Виявлення основних закономірностей запозичення лексем грецького та італійського походження у кримськотатарській мові. Уточнення тематичної віднесеності запозичених слів і способів їх фонетичної, морфологічної та лексико-семантичної трансформації.
Запозичене чи споконвічно виділене слово, з якої мови чи мовної групи воно прийшло, причини і способи запозичення - ось низка найбільш загальних питань, що вирішувалися дослідниками при розробці цієї проблеми. Актуальність дослідження грецьких та італійських запозичень зумовлена необхідністю створення найбільш повної картини мовних процесів, які сформували сучасну кримськотатарську мову, доповнення існуючих, дуже недостатніх, досліджень в галузі кримськотатарської діалектології, фіксацією запозиченої лексики у звязку із втратою діалектів і говорів, розширення кола проблем, що вирішуються в цій галузі мовознавства. У першому розділі “Загальні питання дослідження грецьких та італійських запозичень у кримськотатарській мові” проаналізовано проблеми дослідження структури кримськотатарської мови і місця проблеми запозичення в їх ряду, визначено особливості термінології, що використовувалася у роботі, завдання дослідження і способи їх вирішення, місце синхронії та діахронії в процесі дослідження проблеми грецьких й італійських запозичень, звязок етнологічного, діалектологічного, ареального досліджень проблеми запозичень. “Завдання і методи дослідження грецьких та італійських запозичень у кримськотатарській мові” використовуючи порівняльно-зіставний і порівняльно-історичний методи для дослідження виділеного лексичного матеріалу, було зроблено спробу встановити більш тісний звязок з історією розвитку кримськотатарського народу, його етногенезу, особливо південнобережної частини кримцев, званих “яли бою” або “ялибойлю”. Внаслідок визначених закономірностей необхідно поділити всю запозичену лексику на: а) слова, що використовуються і використовувалися тільки в окремій тюркській мові або діалектах південно-західного регіону (анатолійський діалект турецької мови, південнобережний діалект кримськотатарської мови, говори караїмської мови та ін.); б) слова, які ввійшли в усі мови регіону; в) слова, запозичені всіма тюркськими мовами.
Список литературы
1. Мазинов А.С. Язык и этнос. Единство и взаимосвязь // Культура народов Причерноморья. - 1997. - №2. - С. 279 - 280.
2. Мазинов А.С. О диалектологическом и этнолингвистическом исследовании проблемы греческих и итальянских заимствований в крымскотатарском языке // Культура народов Причерноморья. - 1998. - № 3. - С. 356 - 358.
3. Мазинов А.С. Фонетическая трансформация греческих заимствований в крымскотатарском языке // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 30. - С. 128 - 130.
4. Мазинов А.С. Трансформация итальянских заимствований в крымскотатарском языке // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 35. - С. 100 - 101.
5. Мазинов А.С. Юнан ве итальян лексикасынынъ къырымтатар тилине келип кирмесининъ еллары ве усуллары // Йылдыз. - 2003. - № 6. - С. 103 - 109.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
