Граматичний рід у системі категорій іменника новогрецької мови - Автореферат

Граматичний рід іменника новогрецької мови становить особливий інтерес для мовознавчого дослідження. Його подвійна природа (семантико-граматична та формально-граматична) вимагає вивчення категорії роду в її взаємодії з іншими категоріями іменника, оскільки граматичний рід повязаний із функціонуванням мови на різних рівнях. зясувати сутність і взаємозвязок категорії роду з іншими категоріями іменника новогрецької мови; визначити лексико-семантичні групи співвідносних пар іменників чоловічого і жіночого роду новогрецької мови у межах словотвірної функції іменникової категорії роду та окреслити тенденції у творенні іменників жіночого роду від відповідних іменників чоловічого роду новогрецької мови на позначення назв професій, фаху, посад, звань; У дисертації обґрунтовується необхідність функціонального підходу до розгляду природи категорії іменникового роду, що дозволяє показати хитання в родовій категоризації іменників, тенденції приписування роду невідмінюваним та запозиченим іменникам, подальшу семантизацію категорії роду, що виявляється в дії гіперо-гіпонімічного принципу визначення роду в новогрецькій мові.Висвітлено взаємозвязок категорії роду з іншими категоріями іменника: числа, відмінка, істот / неістот, особи. Розглянуто основні позиції грецьких мовознавців щодо особливостей граматичного роду іменника в новогрецькій мові, подано їхні класифікації іменної системи відмінювання на основі роду, визначено основні способи вираження родового значення в іменниках новогрецької мови. У другому розділі “Функції категорії роду в новогрецькій мові” досліджено основні функції граматичної категорії роду в новогрецькій мові, проаналізовано засоби вираження родового значення в іменниках-назвах істот, встановлено основні тенденції в родовому оформленні іменників жіночого роду-назвах осіб за родом діяльності. Таким чином, категорія роду поєднує семантико-граматичну, словотвірну та формально-граматичну функції, оскільки дедалі більша семантизація категорії роду вимагає посилення додаткових змісторозрізнювальних засобів, зокрема словотворчих суфіксів, а вони, у свою чергу, прогнозують оформлення формально-граматичної структури роду, його форму і зміст. У новогрецькій мові для творення іменників жіночого роду від іменників чоловічого роду-назв осіб за професійним заняттям використовуються синтетичні (суфіксальний, флективний), аналітичні (протиставлення парадигми артикля при збереженні типу відмінювання чоловічого роду, узгоджувані з іменником частини мови) та юкстапозитний способи словотворення.В іменниках-назвах неістот розподіл за родами не має семантичної мотивації, у них виявляється формально-граматична функція категорії роду. Лише на тлі триграмемної формальної категорії роду розвивається функціональне поле семантичного роду, що ґрунтується на зіставленні за статтю. Збереженню категорії роду в граматичній системі новогрецької мови сприяє насамперед її семантичний зміст, оскільки на його основі іменникові категорії роду, числа, відмінка поєднано у функціонально-граматичну цілісність, спрямовану на вираження значення предметності. Флексія в новогрецькій мові є високопродуктивною, вона виражає значення граматичного роду, тому що кожна грамема роду в новогрецькій мові має прототипні структури вираження типу відмінювання. Серед сучасних тенденцій родової категоризації іменника в новогрецькій мові помітним є дедалі більше формально-морфологічне розрізнення грамем із семантико-граматичним змістом, тобто іменників, що позначають назви істот.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Рід іменника в новогрецькій мові є несловозмінною класифікаційною багатоструктурною морфологічною категорією, що виконує дві основні функції: семантико-граматичну та формально-граматичну. Семантико-граматична функція спрямована на вираження значення статі, тому вона наявна лише в назвах істот. Значення статі виражають грамеми чоловічого і жіночого роду. В грамемі середнього роду ознака статі нейтралізується, визначальною виступає ознака недорослості. Категорії недорослості та зменшуваності у грамемі середнього роду нівелюють родове протиставлення. Отже, грамеми чоловічого і жіночого роду структуровано за ознакою біологічної статі, а середнього роду - молодого віку істот.

В іменниках-назвах неістот розподіл за родами не має семантичної мотивації, у них виявляється формально-граматична функція категорії роду. Лише на тлі триграмемної формальної категорії роду розвивається функціональне поле семантичного роду, що ґрунтується на зіставленні за статтю.

Семантико-граматична функція категорії роду найяскравіше виявляється в іменниках-назвах осіб. В іменниках-назвах тварин категорія роду не завжди відповідає статі. Таким чином, деякі назви істот входять до підкласу іменників із формально-граматичним змістом.

У новогрецькій мові семантику назв істот морфологічно відображено в грамемах роду. Категорія роду відрізняється від інших іменникових граматичних категорій завдяки поєднанню семантико-граматичного та формально-граматичного змісту. Збереженню категорії роду в граматичній системі новогрецької мови сприяє насамперед її семантичний зміст, оскільки на його основі іменникові категорії роду, числа, відмінка поєднано у функціонально-граматичну цілісність, спрямовану на вираження значення предметності. Завдяки її формально-граматичному змісту іменник виокремлено з формально-морфологічного погляду як центральну частину мови.

У новогрецькій мові категорія роду має синтетичні та аналітичні засоби свого вираження. До синтетичних належать словотворчі суфікси та флексії. Суфікси у словозмінній новогрецькій мові є виразниками саме граматичного значення роду, оскільки вони стосуються вираження семантичної структури і передбачають усю словозмінну парадигму слова. Флексія в новогрецькій мові є високопродуктивною, вона виражає значення граматичного роду, тому що кожна грамема роду в новогрецькій мові має прототипні структури вираження типу відмінювання. У новогрецькій мові флексія може виступати і словотворчим засобом.

Серед сучасних тенденцій родової категоризації іменника в новогрецькій мові помітним є дедалі більше формально-морфологічне розрізнення грамем із семантико-граматичним змістом, тобто іменників, що позначають назви істот. Це сприяє розрізненню іменників за ознакою статі. Таким чином, категорія роду в новогрецькій мові дедалі більше семантизується. Співвідносність іменників-назв осіб чоловічого і жіночого роду є найпродуктивнішим способом творення іменників на позначення осіб у новогрецькій мові. Категорія роду дедалі більше проникає до лексико-семантичної сфери, викликаючи посилення змісторозрізнювальних засобів, тому високопродуктивним у новогрецькій мові є суфіксальний спосіб творення слів. Іменники жіночого роду творяться за допомогою суфіксів від відповідних іменників чоловічого роду, що називають осіб за професією, родом діяльності, територіальною належністю, національністю. Суфіксальні похідні часто характерні для розмовного стилю.

Суфіксальне словотворення поступається місцем флективному розрізненню чоловічого, жіночого й середнього роду в іменниках-назвах неістот, визначальним для яких є формально-граматичний зміст категорії роду, оскільки їхня родова належність не має семантичної мотивації.

Незважаючи на високий ступінь синтетичності новогрецької мови, вона має також аналітичні засоби вираження значення роду. Її головним аналітичним засобом вираження значення роду іменника виступає артикль. Протиставлення артиклів чоловічого і жіночого роду при збереженні словозмінної парадигми іменника чоловічого роду є найпоширенішим способом творення корелятивних пар іменників чоловічого і жіночого роду-назв осіб за родом діяльності у новогрецькій мові.

До граматичних засобів вираження категорії роду належать і синтаксичні засоби, а саме узгоджувані з іменником іменні частини мови та пасивні дієприкметники. У новогрецькій мові іменник як носій граматичного роду визначає грамему роду залежних від нього слів. В іменниках спільного роду саме артикль і узгоджуване слово вказують на рід іменника, коли вони не мають лексичного або словотвірного розрізнення.

Отже, значення роду іменника у новогрецькій мові виражається за допомогою словозмінної парадигми артикля у поєднанні з флективними парадигмами та узгоджуваними словами. Крім того, у новогрецькій мові значення роду може бути виражене лише за допомогою артикля та узгоджуваних слів при збереженні словозмінної парадигми іменників чоловічого роду.

З одного боку, в новогрецькій мові посилюється злиття словозмінних парадигм, а з іншого боку, цьому процесу протистоять синтетичні засоби новогрецької мови. При оформленні іменників-назв істот за родом діяльності новогрецька мова тяжіє до аналітизму, тобто протиставлення іменників чоловічого і жіночого роду лише за допомогою артикля, але зберігає свій синтетизм, тобто оформлення іменників жіночого роду від відповідних іменників чоловічого роду за допомогою словотворчих суфіксів. Цим пояснюється існування варіантів жіночого роду-назв істот за родом діяльності, що є характерним для новогрецької мови. У першу чергу це повязано з існуванням двох функціонально-стильових різновидів новогрецької мови: димотичного (народного) та книжного (катаревусного). Це явище є також наслідком нестабільності та неусталеності категорії роду в новогрецькій мові. Найчастіше еквівалентні назви жіночого роду розрізнюються за функціональними стилями. Помітним є переважання в офіційному та публіцистичному стилях іменників жіночого роду, протиставлених іменникам чоловічого роду лише за допомогою артикля, та суфіксальних корелятів у розмовному мовленні.

Таке протистояння синтетичних і аналітичних засобів вираження родового значення свідчить про те, що категорія роду в новогрецькій мові продовжує розвиватися.

Запозичені невідмінювані іменники оформлюються в певній грамемі роду на основі їхньої семантики, а саме належності до класу істот або неістот. Невідмінювані іменники, що називають осіб чоловічої статі, оформлюються за допомогою артикля в чоловічому роду, а ті, що називають осіб жіночої статі, - в жіночому роді. Таким чином, помітною є семантизація категорії роду, що виявляється в дії гіперо-гіпонімічного принципу визначення роду.

Гіперо-гіпонімічний принцип приписування роду є вирішальним і стосовно оформлення в роді запозичених іменників-назв неістот. Запозичені іменники-назви неістот у новогрецькій мові оформлюються переважно в середньому роді. Проте зі збільшенням ступеня їхнього входження до лексичної системи новогрецької мови характерним стає варіювання в їхньому родовому оформленні, оскільки рід запозиченого невідмінюваного слова починають визначати його лексико-семантичні звязки. Тому запозичений невідмінюваний іменник оформлюється за допомогою артикля у тій грамемі роду, в якій оформлено його гіперонім. Таким чином, у новогрецькій мові відбувається лексикалізація граматичного роду, особливо в запозичених словах.

Отже, ознаками семантизації граматичної категорії роду в новогрецькій мові є зростання ролі суфіксів у вираженні значення роду, зменшення кількості варіантів суфіксів, переважання гіперо-гіпонімічного принципу в оформленні роду запозичених слів.

Характерною рисою новогрецької мови в межах граматичної категорії роду є існування різновідмінюваних іменників. Притаманним для новогрецької мови є оформлення іменників-назв істот в однині в грамемах чоловічого і жіночого роду, а у множині - у грамемах чоловічого, жіночого і середнього роду. У таких випадках грамема середнього роду нейтралізує значення статі і виражає значення збірності.

У новогрецькій мові наявна варіативність засобів родової категоризації. Іменники можуть бути словозмінними варіантами, тобто розрізнятися на основі їхніх флексій, та словотвірними, тобто протиставлятися за допомогою афіксів, не маючи при цьому розбіжностей у значенні. Граматичні словозмінні і словотвірні родові варіанти можуть мати функціонально-стилістичні відмінності. Найчастіше протиставлення таких варіантів відбувається в межах розмовного та книжного стилю, іноді - наукового. Основною причиною такого розмежування є співіснування катаревуси та димотики у новогрецькій мові.

Збереження морфологічної варіативності у вираженні значення роду та хитання в родовому оформленні іменників є доказом того, що категорія роду в новогрецькій мові не є усталеною. Характерним для неї є переважання семантизації над граматикалізацією. При оформленні в роді запозичених слів відбувається лексикалізація граматичного роду, оскільки визначальним стає гіперо-гіпонімічний принцип. Характерним для новогрецької мови є протистояння синтетичних і аналітичних засобів вираження значення граматичного роду. Про неусталеність категорії роду в новогрецькій мові свідчить і морфологічна варіативність родової категоризації іменників. Отже, категорія роду в новогрецькій мові жива і продовжує шлях свого становлення.

І. Статті в наукових фахових виданнях: 1. Тищенко О. О. Рід як граматична категорія іменника новогрецької мови / О. О. Тищенко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 25, ч.3. - С. 350-354.

2. Тищенко О. О. Суфіксальне творення назв професій жіночого роду в новогрецькій мові (суфікси -????, -????) / О. О. Тищенко // Наукові записки. - Випуск 81 (1). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 4 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2009. - С. 290-294.

3. Тищенко О. О. Граматичний рід іменників у працях грецьких мовознавців / О. О. Тищенко // Лінгвістика: зб. наук. пр. - Луганськ: ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2009. - Вип. 2 (17). - С. 233-238.

4. Тищенко О.О. Еквіваленти іменників жіночого роду на позначення професій у новогрецькій мові / О. О. Тищенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010. - Вип.49. - С. 218-222.

5. Тищенко О.О. Родова варіативність іменників на позначення неістот у новогрецькій мові / О. О. Тищенко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2010. - Вип. 31. - С. 326-331.

ІІ. Статті в інших виданнях: 1. Тищенко О. О. Сучасні тенденції оформлення іменників жіночого роду на позначення професій у новогрецькій мові / О. О. Тищенко // Семантика мови і тексту: матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2009. - Ч. ІІ. - С. 339-342.

2. Тищенко О. О. Семантико-граматичний зміст категорії роду іменника новогрецької мови / О. О. Тищенко // Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність: зб. доповідей на Міжнародних наукових читаннях. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2009. - С. 472-478.

ІІІ. Матеріали конференцій: 1. Тищенко О. О. Аналітичні засоби вираження граматичного родового значення новогрецьких іменників / О. О. Тищенко // Новини передової науки - 2009: матеріали V міжнародної наук.-практ. конф., (Софія, 17-25 травня 2009). - Т.14. - Серія: Філологічні науки. - Софія: “Бял ГРАД-БГ” ООД, 2009. - С. 80-82.

2. Тищенко О. О. Синтетичні засоби вираження граматичного родового значення новогрецьких іменників / О. О. Тищенко // Актуальні проблеми сучасних наук - 2009: матеріали V міжнародної наук.-практ. конф., (Перемишль, 7-15 червня 2009). - Т. 15: Філологічні науки. - Перемишль: Наука і освіта, 2009. - С. 44-45.

3. Тищенко О. О. Варіантність родових форм у новогрецькій мові / О. О. Тищенко // Наука і освіта: матеріали V міжнародної наук.-практ. конф., (Прага, 27 грудня 2009 - 5 січня 2010). - Т.17: Філологічні науки. - Прага: Наука і освіта, 2009/2010. - С.25-27.

Размещено на .ru