascomycota s.l. Нижньодніпровських арен має риси подібності до цієї складової мікобіоти пустельних регіонів Казахстану, Туркменії та Узбекистану, і водночас характеризується значною видовою специфічністю, зумовленою наявністю на Нижньодніпровських аренах лісостепових ландшафтів.
4.За екологічною структурою гриби відділу Ascomycota s.l. Нижньодніпровських арен належать до трофічних груп сапротрофів (167 видів) та фітопатогенів (70) і розподіляються на 7 екологічних груп: сапротрофних ксилотрофів (92), гербосапротрофів (63), біотрофів (52), гемібіотрофів (18), гумусових сапротрофів (7), підстилочних сапротрофів (2) та копротрофів (1).
5.Гриби відділу Ascomycota s.l. Нижньодніпровських арен утворюють консортивні звязки з 163 видами судинних рослин з 128 родів 41 родини. Більше половини видів рослин-живителів (59%) належить до 5 родин - Asteraceae (42 види), Fabaceae (15), Poaceae (14), Rosaceae (9) та Lamiaceae (8). Понад 20 % видів аскоміцетів та мітоспорових грибів консортивно повязані з ендемічними рослинами, 28 % - з синантропними.
6.Аналіз розподілу грибів відділу Ascomycota за екологічними типами живильних рослин виявив, що по відношенню до режиму зволоження значну кількість видів зареєстровано на рослинах-ксеромезофітах (106 видів), мезофітах (80) та мезоксерофітах (68), по відношенню до режиму освітлення - на геліофітах (204). Таким чином, для розвитку більшості знайдених видів аскоміцетів та мітоспорових грибів в рослинних угрупованнях Нижньодніпровських арен оптимальними є помірно посушливі та помірно зволожені місцезростання в умовах високої інсоляції.
7.На рідкісному ендемічному виді флори України Betula borysthenica відмічено найбільшу кількість аскоміцетів та мітоспорових грибів (22 види). Встановлено, що популяції берези дніпровської на Нижньодніпровських аренах знаходяться у задовільному фітосанітарному стані. На дослідженій території до числа потенційно небезпечних хвороб В. borysthenica, що викликаються грибами відділу Ascomycota, слід віднести трахеомікоз, цитоспороз, борошнисту росу, білу гниль деревини.
8.Процеси синантропізації та апофітізації флори Нижньодніпровських арен мають значний вплив на формування видового складу грибів відділу Ascomycota. Зясовано, що за допомогою консортивних звязків рослин і мікроскопічних грибів здійснюється взаємообмін грибним компонентом між природними та антропогенними місцезростаннями.
9.Гриби відділу Ascomycota на Нижньодніпровських аренах відмічені в складі природних рослинних угруповань 5 типів рослинності (степової, лісової, лучної, болотної, галофітної) та угруповань антропогенного флористичного комплексу. Найбільш різноманітним є видовий склад Ascomycota лісової (96 видів) та степової рослинності (91), а також угруповань антропогенного флорокомплексу (95).
10.Для кожного з досліджених угруповань рослинності характерні специфічні видові комплекси грибів відділу Ascomycota. Найвищий ступінь подібності мають видові спектри грибів піщано-степових, лучно-степових та лучних рослинних угруповань. На досить низькому рівні звязку корелюють видові спектри грибів угруповань антропогенного флорокомплексу, мезоксерофітних широколистяних та дрібнолистяних лісів.
11.Морфометричне дослідження 10 видів аскових грибів, зібраних в екотопах трьох типів рослинності Нижньодніпровських арен показало вплив еколого-фітоценотичних умов на морфологічні ознаки (довжина та ширина спор) цих грибів. Встановлено пряму кореляцію між зміною екологічних умов екотопів в бік підвищення вологості і зменшення освітленості та зміною параметрів розмірів спор. Для більшості досліджених видів аскоміцетів за морфологічними ознаками найбільш близькими є їх степові та лучні популяції.
12.Видова різноманітність грибів відділу Ascomycota Соленоозерної та Івано-Рибальчанської ділянок Чорноморського біосферного заповідника представлена 98 видами, що становить 41 % видового складу цих грибів регіону досліджень. Для аскоміцетів та мітоспорових грибів аренних ділянок Чорноморського заповідника не дотримується принцип репрезентативності, але їх склад відзначається певною індивідуальністю і вносить своєрідну частку до загального видового складу грибів відділу на Нижньодніпровських аренах.
Список литературы
1.Корольова О.В. Сапротрофні мікроміцети Олешківської та Збурївської арен Нижньодніпровських пісків // Укр. ботан. журн. - 1998. - Т. 55, №1. - С. 83-87.
2.Королева О.В., Придюк Н.П. Аскомицеты псаммофитона Среднего и Нижнего Днепра // Микол. и фитопатол.- 1998. - Т. 32, вып. 6. - С. 10-15.
3.Корольова О.В. Аскоміцети Каховської та Виноградівської арен Нижньодніпровських пісків // Укр. ботан. журн. - 1999. - Т. 56, №5. - С. 490-497.
4.Королева О.В. Локулоаскомицеты, пиреномицеты и дискомицеты Каховской и Виноградовской арен Нижнеднепровских песков // Микол. и фитопатол. - 1999. - Т. 33, вып. 6. - С. 10-15.
5.Корольова О.В. Гриби відділу Ascomycota s.l. в рослинних угрупованнях Нижньодніпровських арен // Укр. ботан. журн. - 2000. - Т. 57, №5. - С. 586-594.
6.Корольова О.В. Новий для науки та рідкісні для України види аскоміцетів з Нижньодніпровських арен // Укр. ботан. журн. - 2000. - Т. 57, №6. - С. 644-647.
7.Корольова О.В. До вивчення сапротрофних мікроміцетів Нижньодніпровських піщаних арен // Актуальные вопросы ботаники и экологии: Тез. докл. конф. молод. уч. ( Харьков, 5-7 июня 1996 г.).- Харьков, 1996. - C. 63.
8.Корольова О.В. Сапротрофні мікроміцети штучних лісонасаджень Нижньодніпровських пісків // Проблеми ботаніки та екології на порозі третього тисячоліття: Мат. X зїзду Укр. ботан. товариства (Полтава, 22-23 травня 1997 р.). - К., 1997. - С. 95.
9.Корольова О.В. Ксилотрофні аскоміцети Нижньодніпровських арен // Актуальні питання ботаніки та екології: Мат. конф. молодих вчених-ботаніків, присвяченої 100-річчю з дня народження А.М. Окснера (Херсон, 7-11 вересня 1998 р.). - Херсон, 1998. - С. 31-32.
10.Корольова О.В. Сапротрофні аскоміцети аренних ділянок Чорноморського біосферного заповідника // Роль охоронюваних природних територій у збереженні різноманіття: Мат. конференції, присвяченої 75-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 8-9 вересня 1998 р.). - К., 1998. - С. 129-130.
11.Корольова О.В. Аскоміцети на Betula borysthenica Klok. в березових гайках Нижньодніпровських пісків // Укр. фітоцен. зб. Сер. А. - Вып. 1-2 (12-13). - К., 1999. - С. 242.
12.Корольова О.В. Гриби відділу Ascomycota на рослинах-ендеміках Нижньодніпровських пісків // Актуальні питання ботаніки та екології: Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України (Ніжин, 14-17 вересеня 1999 р.). - Ніжин, 1999. - С. 39-40.
13.Корольова О.В Аскомицеты природных растительных сообществ Кинбурнской косы // Понт Эвксинский 2000: Мат. конф. молодых ученых (Севастополь, 16-18 мая 2000 р.). - Севастополь, 2000. - С. 32-34.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы