Греко-католицизм в контексті духовного самовизначення українців між християнським Сходом і Заходом - Автореферат

В центрі дискусій постає проблема адекватності Берестейського шляху національним церковно-релігійним традиціям українців, а на переферії уваги - міра відповідності цих традицій засадовим рисам української духовності та природним пріоритетам їх культурного спілкування, причини неоднозначної духовної самоідентифікації українців між християнським Сходом і Заходом. Дослідження феномену українського греко-католицизму, починаючи від передумов здійсненого в 1596 році вибору, підводить до виявлення потенційних можливостей історично-культурних орієнтацій українців та втрачених шансів у духовному й церковному, національному й державному поступі України в перших її християнських століттях. У вітчизняному та зарубіжному релігієзнавстві не бракує досліджень українського греко-католицизму, однак досі вони не ставали основою відвертого й послідовного аналізу проблеми визначення українцями своєї ідентичності між християнським Сходом і Заходом - спільнотами різних духовних традицій, різних ідеологічних, політичних, соціально-економічних систем. Найближче підходили до подібного аналізу, з одного боку, дослідники Української Греко-Католицької Церкви, що розглядали розвиток цієї Церкви як феноменального витвору процесу зіткнення двох християнських традицій, а з іншого, - історіософи і релігієзнавці, котрі осмислювали місце і роль українського народу між західними і східними культурно-цивілізаційними чинниками, "Іраном" і "Тураном", представленними для українців насамперед сусідніми впливовішими західного та східнохристиянськими силами. Григоренка, оскільки їх критика українського уніацтва “з заходу” та “зі сходу” рельєфно виявляє проблеми й потенції унії як одного із засобів духовної самоідентифікації українців між християнським Сходом і Заходом.В першому розділі - "Проблема духовного самовизначення українців між Сходом і Заходом як обєкт наукового дослідження" - автор коротко характеризує відповідний науковий доробок та вказує напрямки власного дослідження. Вітчизняна традиція вивчення проблеми культурно-цивілізаційного визначення українців у навколишньому світі, як проблеми, повязаної з їх християнським вибором, започатковується практично вже в найстарших писемних памятках - Повісті времяних літ та "Слові про закон і благодать" Іларіона Київського. Їх відповіді містили цілий спектр варіантів: від взірцевого місця і спасенної для всіх словян (або й всіх християн) місії українців, що увібрали (чи вберуть) все краще зі Сходу і Заходу, - до проміжного місця українців між Сходом і Заходом (в тому числі і християнським Сходом і Заходом), та, відповідно, їх обєднувальної місії. Інтерпретація цих термінів в даній дисертації в основному збігається з пропонованою провідними українськими релігієзнавцями в таких опублікованих дослідженнях, як "Українська церква між Сходом і Заходом", в томах першому і другому "Історії релігій в Україні" та інших виданнях Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Другий розділ - "Самоідентифікація українців в процесі розвитку християнства в Україні (Х-XVI століття)" - присвячено аналізу особливостей формування і розвитку українського християнства, як таких, що в означений період справили детермінуючий вплив на становлення культурно-цивілізаційного самовизначення українців в оточуючому світі.В українському греко-католицизмі реалізується спроба розвязання названої проблеми: не пристосуванням до вразливого положення між християнським Сходом і Заходом - спільнотами різних духовних і культурних традицій, різних ідеологічних, політичних, социально-економічних систем, а виходом з такого положення.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Феномен українського греко-католицизму є породженням проблеми непослідовного, з огляду на природні духовні звязки українців та пріоритети їх культурного спілкування, самовизначення українців між християнським Сходом і Заходом. католицизм церковний християнський

В українському греко-католицизмі реалізується спроба розвязання названої проблеми: не пристосуванням до вразливого положення між християнським Сходом і Заходом - спільнотами різних духовних і культурних традицій, різних ідеологічних, політичних, социально-економічних систем, а виходом з такого положення. На обєктивне спрямування цієї спроби вказує актуалізація в українців греко-католиків типово європейської, західної духовності та культурно-цивілізаційного самовизначення, притаманних сусіднім європейським народам західнохристиянських традицій.

Така еволюція української духовної самоідентифікації, як це видно на прикладі християнської активності й дієвої патріотичної позиції греко-католиків, є корисною для українських стратегічних націодержавних інтересів: вона може забезпечити світоглядне скріплення суверенного розвитку України - європейської держави.

1. Недавня О.В. Феномен Українського християнства: між Сходом і Заходом // Українське релігієзнавство. - 1997. - №5. - С. 40-44.

2. Недавня О.В. Уроки кризи української церкви XVI століття // Українське релігієзнавство. - 1999. - №9. - С. 9-14.

3. Недавня О.В. Церква як чинник самовизначення нації в культурно-цивілізаційному оточенні // Українське релігієзнавство. - 1999. - №10. - C. 43-52.

4. Недавня О.В. Україна між Сходом і Заходом: причини, наслідки, перспективи // Історія релігій в Україні. - 1998. - С. 163-164.

5. Недавня О.В. До питання "патріархальної" проблеми УГКЦ // Етнос і релігія (теорія і контекст сьогодення). - К., 1998. - С. 16-17.

Размещено на .ru