Греки Надазов’я: стратегії виживання в умовах розбудови тоталітарного суспільства (друга половина 1920-х років) - Статья

Надазовські греки, будучи переважно селянами2, виром кардинальних політичних, соціокультурних та економічних перетворень, впроваджуваних більшовицькою владою, виявилися вкинуті у стан кризи. Цього разу селяни виявили досить високий рівень самоорганізації: за допомогою широкої агітації проти податку22 їм вдалося скликати, в обхід своїх сільрад, збори представників дванадцяти сіл і хуторів. Особливо вразливими перед свавіллям місцевих чиновників була категорія малозаможних селян та (або) недавніх переселенців з інших сіл: зазвичай землі їм виділяли в останню чергу, незручні для обробітку або розташовані далеко від місця мешкання (явище так званого далекоземелля). Брати-селяни Старо-Каранського району, яким спочатку було виділено два земельні наділи у різних земельних громадах, через деякий час були змушені відстоювати свої права на їх використання, оскільки Старо-Каранський районний виконавчий комітет намагався відчужити одну з цих ділянок. Під час обговорення актуального питання про землеустрій та затвердження проведеного в громаді розподілу землі «Екзархо стояв весь вечір на боці заможників, які були за те, щоби бідноту вигнати з села, і що на одержання землі мають право тільки ті, що живуть і користуються в селі землею змалку»37.

1 «Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки / Відп. ред. В.А. Смолій; Авт. кол.: В.М. Даниленко, Я.В. Верменич, П.М. Бондарчук, Л.В. Гриневич, О.О. Ковальчук, В.В. Масненко, В.М. Чумак. - К., 2003. - 392 с. Коренізація набула яскравих проявів у соціально-економічних, адміністративних та культурних аспектах життя народів України. У працях сучасних істориків зокрема спостерігається інтерес до вивчення політики українського радянського уряду, зокрема діяльності Грецького відділу ЦК нацменшин при ВУЦВК, щодо даної етнічної громади (Див.: Анохина Г.А., Федоренко Т.А. О некоторых проблемах политики коренизации в Донбассе // Україна - Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва. - Маріуполь, 1999. - Т. 1. - Ч. 1. - С. 263-267; Проценко А. Годы, спектакли, трагедия. Из истории Первого государственного греческого рабоче-крестьянского театра в Мариуполе. - Мариуполь, 1999; Якубова Л.Д. Маріупольські греки (етнічна історія). 1778-початок 30-х років ХХ ст. - К., 1999. - 331 с.; Романцов В.М. Грецькі села Північного Приазовя в перший період Української національно-демократичної революції // Історичні та політологічні дослідження. - Донецьк, 2010. - № 3-4. - С. 146-151; Українська державність: історія і сучасність. Історія грецьких сіл Приазовя / Під заг. ред. К.В. Балабанова. - Маріуполь, 2010); а також розглядаються грані радикальної трансформації її духовної культури (Див.: Якубова Л.Д. Історія повсякденності в її етнічному вимірі: спогади грека-комуніста. Вступна стаття / Історія повсякденності в її етнічному вимірі: спогади грека-комуніста. - К., 2008. - С. 3-27). Щодо характеру співвіднесеності національної політики серед греків та їхнього національно-культурного відродження другої половини 1920-х рр. робиться висновок: «У 1926-1928 рр. «грекизація» набула вигляду послідовної політики, яка поряд з прогресивними моментами (сприяння відродженню національної культури, свідомості, мови) не була позбавлена певних недоліків» (Якубова Л.Д. Етнічні меншини в суспільно-політичному та культурному житті УСРР. 20-і - перша половина 30-х рр. ХХ ст. - К., 2006. - С. 148).

2 За переписом населення України 17 грудня 1926 р., серед надазовських греків, які замешкували дві суміжні округи - Маріупольській (64 238 осіб) і Сталінській (33 502 особи), - селянами були 90 931 (93%), містянами - 6 808 (7%). - Підраховано за: Короткі підсумки перепису населення України 17 грудня 1926 р. Національний і віковий склад, рідна мова та письменність населення. - Харків, 1928. - 210 с.

3 Стратегія у найзагальнішому розумінні являє собою генеральний напрям дії, дотримання якого має у довготерміновій перспективі привести до мети. Тут ми будемо розуміти під стратегією суму дій і рішень, здійснених на шляху досягнення цілей. Стратегія виживання певної етнокультурної або соціальної групи - суто оборонна стратегія, застосовувана нею у стані кризи, а також у випадках загрози розпадання системи життя і діяльності.

4 Современная западная философия: Словарь / Сост.: Малахов В.С., Филатов В.П. - М., 1991. - С.176.

5 Там само.

6 Тимошевский Г.И. Духовное и гражданское самоуправление / Мариуполь и его окрестности: отчет об учебных экскурсиях Мариупольской Александровской гимназии. - Мариуполь, 1892. - С. 100-101; Подгайко М.К. Самоврядування грецьких громад в Україні (середина XVII - 70-ті рр. XIX ст.): дис.... канд. іст. наук: 07.00.01 / - К., 2006. - 230 арк.; Подгайко М. Місцеве самоврядування Маріупольської грецької громади: ліквідація Маріупольського грецького суду в другій половині ХІХ ст. // Схід. - 2012. - № 6 (120). - С. 137-140; Гедьо А.В., Терентьєва Н.О., Саєнко Р.І. Маріупольський грецький суд: історія створення та діяльність. - Донецьк, 2012. - 479 с.

7 Бацак Н. Становлення торговельно-господарської діяльності грецької спільноти Надазовя в умовах етнічного самоврядування наприкінці XVIII ст. (за документами Маріупольського грецького суду з фондів ЦДІА України у Києві) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Караізна. - 2014. - Серія «Історія». - № 1134. - Вип. 49». - С. 185-200.

8 Костан К. З літератури маріюпільських греків. - Харків, 1932. - С. 31. Тут і далі переклад з румейської О. Гаргали (К. Костан).

9 Там само.

10 Там само. - С. 142-143.

11 Там само. - С. 32.

12 Там само. - С. 144-145.

13 Там само.

14 Там само. - С. 33.

15 Иоанн Каподистрия в России (1809-1822). - СПБ., 2003. - С. 84, 131-132; Іоанн Каподистрія // Подвижники й меценати: Грецькі підприємці та громадські діячі в Україні ХУІІ-ХІХ ст. Історико-біографічні нариси. - К., 2001. - С. 244-245.

16 Костан К. З літератури маріюпільських греків. - С. 38.

17 Гедьо А.В. Соціально-економічний розвиток грецьких громад України середини ХУІІ-ХІХ ст.: джерелознавчий аспект. - Донецьк, 2006. - С. 220-228.

18 Оксентюк Б.А. Податкова система України в роки нової економічної політики (1921-1929 рр.). Автореф. дис.... канд. екон. наук: 08.01.04. - К., 2002. - 18 с.

19 Тут і далі цифри подані за підрахунками А.А. Улуняна. - Див.: Улунян А.А. Греки СССР в межвоенный период // Материалы к УІ Международному конгрессу по изучению стран Юго-Восточной Европы (София, август 1989 г.). История, этнография. - М., 1989. - С. 133-134.

20 Грошовий обіг селянського господарства України за 1926-27 р. // Статистика України. - № 123. - Т. 4. - Харків, 1928. - С. ХУІІ.

21 Обзор политического состояния СССР за сентябрь месяц 1926 г. // «Совершенно секретно»: Лубянка - Сталину о положении в стране (1922-1934 гг.). - Т. 4. 1926 г. - Ч. 1. - М., 2001. - С. 667.

22 Там само. - Т. 4. 1926 г. - Ч. 2. - М., 2001. - С. 773.

23 Там само. - С. 719.

24 Там само. - С. 773.

25 Користувались землею не по праву // Наша правда. - № 76. - 24 вересня 1927. - С. 4.

26 Дали землю не там, де треба // Наша правда. - 30 травня 1928. - № 41. - С. 6.

27 Там само.

28 Відповідно до Земельного кодексу УСРР 1922 р., в Україні існували три форми землекористування: общинна (громада із зрівняльними переділами, групові виділи , громада без зрівняльних переділів); дільнича (подвірно-черезсмужна, відрубна, хутірська); товариська (громадський обробіток землі, артіль, земельно-кооперативне товариство, комуна). Входження до земельної громади було обовязковим для кожного селянина (ст.10). - Див.: Земельний кодекс УСРР. - Харків, 1923.

29 Залишили всю землю // Наша правда. - 1927. - № 82. - 15 жовтня. - С. 4.

30 Державний архів Донецької області. - Ф. Р-1202. - Оп. 1. - Спр. 314. - Арк. 17, 60. Греческая камера нарсуда в с. Сартана // Приазовский пролетарий. - 1929. - 5 квітня. - № 78. - С. 4.

31 Обзор политического состояния СССР за октябрь месяц 1926 г. - Т. 4, 1926 г. - Ч. 2. - С. 786. Прізвище цієї особи у звітній документації НКВС не розкривається.

32 Латаються // Наша правда. - 1928. - 21 листопада. - № 89. - С. 4.

33 Смирний В. Ретельний землемір // Наша правда. - 1927. - 2 липня. - № 52. - С. 3.

34 У Старому Керменчику // Наша правда. - 1929. - 9 лютого. - № 11. - С. 6.

35 Суд и быт // Приазовский пролетарий. - 1929. - 27 лютого. - № 48. - С. 4.

36 За власні закони // Наша правда. - № 132. - 1926. - 3 жовтня. - С. 4.

37 г-р Там само.

38 Там само.

39 Ашик-Кериб. На незаможницю перетворив // Наша правда. - 1928. - 21 листопада. - № 89. - С. 4.

40 Своїх переселяє // Наша правда. - № 11. - 9 лютого 1929. - С. 6.

41 Кількість підрахована на основі оголошень у регіональній газеті «Наша правда» за 1926-1929 рр.

42 Наша правда. - 4 червня 1927. - № 44. - С. 6; Наша правда. - 1927. - 6 серпня. - № 62. - С. 4.

43 Наша правда. - 1927. - 9 березня - № 29. - С. 4.

44 Наша правда. - 1927. - 11 червня - № 50. - С. 4.

45 Засідання Окружної земельної судової комісії 23 березня 1928 // Наша правда. - 1928. - 15 березня. - № 21. - С. 6.

46 Стрионов И. О некоторых событиях ХХ века // Історія повсякденності в її етнічному вимірі: спогади грека-комуніста / Відповід. ред. Л.Д. Якубова. - К., 2008. - С. 46-47.

47 Беклешов. Треба підтримувати городників // Наша правда. - 1927. - 30 липня. - № 60. - С. 3.

48 М.Л. Формалісти з райсудкомісії // Наша правда. - 1928. - 25 квітня. - № 32. - С. 6.

49 Райземсудкомісія помилилася // Наша правда. - 1928. - 9 травня. - № 35. - С. 6.

50 М.Л. Формалісти з райсудкомісії... - С. 6.

51 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 100. - Арк. 56-70.

52 Наша правда. - 6 січня 1927. - № 2. - С. 4.

53 З червня 1925 р. Маріупольська округа, крім м. Маріуполя, включала також і м. Бердянськ. - Див.: Постанова ВУЦВК «Про ліквідацію губерній та перехід на триступеневу систему управління» // Вісті ВУЦВК і ХГВК. - 1925. - 5 червня. - № 126. - С. 1.

54 Баранова В.В. Язык и этническая идентичность. Урумы и румеи Приазовья. - Спб., 2010.

55 Докладніше про це див.: Араджиони М.А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е годы ХУШ - 90-е годы ХХ в.). - Симферополь, 1999; Иванова Ю.В. Греки России и Украины. - СПБ, 2004; Пономарьова І.С. Етнічна історія греків Приазовя: історико-етнографічне дослідження. - К., 2006.

56 Наводимо тут скорочено опис святкування, який може зацікавити спеціалістів з етнографії та фольклору греків Надазовя.

57 Ця частина обряду нагадує катання в полі обрядового хліба артиче під час відомого свята арту (ще - тарту, арте) телегмата, котрий проте відзначається у понеділок за тиждень після Великодня та має низку інших відмінностей (див.: Лыганова Л. Весенний праздник греков Приазовья «Арту телегмата» // Форум націй. - 2007. - № 11/66. Листопад. - Режим доступу: ).

58 С. Панаїр // Наша правда. - 1926. - 6 червня. - № 98. - С. 3.

59 С - с. Святі шахраї // Наша правда. - 1929. - 20 березня. - № 21. - С. 4.

60 Головною метою двох останніх заходів було виявлення найбільш цінного племінного матеріалу для окружного кінного заводу.

61 Ялі С. Грецький відділ виставки нацменшостей на IV сесії ВУЦВК // Краєзнавство. - 1928. - № 6-10. - С. 75-76.

62 ЛЕНСЬКИЙМ. На «Панаїрі» // Наша правда. - 1927. - № 49. - 8 червня. - С. 3.

63 Ялі С. Грецький відділ виставки нацменшостей... - С. 75-76.

64 Бацак Н. Грецька спільнота Надазовя: етнокультурні процеси (остання чверть XVIII - початок XX століття. - Київ, 2010. - С. 109-110, 133, 136, 173.

65 В.В. Не йдіть за прикладом мангушців! // Наша правда. - 1928. - 4 лютого. - № 10. - С. 4.

66 Там само.

67 Там само.

68 Вместо церкви - народный дом // Приазовский пролетарий. - 1928. - 28 березня. - № 73. - С. 4.

69 З них виборче право мали приблизно 1800 селян. - Див.: Петренко Ів. Ще одно вогнище культури: як у селі Мангуш з церкви сельбуд зробили // Наша правда. - 1928. - 18 серпня. - № 64. - С. 3.

70 Вместо церкви - народный дом. Так постановили селяне с. Мангуш // Приазовский пролетарий. - 1928. - 28 марта. - № 73. - С. 4.

71 Там само.

72 Петренко Ів. Ще одно вогнище культури. - С. 3.

73 Там само.

74 Там само.

75 Принаймні, мешканцям с. Урзуф попри всі трагічні обставини вдалося зберегти від абсолютного знищення будівлю храму Св. Архистратига Михаїла (1876 р.), яка після відновлення у середині 1990-х рр. є найдавнішою церквою Надазовя. - Див.: .

76 Наприклад, світлини перебудованої церкви та інші дотичні до цього випадку матеріали з відповідним витлумаченням були представлені на Всеукраїнській виставці національних меншостей у Харкові. - Див.: Живі діяграми. На виставці нацменшостей УСРР // Комуніст. - 1928. - № 278. - С. 4; Ялі С. Грецький відділ виставки нацменшостей на ^сесії ВУЦВК. - С. 75-76.

Размещено на .ru